Экологическое сознание как фактор развития украинского общества
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
у цiй сферi Закон, нажаль, не даСФ.
Деякi правила з цього приводу мiстять iншi екологiчнi закони Украiни: Про тваринний свiт, Про природно-заповiдний фонд, а також Зелений Кодекс, Лiсовий Кодекс, Водний Кодекс, Кодекс про надра.
У Законi Украiни Про тваринний свiт, прийнятому 3 березня 1993 року закрiпленi права громадян у галузi охорони, використання i вiдтворення тваринного свiту (стаття 9). Кожен громадянин Украiни маСФ право:
- на загальне i спецiальне використання i вiдтворення тваринного свiту;
- мати у колективнiй або приватнiй власностi окремi обСФкти тваринного свiту;
- на компенсацiю шкоди, завданоi диким тваринам.
У Законi також передбачений громадський контроль у галузi охорони, використання i вiдтворення тваринного свiту, який здiйснюСФться громадськими iнспекторами охорони природи (стаття 53).
Закон Украiни Про природно-заповiдний фонд Украiни, прийнятий 16 червня 1992 року, надаСФ громадянам такi права:
- на участь в обговореннi проектiв законодавчих актiв з питань розвитку заповiдноi справи, формування природно-заповiдного фонду;
- на участь у розробцi та реалiзацii заходiв щодо iх охорони та ефективного використання, запобiгання негативного впливу на них господарськоi дiяльностi;
- внесення пропозицiй про включення до складу природно-заповiдного фонду найбiльш цiнних природних територiй та обСФктiв;
- ознайомлення з територiями та обСФктами природно-заповiдного фонду, здiйснення iнших видiв користувань;
- участь у здiйсненнi громадського контролю заповiдних територiй та обСФктiв, внесення пропозицiй про притягнення до вiдповiдальностi винних у порушеннi вимог природно-заповiдного режиму.
Лiсовий Кодекс Украiни, прийнятий 21 сiчня 1994 року передбачаСФ громадський контроль за охороною, захистом, використанням та вiдтворенням лiсiв (стаття 27), участь громадян та iх обСФднань у цiй дiяльностi.
Водний Кодекс Украiни, прийнятий 6 червня 1995 року, надаСФ громадянам та iх обСФднанням можливiсть брати участь у заходах щодо використання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв (стаття 11). Громадяни та iх обСФднання, зокрема, мають право:
- брати участь мiiевими радами та iншими державними органами питань, повязаних з використанням i охороною вод та вiдтворенням водних ресурсiв;
- за погодженням з мiiевими органами самоврядування та iншими державними органами виконувати роботи щодо виконання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв за власний кошт та за добровiльною участю членiв обСФднань громадян;
- брати участь у проведеннi спецiально уповноваженими державними органами управлiння перевiрок виконання водокористувачами водоохоронних правил i заходiв та вносити пропозицii з цих питань;
- проводити громадську екологiчну експертизу, обнародувати ii результати i передавати iх органам уповноваженим приймати рiшення щодо розмiщення, проектування та будiвництва нових, реконструкцii дiючих пiдприСФмств, споруд, обСФктiв;
- здiйснювати громадський контроль;
- одержувати у встановленому порядку iнформацiю про стан водних обСФктiв, джерела забруднення та використання вод, про плани та заходи щодо використання, охорони та вiдтворення вод;
- подавати до суду позови про вiдшкодування збиткiв заподiяних державi i громадянам внаслiдок забруднення, засмiчення i вичерпання вод.
ЗвертаСФ увагу на себе той факт, що тiльки у Водному Кодексi Украiни прямо сказано про право громадян та iх обСФднань порушувати цивiльнi справи у судi про вiдшкодування збиткiв, як громадянам, так i державi.
У Земельному Кодексi Украiни, прийнятому 13 березня 1992 року говориться тiльки про участь громадян та iх обСФднань у здiйсненнi заходiв, повязаних з використанням земель. Зокрема, у розглядi мiiевими радами питань про використання земель та сприяння радам i спецiально уповноваженим органам державного управлiння в охоронi земель i полiпшення стану природного середовища (стаття 16). Земельний Кодекс не передбачаСФ можливостi громадського контролю за охороною та використанням громадських земель.
Кодекс Украiни про надра, прийнятий 27 липня 1994 року, надаСФ громадянам та iх обСФднанням тiльки право брати участь у здiйсненнi заходiв щодо рацiонального використання та охорони надр шляхом сприяння мiiевим органам влади (стаття 12).
Всiма вищевикладеними законами i кодексами регулюСФться право на використання вiдповiдного обСФкту природи: землекористування, лiсокористування, водокористування, користування надрами, тваринним свiтом, природно-заповiдним фондом, атмосферним повiтрям. Право природокористування може бути загальним i спецiальним. Загальне не потребуСФ спецiального дозволу уповноважених державних органiв, воно СФ загальнодоступним, безоплатним i маСФ велике соцiальне значення. Це право громадянам дихати свiжим повiтрям, пити чисту воду, купатися, плавати на човнах у водоймах, вiльно перебувати в лiсах, безкоштовно збирати для власного споживання дикi травянi рослини, квiти, ягоди, горiхи, плоди, гриби, не завдаючи шкоди вiдтворенню цих ресурсiв. Спецiальне природокористування вимагаСФ спецiального дозволу уповноважених державних органiв. Воно повязане, зазвичай, iз суттСФвим впливом на природу, з використанням технiчних споруд або пристроiв i СФ платним. Це, наприклад, землекористування, заготiвля деревини, полювання, забiр води для промислових потреб чи скидання стiчних вод у водойми тощо.
Роздiл IV