Экологическое сознание как фактор развития украинского общества
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ашого життя) воно здатне зробити нестiйкий зараз розвиток цивiлiзацii стiйким.
СпробуСФмо показати два цих визначення наглядно за допомогою аналогii. Людина може плигнути з вершини високоi скелi, переконана в тому, що полетить. Вона може навiть вiдчути ейфорiю вiд успiху, але пролетiвши половину шляху закричить: Досi все гаразд! Але все це свого роду життя запозичене: воно вже не належить iй. РЗi полiт нестiйкий.
Очевидно, що заперечення сили тяжiння не призведе до умiння добре лiтати. Але, розумiючи i визнаючи закони гравiтацii, а крiм того, принципи аеродинамiки, i беручи за основу iх у своiй дiяльностi, можна цьому навчитися. Хоча ми й стiйко лiтаСФмо, використовуючи рiзнi летальнi апарати, збудованi з урахуванням наукових принципiв.
Приблизно, теж саме можна сказати i про нашi взаСФмини з довкiллям. У бiльшостi випадкiв розвиток людського суспiльства протiкаСФ при повному незнаннi або навiть запереченнi принципiв, якi керують самовiдтворенням живих систем. Ми в багатьох вiдношеннях живемо за позикою, i численнi екологiчнi проблеми, якi стоять перед нами, вказують на те, що такий стан нестiйкий. Але, як не лишили ми спроб летiти, спiткнувшись об силу тяжiння, також не слiд вiдказуватися вiд розвитку людського суспiльства i повертатися до первiсного життя. Слiд лише зрозумiти екологiчнi принципи i прямувати до гармонiчного розвитку вiдповiдно до них. Це дуже просто: концепцiя стiйкого розвитку полягаСФ в задоволеннi потреб i прагнення сьогодення без вступу в конфлiкт iз майбутнiм.
Ми маСФмо необхiдну iнформацiю. У серединi XРЖX столiття вченi почали вивчати i вiдкривати принципи взаСФмовiдносин рослин i тварин мiж собою i з довкiллям. Цю область бiологii назвали екологiСФю. У 1960-тi роки стало загальнопризнаним, що екологiчнi принципи i теорii вiдносяться не тiльки до диких рослин i тварин в звичайних умовам iснування. Вони застосовуються i до людини, причому в глобальних масштабах. Цю галузь екологii, тобто вивчення екологiчних принципiв застосуСФмо до людського суспiльства, необхiдну для його стiйкого розвитку, зараз часто називають наукою про довкiлля.
Не недостача екологiчноi iнформацii призводить до негативного впливу на довкiлля, а неправильне застосування цiСФi iнформацii[]. Словом кажучи, у нас СФ необхiднi знання, якi дозволяють зробити розвиток людського суспiльства стiйким.
Якщо знань досить, чому ж досi не розпочато необхiдних змiн? По-перше, знання i розумiння придбанi вiдносно нещодавно. Завжди проходить час мiж отриманням iнформацii та проведенням полiтики, на нiй основанiй. По-друге, вже СФ значний прогрес, i змiни стають бiльш помiтними. Але в рештi решт наукове розумiння це одне, а рiшення, що i коли робити, зовсiм iнше. Очевидно, ми всi прагнемо стiйкостi довкiлля. Але у людей багато й iнших iнтересiв, повязаних, наприклад, з використанням матерiалiв i енергii, вiдчуженням вiдходiв. Багато з iх цiнностей вступають ще не в повнiй мiрi нами свiдомо заперечене з прагненням до охорони довкiлля, а це перешкоджаСФ прогресу.
Природоохоронний рух 1990-х рокiв, масовий рух за стiйкий розвиток людства буде залежати вiд широкого усвiдомлення громадськiстю проблем, ii пильнiсть, визнання нових цiнностей, вiд потреби змiни i участi в них. Без такого розумiння i пiдтримки вони нереальнi; вимоги людей роблять iх неминучими.
Кожен з нас бере участь у формуваннi того, що називають громадською думкою або громадськими цiнностями. Тому кожен з нас буде учасником руху за стiйкий розвиток. Але про участь громадськостi ми будемо говорити у наступних роздiлах.
1.2.Мiiе екологii у системi наук
Наука це як i особливий спосiб отримання знань, так i самi знання, придбанi цим шляхом, тобто отримання iнформацii. Але звiдки i як така iнформацiя вперше отримана? Порiвнюючи природничi науки, такi як фiзика, хiмiя, бiологiя, ТСрунтознавство, з гуманiтарними областями людськоi дiяльностi релiгiСФю, фiлософiСФю, мистецтвом, музикою i лiтературою, можна бачити, що iх джерела багато в чьому вiдмiннi.
У випадку гуманiтарних диiиплiн видно, що iх обСФкти створенi людиною, ii натхненням i/чи талантом, якi подарували нам вчення або твiр, настiльки сильно впливаСФ на нашi емоцii або розум, що ми збираСФмо цi скарби духу i передаСФмо iх наступним поколiнням. Ми можемо намагатися перевершити фiлософа, артиста, письменника або композитора, але, як вони творять своi витвори, залишаСФться таСФмницею.
У випадку науки iсторiя теж приводить до конкретних особистостей вчених, якi зробили вiдкриття. Але тут ми здатнi зрозумiти, як iм це вдалося. Вони беруть за основу проведенi спостереження та логiчнi висновки спостережень. Кожний мiг би виконати такi ж операцii i дiйти до подiбних висновкiв. Таким чином, у науцi важливiше самого вченого (хоча ми вiддаСФмо належне його внеску) те, що вся iнформацiя ТСрунтуСФться на спостереженнях та логiчних висновках, якi з них витiкають. Звiдси можливiсть ii перевiрки i уточнення. Наука прямо протилежна прийняттю будь-чого на вiру. Ключове правило науки - перевiряти!
1.3.Принципи i закони природи
У ходi аналiзу експериментальних результатiв можуть знайтися деякi тенденцii або взаСФмозвязок мiж даними. Наприклад, якщо впускати предмети i вимiрювати iх швидкiсть в рiзних точках польоту, у всiх випадках без винятку виявиться, що всi вони падають з однаковим прискоренням (якщо знехтувати опором повiтря). Таким чином, мова йде про основний принцип вiльного падi