Экологическое сознание как фактор развития украинского общества

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




?ий людиною простiр з багатим рослинним i тваринним свiтом. Але бiльше за все ми, мабуть, прагнемо, щоб взаСФмозвязок людства з довкiллям був стiйким, тобто можна було б з упевненiстю дивитися у майбутнСФ, знаючи, що наведенi вище риси не деградують i не зникнуть, а будуть зберiгатися, постiйно вiдновлюючись, i в майбутньому доступнiсть iх, принаймнi, не зменшиться.

Через засоби масовоi iнформацii лунають попередження про неминучi, екологiчнi лиха. ЗабруднюСФться повiтря i вода. РЗжа отруСФна пестицидами. Кислотнi дощi загрожують озерам та лiсам. Ерозiя призводить до втрат ТСрунтiв. РуйнуСФться захисний озоновий шар, котрий зберiгаСФ все живе на Землi. Клiмат планети теплiшаСФ через надмiрне видiлення двоокису вуглецю при спалюваннi рiзних видiв палива це парниковий ефект. Водi, якою ми користуСФмося, загрожуСФ забруднення, або вона вже мiстить токсичнi вiдходи. Дика природа зубожiСФ: тисячi видiв наближаються до межi вимирання, а сотнi вже перейшли цю межу. Багато ресурсiв виснаженi надмiрним використанням. Перенаселення загрожуСФ поринанням свiту в епоху безмежного голоду за прикладом Ефiопii. Коротше кажучи, нашi теперiшнi взаСФмостосунки з довкiллям дуже далекi вiд стiйкостi. Нашi дii призводять до ii виснаження та деградацii. Якщо так буде продовжуватися й надалi, середовище в рештi решт стане непридатним для життя.

Отже, те що ми маСФмо, вочевидь вiдрiзняСФться вiд того, чого ми прагнемо. РЖснуСФ давнСФ китайське прислiвя, яке несе за своСФi простоти глибинний змiст: якщо не отримуСФш бажаного змiни своi дii. Змiни стосуються самого погляду на проблему i глибину ii розумiння, а також змiсту, якого ми надаСФмо рiзним бокам життя. Нашi цiнностi змiнюються в мiру розумiння проблем, а роблячи у вiдповiдностi з переглянутими цiнностями, ми змiнюСФмо ситуацiю. Справдi, дбайливе ставлення до довкiлля веде до добре помiтних змiн у поглядах, дiях, а отже свiдомостi людей i суспiльства у цiлому.

Але як показуСФ досвiд, не маючи ефективно функцiонуючих державних структур в галузi охорони довкiлля в Украiнi, i маючи переважно громадськi (а iнколи навiть просто аматорськi) структури, реалiзацiя зазначеноi проблеми не досягаСФ бажаних результатiв у вирiшеннi проблеми, бо тiльки держава СФ гарантом здiйснення ефективноi екологiчноi полiтики, бо держава маСФ для цього всi необхiднi засоби: правове, полiтичне i фiнансово-економiчне забезпечення, а демократiя iнструмент у руках суспiльства для створення такоi держави, яка б у повнiй мiрi вiдповiдала iнтересам суспiльства i забезпечувала iх права i свободи.

У своiй роботi ми прагнемо розкрити деякi аспекти психологii людини, ii природжених i набутих рис у стосунках людина-природа, i базуючись на цьому, спробувати повязати усi сторони нашого повсякденного життя, як то економiчнi, полiтичнi й юридичнi, у контекстi екологiчноi свiдомостi суспiльства, а також сформулювати модель адмiнiстративних державних органiв влади i недержавних мiiевих структур у сферi захисту довкiлля.

ОбСФкт нашого дослiдження побутовi екологiчнi уявлення та iх вплив на формування екологiчноi свiдомостi суспiльства.

Предметом дослiдження стали особливостi системноi органiзацii побутових екологiчних уявлень.

Мета нашоi роботи дослiдження особливостей репрезентацii в побутовiй свiдомостi стосункiв людинаприрода, та iх вплив на розвиток украiнського суспiльства. Показати вплив екологiчноi свiдомостi суспiльства на формування державних iнститутiв влади. Розкрити суть екологii, як науки про природне оточення, що становить основу формування суспiльних вiдносин.

Гiпотеза дослiдження:

Побутовi екологiчнi уявлення СФ системною освiтою, яка функцiонуСФ на рiзних рiвнях рефлексii. Основу сучасних побутових уявлень складаСФ антропоцентризм, поСФднаний з потребою безпосередньоi взаСФмодii з природою.

Були визначенi такi завдання дослiдження:

  1. На матерiалi етнографiчних, фiлософських, лiнгвiстичних, соцiологiчних i власне психологiчних дослiджень, що висвiтлюють субСФктивний аспект проблеми стосункiв людина-природа, здiйснити теоретичний аналiз системи екологiчних уявлень побутовоi свiдомостi.
  2. Дослiдити особливостi сприймання екологiчноi проблематики, представленоi в контекстi мiжособових вiдносин.
  3. Сформулювати основи створення державних i недержавних структур у галузi захисту довкiлля та iх ефективного функцiонування з урахуванням особливостей геополiтичного розташування Украiни.

Наукова новизна дослiдження полягаСФ в тому, що:

  • проведено психологiчний аналiз побутових екологiчних уявлень, розглядаючи iх у контекстi формування екологiчноi свiдомостi суспiльства як фактору розвитку держави;
  • виявленi особливостi сприйняття екологiчноi (природоохоронноi) проблематики, показанiй у контекстi мiжособових вiдносин;
  • продемонстровано антропоцентриський напрямок сучасних побутових екологiчних уявлень, поСФднаний з прагненням до безпосередньоi взаСФмодii з природним оточенням;
  • показана необхiднiсть впровадження екологiчноi освiти при пiдготовцi державних службовцiв в Украiнськiй Академii державного управлiння при Президентовi Украiни владних структур.

Теоретичне значення роботи визначаСФться тим, що:

  • проведено теоретичний аналiз системноi багаторiвневоi органiзацii побутових екологiчних уявлень;
  • розроблено понятiйно-категорiйний апарат, який дозволяСФ здiйснювати теоретичний аналiз у галузi, що дослiджуСФться;