Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки

в) при вiдборi рекомендованого термiна з групи синонiмiв, як правило, слiд спиратися на головнi вимоги, що ставляться до термiнiв:

однозначнiсть;

системнiсть;

короткiсть;

повнота;

вiдсутнiсть експресивностi;

деривацiйна спроможнiсть;

лiнгвiстична правильнiсть;

вмотивованiсть.

Висновки

Украiнська термiнологiя СФ невiдСФмною складовою частиною сучасноi украiнськоi лiтературноi мови, що зумовлюСФ iснування на термiнологiчному ТСрунтi парадигматичних вiдношень, зокрема синонiмii. Це явище ми розглядаСФмо у контекстi закономiрного розвитку науковоi мови, що створюСФ сприятливi умови при унормуваннi термiнофонду функцiонально спроможною лексикою i шкодить у подальшому iснуваннi в уже сформованiй термiносистемi.

РД пiдстави стверджувати, що синонiмiчнi вiдношення у лiтературознавчiй термiнологii визначають рiвень розвитку термiносистеми, зумовленого як мовними, так i позамовними факторами.

Тенденцiя до нацiоналiзацii термiнологiчноi лексики, запозичення готових номiнативних одиниць з iншомовного середовища, калькування, переосмислення, розвиток нових значень характеризуються як основнi джерела i способи поповнення синонiмiчних рядiв.

У процесi дослiдження було проаналiзовано особливостi синонiмiчних вiдношень у лiтературознавчiй термiнологii у порiвняннi з iншими термiно-системами. Зазначимо, що специфiчною для лiтературознавчих термiнiв синонiмiв СФ диференцiацiя на чотири вiдмiннi групи за джерелами виникнення:

1) запозичений автохтонний;

  1. запозичений запозичений;
  2. автохтонний автохтонний;
  3. запозичений автохтонний iз запозиченим елементом рiзного ступеня адаптацii його в украiнськiй мовi.

Структура синонiмiчних одиниць не СФ однорiдною: однослiвнi, дво -, три -, чотирикомпонентнi сполуки слiв.

Термiни словосполучення характеризуються узгодженням компонентiв або слабким керуванням, що говорить про чiтку взаСФмодiю головного i залежного слiв (головне слово номiнуСФ поняття, а залежне ознаку або сферу функцiонування цього поняття.

Важливо зазначити, що вiдрiзняСФться лiтературознавча термiнологiя вiд iнших термiносистем вiдсутнiстю невербальних номiнацiй та обмеженою кiлькiстю абревiатур.

Рiзноплановою СФ картина способiв словотворення термiнiв синонiмiв (рiзнi види афiксальних та безафiксних).

Неповнi синонiмiчнi вiдношення представленi iх окремими модифiкацiями: замiщення, тлумачення, квалiфiкативностi. Це дозволяСФ систематизувати термiнофонд лiтературознавчоi термiносистеми у довершену структуру, що спроможна функцiонувати у науковому стилi украiнськоi мови. Безсумнiвно, це СФ один з основних критерiiв оцiнки термiна у системi мови.

Отже, термiн це стилiстично маркована номiнативна одиниця у виглядi слова чи словосполучення, основною функцiСФю якоi СФ вираження поняття певноi галузi науки чи виробництва.

Термiн маСФ бути лаконiчним i простим у використаннi утворенням, рiвноправним елементом загальнонародноi мови поряд iз загальновживаним словом.

У перiод iнтенсивного розвитку вiтчизняноi термiнологii особливо важливим СФ сприяти оволодiнню нею широких верств населення, у першу чергу учнiвства, яке стикаСФться з науковими поняттями при вивченнi шкiльних диiиплiн. Термiнологiчна робота вчителя словесника на уроках мови i лiтератури, позаурочний час сприятиме:

а) поповненню учнями власного словникового запасу;

б) засвоСФнню основних вiдмiнностей мiж стилями мовлення i вживання iх вiдповiдно до ситуацii;

в) усвiдомленню специфiчностi вузькоспецiальноi лексики, вiдмiнностей мiж термiном i загальновживаним словом, лексичною i термiнологiчною синонiмiСФю;

г) розвитку в учнiв звязного мовлення, логiчного мислення;

ТС) виховуванню прагнення до витонченоi i лаконiчноi комунiкацii;

д) iнтересу до лiтературознавчих i мовознавчих процесiв.

Таким чином, синонiмiя як вияв семантичних вiдношень мiж поняттями на парадигматичному рiвнi СФ рiвноправним видом лексико семантичноi взаСФмодii термiна i поняття.

Список використаноi лiтератури

  1. АвербухК.Я.Терминологическая вариантность: теоретический и прикладной аспекти// Вопр. языкознания. 1986. №6. С.38 49.
  2. АндрусенкоВ.И.Явление синонимии в терминологической лексике// Науково-технiчний прогрес i проблеми термiнологii (Тези допов. Респ. Конф. (Львiв, травень 1980). К.: Наук. думка, 1980. С.8 15.
  3. Божно Л. Научно техническая терминология как один из объектов изучения закономерностей развития языка// Филол. науки. 1971. №5. С.105 112.
  4. БойкоН.М.Функционирование профессионально терминологической лексики в языке современной украинской прозы (семантическая и стилистическая характеристика): Автореф. дистАж.канд. филол. наук. К., 1984. 24с.
  5. БрагинаА.А., ЛопатинВ.В.Рождение слова. Неологизмы и окказионализмы// РЯШ. 1974. №3. С.111 114.
  6. БурдинС.М. О терминологической лексике// Филол. науки. 1958. №4. С.57 64.
  7. ВасильеваМ.В. К семантическому и функциональному написанию греко латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии// Вопр. языкознания. 1983. №3. С.71 79.
  8. ВасильковаЛ.З. З iсторii формування i становлення украiнськоi юридичноi термiнологii// Украiнська термiнологiя i сучаснiсть. К.: НАН Украiни, 1998. С.49 -55.
  9. ВинокурТ.Г.Закономерности стилистических исследований языковых единиц. М.: Высш. школа. 1987. 168с.
  10. ВолодинаМ.Н.Специфика терминол?/p>