Экологическое сознание как фактор развития украинского общества
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Украiнська Академiя державного управлiння
при Президентовi Украiни
Харкiвський фiлiал
Допущено до захисту магiстерськоi дисертацii
Екологiчна свiдомiсть як фактор розвитку украiнського суспiльства
Магiстерська дисертацiя на здобуття квалiфiкацii магiстра державного управлiння
Науковий керiвникЗаступник Голови Харкiвськоi обласноi державноi адмiнiстрацii, кандидат iсторичних наук
МСФщСФряков Валерiй Федорович
СлухачФiсун РЖгор Леонтiйович
Харкiв 1997
З М РЖ С Т
ВСТУП3
Роздiл I
Роль i мiiе екологii у сучасному свiтоглядi10
1.1.Наука про довкiлля10
1.2.Мiiе екологii у системi наук13
1.3.Принципи i закони природи14
1.4.Наука i технологiя15
1.5.Наука i цiннiсний пiдхiд16
1.6.Наука про довкiлля i областi ii застосування17
Роздiл II
Аналiз сучасних уявлень про стосунки людина-природа18
Роздiл III
Правове регулювання у галузi захисту довкiлля32
3.1.Мiжнароднi правовi акти32
3.2.Конституцiя та закони Украiни33
Роздiл IV
Громадськiсть як вагомий чинник захисту довкiлля40
4.1.Активнiсть громадськостi як запорука збереження довкiлля40
4.1.1.Спiльний iнтерес42
4.1.2.Порушенi звязки. Баланс42
4.2.Ключовий термiн43
4.3.Необмеженi можливостi впливу43
4.4.Необхiднiсть громадськоi активностi та ii переваги44
Роздiл V
Органiзацiйнi умови екологiчного менеджменту в мiiевих державних адмiнiстрацiях та органах самоврядування47
5.1.Структури мiiевого самоуправлiння, необхiднi для бiльш
спiшного екологiчного менеджменту 48
5.2.Завдання адмiнiстративних пiдроздiлiв49
5.3.Класифiкацiя завдань51
5.4.РЖнтегрування екологii в адмiнiстративнi структури52
5.4.Екологiчнi вiдомства (пiдроздiли)52
Висновки та пропозицii59
Використана лiтература61
Додатки66
тАжяк нам дiйти до злагоди i згоди
в буденних пристрастях, в суСФтнiй метушнi?
РД вищий смисл в гармонii природи,
дай, Боже, нам гармонii в душi.
Вiталiй РЖващенко
В С Т У П
Глобальна екологiчна криза СФ реалiСФю нашого часу. Але на фонi полiтичноi i економiчноi ситуацii, яка склалася в Украiнi, проблема стосункiв з природним оточенням вiдкладаСФться в побутовiй свiдомостi на заднiй план. Найбiльшу увагу привертають такi аспекти загострення екологiчноi ситуацii, як погiршення якостi життя в результатi забруднення довкiлля i наслiдки антропогенних катастроф, перш за все наслiдки аварii на ЧАЕС. Вiд цiСФi проблеми, певно, ми позбавимось ще нескоро, мине чимало десятилiть, а, можливо, i столiття, поки ми будемо згадувати про це як про iсторичний факт iз життя Украiни. Тому для украiнського суспiльства проблема формування екологiчноi свiдомостi СФ нагальною, i у найближчих десятилiттях вона повинна стати найважливiшим фактором його розвитку.
Вiдповiдно, в психологiчних дослiдженнях, якi торкаються проблеми людина-природа, переважаСФ аналiз психологiчних аспектiв проблем, якi виникають у зонi екологiчного лиха. Головна увага при цьому придiляСФться задачам психологiчноi реабiлiтацii потерпiлих. Переважно в такому ж контекстi екологiчно незадовiльних умов життя розробляються проблеми екологiчного виховання, навчання i екологiчноi пропаганди. Визнаючи значення такоi роботи, слiд пiдкреслити актуальнiсть вивчення не тiльки наслiдкiв, але й психологiчних причин виникнення антропогенних екологiчних порушень.
Системний аналiз сучасноi екологiчноi ситуацii приводить до розумiння значення побутових уявлень про щоденнi, профаннi форми взаСФмодii з природним оточенням, оскiльки врештi саме цi уявлення мають визначальне значення у розвитку антропогенних криз як на мiкро-, так i на макрорiвнi.
Коли у 1960-тi роки людство почало усвiдомлювати серйознiсть посталих перед ними екологiчних проблем, виникло питання: скiльки часу у нас залишилось? Скiльки рокiв мине, перш нiж ми зiткнемося з трагiчними наслiдками нашого недбайливого ставлення до довкiлля? Вiдповiддю було: 30-35 рокiв. Зараз, коли ми наблизились до кiнця зазначеного тридцятирiчного термiну, цей прогноз, нажаль, маСФ своСФ пiдтвердження i вiн був недалекий вiд iстини, бо вочевидь потеплення клiмату, дiрки в захисному озоновому шаровi над полюсами, повсякчасна присутнiсть токсичних хiмiчних речовин у ТСрунтових водах багатьох краiн свiту, голод у Африцi, забруднення харчових продуктiв залишками пестицидiв i вимирання численних видiв в мiру вiдступання лiсiв перед зростаючим народонаселенням планети. У нас просто немаСФ iнших тридцяти або хоча б десяти рокiв для вивчення i обговорення екологiчних проблем. Необхiдно вже зараз вжити рiшучих заходiв задля спасiння бiосфери. Ще через тридцять рокiв ми або створимо стiйке суспiльство, або станемо свiдками згасання цивiлiзацii на Землi.
Все це дуже прикро, але втiшно те, що перерахованi проблеми вивченi i вже розробленi (принаймнi теоретично або на рiвнi дослiдних установок) технологii, якi дозволяють iх вирiшити, а значить, забезпечити стiйкий розвиток суспiльства. Треба серйозно взятися до справи.
Яким би ми хотiли бачити довкiлля? Якщо б нас попросили його описати, ми б, ймовiрно, згадали такi речi, як чиста вода, чисте повiтря, родючий ТСрунт i високопродуктивне сiльське господарство, вiдсутнiсть небезпечних вiдходiв та недоторка?/p>