Экологическое сознание как фактор развития украинского общества
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ому вiдношеннi вiд невмiння i небажання передбачати наслiдки своiх дiй до свiдомого винищення живоi природи, в етичному аспектi вiд неусвiдомленого iгнорування iнтересами iнших тварин до вiдкритого визнання i теоретичного обТСрунтування iх пiдпорядкованого стану. Разом з тим, необхiднiсть переосмислення своiх стосункiв з природою виходить за межi вузько професiйноi теоретичноi областi i набуваСФ нормативний характер[див. 59, 65]. Головна увага при спробах реалiзацii цiСФi вимоги придiляСФться таким проблемам, як формування системного бачення екологiчноi ситуацii, виховання екологiчноi вiдповiдальностi, формування цiннiсного i естетичного ставлення до природи[47, 58, 41, 71]. Головний наголос робиться на практичнi аспекти негативних наслiдкiв антропогенноi дii на природу, на те, яких втрат може зазнати людство. ВважаСФться, що бачення майбутньоi втрати може зупинити людину вiд здiйснення екологiчно неадекватних дiй[72, 64]. Тим самим закрiплюСФться i посилюСФться характер взаСФмостосункiв з природою. Тезис Швейцера про благоговiння перед життям у будь-яких ii проявах, спрямований на виховання безпосередностi та не упередженостi сприйняття навколишнього свiту, характерних для людини в архаiчний перiод, лишаСФться частiш за все порожньою декларацiСФю.
Роздiл III
Правове регулювання у галузi захисту довкiлля
3.1.Мiжнароднi правовi акти
Вперше на мiжнародному рiвнi право людини на сприятливi умови життя у навколишньому середовищi, якiсть якого дозволяСФ вести гiдне i процвiтаюче життя, було закрiплене в ст.1 Декларацii Стокгольмськоi конференцii ООН з навколишнього середовища (1972 р.) Водночаiя стаття закрiплюСФ вiдповiдальнiсть кожноi людини за охорону i полiпшення навколишнього середовища в iмя теперiшнiх i майбутнiх поколiнь.
ДекларацiСФю передбачено чимало заходiв щодо охорони довкiлля i рацiонального природокористування, якi рекомендуються державним i мiжнародним органiзацiям, i по сутi СФ гарантiями права на сприятливе навколишнСФ середовище.
На захист права громадян на сприятливе природне середовище тiСФю чи iншою мiрою зорiСФнтованi численнi мiжнароднi правовi акти, хоча це право в них прямо не передбачено. Це Конвенцiя про заборону вiйськового та iншого ворожого впливу на довкiлля (1976 р.), Заключний акт Наради з питань безпеки i спiвробiтництва в РДвропi (1975 р.), Конвенцiя про транскордонне забруднення повiтря на великi вiдстанi (1979 р.), резолюцiя Генеральноi Асамблеi ООН Про iсторичну вiдповiдальнiсть держав за збереження природи Землi для теперiшнього i наступних поколiнь (1981 р.), Конвенцiя з морського права (1982 р.), Конвенцiя про оцiнку впливу на довкiлля у транскордонному аспектi (1991 р.) та iншi мiжнароднi правовi документи.
Концепцiя права на життя у сприятливих умовах довкiлля посiдаСФ центральне мiiе у доповiдi Мiжнародноi комiсii з довкiлля i розвитку Наше спiльне майбутнСФ, затвердженiй Генеральною АсамблеСФю ООН у 1987 роцi. Ця доповiдь сприяла пiдготовцi Конференцii ООН з довкiлля i розвитку в Рiо-де-Жанейро. У ст.1 Декларацii Рiо як основний принцип закрiплене право кожноi людини жити в гармонii з природою.
З огляду на те, що Украiна була прийнята до Ради РДвропи, украiнське екологiчне законодавство слiд привести у вiдповiднiсть з СФвропейським законодавством у галузi охорони довкiлля.
3.2.Конституцiя та закони Украiни
Найважливiшим законом держави СФ Конституцiя, де закрiплюються базовi принципи всiх сфер суспiльного життя. Це стосуСФться i охорони довкiлля.
Конституцiя Украiни, прийнята парламентом 28 червня 1996 року, встановила ряд демократичних i концептуально важливих положень щодо охорони навколишнього природного середовища.
У ст.3 Конституцii [1] Людина, ii життя i здоровя, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визначаються в Украiнi найвищою соцiальною цiннiстю.Життя i здоровя людини значно залежить вiд стану довкiлля. А поняття безпеки охоплюСФ поряд з iншими аспектами, екологiчну безпеку. Тому охорона довкiлля i забезпечення екологiчноi безпеки повязанi iз найвищими соцiальними цiнностями.
Вперше на конституцiйному рiвнi проголошено (i видiлено в окрему 16 статтю), [1] що забезпечення екологiчноi безпеки i пiдтримання екологiчноi рiвноваги на територii Украiни, подолання наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи, збереження ТСенофонду Украiнського народу СФ обовязком держави. Звiдси випливаСФ, що цi напрямки дiяльностi держави стають прiоритетними, видiляються в окрему функцiю Украiнськоi держави.
Згiдно iз статтею 13 Конституцii Украiни [1] всi природнi ресурси в межах територii Украiни, ii континентального шельфу i виключноi морськоi (економiчноi) зони СФ обСФктами права власностi украiнського народу. Вiд iменi народу повноваження власника здiйснюються органами державноi влади i мiiевого самоврядування. Кожен громадянин маСФ право користуватися обСФктами природи вiдповiдно до закону. "аснiсть зобовязуСФ. "аснiсть не повинна використовуватись на шкоду людинi i суспiльству. Це означаСФ, що народ, а також органи державноi влади i мiiевого самоврядування повиннi забезпечувати таке використання природних обСФктiв, яке б не завдавало шкоди людинi i суспiльству. Тут проглядаСФться антропоцентриський пiдхiд, упущено момент завдавання шкоди самiй природi, навколишньому середовищу. Взагалi еколого-правова доктрина спрямована на охорону навколишнього середовища пiд кутом зору забезпечення iнтересiв су?/p>