Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки

чупилки, живопис малярство, заговори замовляння заклинання, частушки частiвки та iншi.

Роботу можна провести за такою схемою:

  1. Вiдповiднiсть термiнiв синонiмiв поняттю;
  2. Наявнiсть у запропонованих формах рiзних словесних засобiв, iх семантика;
  3. Наявнiсть дiалектного варiанта чи маловiдомого дублета;
  4. Широта лексичного значення;
  5. Багатозначнiсть / однозначнiсть термiна.

Зрештою, вiдповiдна дiяльнiсть вчителя дасть учням змогу краще засвоiти запропонований матерiал, розширити свiтогляд, розвиватиме логiку мислення й спостережливiсть, збагатить словниковий запас, сприятиме прищепленню культури мовлення.

3.2 Методична робота на уроках лiтератури при вивченi понять теорii лiтератури (термiни-синонiми лiтературознавчоi термiнологii)

Уроки лiтератури не СФ окремим видом педагогiчноi дiяльностi вчителя словесника, а продовжуСФ формувати у дитини естетичнi смаки, виховуСФ моральнi якостi. Пiд час бесiд учнi розвивають звязне мовлення, вчаться мислити, зi зразкiв художнiх творiв набувають життСФвого досвiду. Проте навчальний процес на цих уроках немислимий без вивчення понять теорii лiтератури, окреслених специфiчними номiнативними одиницями. ОднiСФю з основних проблем при цьому СФ наявнiсть у лiтературознавчiй термiнологii синонiмiчних рядiв, що спричиняють труднощi при вивченнi лiтературознавчих понять. Учитель може знехтувати такий стан речей i подати на розсуд учнiв усi варiанти або ж запропонувати якийсь один, що буде неправильним рiшенням.

Назрiла необхiднiсть зробити певнi зауваження i пропозицii щодо розрiзнення й вибору якнайточнiшоi номiнативноi одиницi.

Як показала практика попереднiх дослiджень цього явища, у процесi розгляду синонiмiв слiд спiвставляти не слова, а iх окремi значення [25, 61] пiдтверджуСФться факт можливого виокремлення з ряду синонiмiв точного вiдповiдника певному поняттю.

Наприклад: вiрш поезiя. Стосовно поняття ритмiчно органiзованого мовлення бiльш доцiльним буде вживання другого номiната, як показника ширшоi зiставленостi i лексичноi наповненостi.

Проте нами зафiксована ще одна синонiмiчна пара: вiрш строфа. Поданi номiнати мають майже тотожнi поняття (система поетичного мовлення, що маСФ iманентнi закономiрностi внутрiшньоi ритмiчноi органiзацii та структури). Однак, термiн вiрш, як бачимо, маСФ у термiносистемi омонiми, i це дозволяСФ надавати перевагу термiну строфа.

Думка про те, що серед можливих синонiмiв власне украiнського походження та запозиченого перевагу слiд надати першому лише тому, що це лiпший варiант для засвоСФння понять теорii лiтератури, не СФ достатньо обТСрунтована. РЖнколи запозичений термiн бiльш повно вiдповiдаСФ галузевому поняттю (Ренесанс Вiдродження), СФ номiнатом широкоi семантики i окреслюСФ вiдповiдну епоху у лiтературi та мистецтвi загалом.

РЖншого характеру синонiмiчних вiдношень термiни акцент наголос, якi СФ за семасiологiчними ознаками дублетами.

Лiтературознавча синонiмiя також представлена варiантами типу: волапюк воляпюк, ауто ауту, канцона кансона, гекзаметр гексаметр тощо, при вивченi яких особливих труднощiв не спостерiгаСФмо i пропонуСФмо вживання вiдповiдно до орфоепiчних норм мови творця.

Стосовно синонiмiчних пар, якi створилися iсторично (алкеСФва строфа горацiанська строфа), чи мають iсторичне обТСрунтування (акмеiзм адамiзм), вбачаСФмо вживання всiх варiантiв.

Певноi уваги заслуговують термiни синонiми, утворенi актами вторинноi номiнацii, стiйкi словосполучення (наприклад: комедiя масок комедiя дель арте, коротка пiсня танка та iн.), що передбачають використання обох номiнатiв.

Безперечно, якщо серед синонiмiв СФ iнтернацiональнi термiни, то вживання зазначених СФ бiльш вмотивованим, а СФдине, що може вплинути на вiддання переваги одному термiну замiсть iншого власне украiнське походження (скоромовка спотиканка, забавлянки утiшки потiшки чупилки, частушки частiвки), проте один з термiнiв може сприйматися як застарiлий, iнший як регiональний, розмовний i т.д.

Синонiм, утворений на базi ресурсiв рiдноi мови, може збiгатися з оцiнками вмотивованостi та кiлькiстю лексичних складникiв з iнтернацiоналiзмом (авантюрний роман пригодницький роман). Це дозволить при вивченi понять теорii лiтератури надавати перевагу украiнському термiну завдяки зрозумiлостi та органiчному засвоСФнню внутрiшньоi форми рiдного слова.

У випадку неоднакових параметрiв умотивованостi термiнiв синонiмiв перевагу слiд надавати термiнам з бiльшою мотивацiСФю. Ми пропонуСФмо вчителям-словесникам ряд лiтературознавчих термiнiв, найбiльш вмотивованих з помiж синонiмiв i радимо ними скористатися у шкiльнiй практицi при вивченi понять теорii лiтератури (додаток №3).

На закiнчення СФ пiдстави стверджувати, що:

а) ефективнiсть вивчення у школi термiнологiчноi синонiмii можлива при систематизацii й узагальненi набутих знань, вмiнь i навичок з лексичноi синонiмii та спiвставленнi цих явищ на уроках украiнськоi мови i через мiжпредметнi звязки;

б) створення якнайточнiшого алгоритму вiдмiнностей мiж загальновживаним словом i термiном закрiпить в учня певне вiдношення до функцii слова i спонукатиме до точного пiдбору мовних одиниць при комунiкацii, збагачення словникового запасу;