Экологическое сознание как фактор развития украинского общества
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
li>
Практичне значення роботи полягаСФ в тому, що ii результати бути застосованi:
- при вирiшення проблем екологiчного виховання, навчання та екологiчноi пропаганди;
- при формуваннi (створеннi) адмiнiстративних структур на рiвнi району (областi) як в органах виконавчоi влади (обласних та районних держадмiнiстрацiях), так i в органах мiiевого самоврядування, з урахуванням специфiки мiiевих умов довкiлля;
- при створеннi громадських екологiчних органiзацiй, та ефективного iх використання у правовому регулюваннi стосункiв людинаприрода (виробництво i рацiональне природокористування);
- виявлена перевага антропоцентриських установок у побутових уявленнях про стосунки людина-природа, що демонструСФ низьку ефективнiсть традицiйного екологiчного навчання, яке здiйснюСФться з антропоцентриських позицiй. Перехiд до бiоцентрованого (екоцентрованого) навчання зумовлюСФ орiСФнтацiю на системне бачення екологiчноi ситуацii, основу якого може скласти визнання потреб i розумiння життя iнших живих iстот;
- як практичнi рекомендацii у органiзацii й функцiонування пiдроздiлiв екологiчного напрямку.
Основнi положення, якi виносяться на захист:
- Побутовi екологiчнi уявлення СФ системною освiтою, яка функцiонуСФ на рiзних рiвнях рефлексii.
- Основу сучасних побутових екологiчних уявлень складаСФ антропоцентризм, який поСФднуСФться з базовою потребою у безпосереднiх контактах з природним оточенням. Антропоцентризм домiнуюча установка при сприйняттi природи;
- Екологiя наука, що становить основу формування суспiльства, i СФ первiсним вiддзеркаленням суспiльних вiдносин.
Дисертацiя складаСФться зi вступу, 5 роздiлiв, висновку та перелiку лiтератури з 91 найменування. Робота викладена на 66 сторiнках, включаСФ 5 малюнкiв.
Роздiл I
Роль i мiiе екологii у сучасному свiтоглядi
1.1.Наука про довкiлля
РЖсторично так склалося, що наслiдуючи визначенi цiлi типу видобування руди, виготовлення продуктiв або прокладки дорiг, люди ставили на чолi кута тiльки цю конкретну мету. Ми просто не думали про екологiчнi наслiдки, про побiчнi дii на довкiлля. Такий пiдхiд за своСФю суттю не такий поганий, вiн притаманний для виробництва всiх створюваних людиною матерiальних благ, якими ми користуСФмося. Та доки населення i масштаби виробництва були малi порiвняно з розмiрами Землi, екологiчнi наслiдки сприймалися як прийнятний компромiс. РЖншими словами, природнi простори були досить великi, що для досягнення поставлених цiлей i отримання прибутку (тобто бiльшi цiнностi замiсть менших вiдданих) можливо було пожертвувати частиною недоторканоi землi, так як i деякою мiрою чистоти повiтря i води.
Але, вочевидь, цей процес у нашому небезкрайньому свiтi не може продовжуватися вiчно. У мiру зростання кiлькостi народонаселення i масштабiв виробництва екологiчнi наслiдки ставали все бiльш серйозними i поширеними, а природнi простори безперервно скорочувались. У 60-х роках суспiльство почало вiдчувати загрозу глобального забруднення довкiлля. Ми зрозумiли, що зниження ii якостi вже неможна вважати прийнятним компромiсом. Вийшла переоцiнка цiнностей, i були вжитi першi заходи.
Зявилося багато законiв, спрямованих на обмеження забруднення повiтря i води, помякшення iнших наслiдкiв нашого впливу на довкiлля.
У 1972 роцi в США було створено федеральна АТСенцiя охорони довкiлля (ЕРА) для захисту нацiональних земель, повiтря i водних систем; паралельнi аТСенцii виникали на рiвнi штатiв, округiв, населених пунктiв. Громадянами створювались сотнi органiзацiй щодо охорони довкiлля. Багато вчених звернулося до вивчення повязаних з ним проблем. Приватнi пiдприСФмцi створили новi виробництва i розробили новi продукти, якi служать для боротьби iз забрудненням, розмiщення вiдходiв i под. Завдяки такому значному пiдвищенню громадськоi свiдомостi i активностi в 1960-1970-тi роки цей перiод посiв гiдне мiiе в iсторii, як ера природоохоронного руху.
Помiтний прогрес 1960-1970-х рокiв вочевидь не призвiв до рiшення всiх проблем. Суспiльство, у всякому випадку тимчасово, вичерпало свою здатнiсть придiляти головну увагу охоронi довкiлля. Початок i середину 1980-х рокiв можна вважати перiодом зниження громадського iнтересу до цих питань. Але науковi дослiдження, створення нових технологiй i розвиток природоохоронноi служби продовжувались. Зараз ми вже досить гарно розумiСФмо увесь комплекс проблем, дii i технологii, необхiднi для iх вирiшення. РЖснуСФ цiла низка законiв, контрольних аТСенцiй i громадських органiзацiй, якими управляють тисячi компетентних, вiдданих справi професiоналiв. Укладаються пiдручники та читаються рiзноманiтнi курси. Таким чином, 1980-i роки можна вважати перiодом консолiдацii сил i росту професiоналiзму.
Зараз виникли новi проблеми. Чисельнiсть населення Землi порiвняно з 1965 роком майже подвоiлась. Якщо у 1960-тих та 1970-тих роках зявилося тiльки лише нечiткi прогнози вiдносно кислотних дощiв, руйнування озонового екрану i потеплення клiмату, повязаного з викидом в атмосферу вуглекислого газу при горiннi, то зараз для всiх очевидно: ТСрунт, вода i багато iнших життСФво необхiдних нам ресурсiв наблизились до межi iх можливого використання. У той же час природоохоронний рух 1990-х рокiв може призвести до швидких i глибоких змiн, так як пiдготовча робота вже зроблена. Через 30-50 рокiв (час ?/p>