Экологическое сознание как фактор развития украинского общества
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Громадськiсть як вагомий чинник захисту довкiлля
4.1.Активнiсть громадськостi як запорука збереження довкiлля
Друга половина нашого столiття, як ми зазначали у попередньому роздiлi, внесла двi основнi змiни як у правовi системи майже кожноi краiни, так i в мiжнародне право. Спочатку права людини, а потiм i навколишнСФ середовище були всесвiтньо визнанi як фундаментальнi суспiльнi цiнностi. РЖ в обох випадках iснуючi iнститути держави i права мусили змiнитись, щоб iх гарантувати.
Цiлком зрозумiло, iснуСФ певне перетинання понять права людини i охорона довкiлля. Людська iстота не може бути вiдокремлена вiд середовища, в якому iснуСФ i погiршення стану якого обовязково впливаСФ на неi i ii права. Тому не дивно, що в 1972 роцi на Стокгольмськiй конференцii права людини i охорона довкiлля були обСФднанi в перший принцип Декларацii. Тодi вперше було сформульовано право на безпечне навколишнСФ довкiлля.
З цього часу нове право було закрiплене в нацiональних конституцiях i законах, а також в мiжнародних декларацiях i угодах. Проте, юридична природа цього права стала предметом суперечок через складнiсть у визначеннi його предмету. Сьогоднi науковцi все бiльше доходять згоди щодо його процедурного характеру. Це право стосуСФться не взагалi якогось абстрактного середовища, а СФ правом кожноi окремоi людини на охорону власне ii оточення. Це включаСФ також право всiх iндивiдiв бути проiнформованими щодо планiв i проектiв, якi можуть зашкодити довкiллю, брати участь у процедурах прийняття рiшень i, коли необхiдно, застосовувати вiдповiднi засоби для вiдшкодування заподiяного лиха чи вiдновлення порушених гарантiй.
Основою цiСФi системи СФ участь громадськостi в охоронi навколишнього середовища, яка обовязково включаСФ, перш за все, доступ до iнформацii. "асне, тому останнi досягнення мiжнародного права пiдкреслюють важливiсть цього iнституту. Принцип участi громадськостi закрiплено не лише в Декларацii Рiо-де-Жанейро 1992 року i Порядку Денному на XXРЖ столiття, прийнятому на тiй же Конференцii, а й в усiх укладених за останнiй час мiжнародних угодах, що стосуються захисту морiв i рiчок, транскордонних забруднень.
Однак, участь громадськостi все ще потребуСФ юридичного закрiплення в Украiнi. Ми у цьому роздiлi зробили спробу окреслити як подiбне правове регулювання вже дiСФ на прикладi РДвропи, i яким чином воно може бути закрiплено в нашiй державi. Ми не повиннi забувати, що береться до уваги розвиток не лише практичних, але й теоретичних моментiв участi громадськостi, оскiльки можуть бути винайденi цiлковито новi, до цього часу ще невiдомi рiшення з огляду на традицii i звичаi Украiнського народу.
Один з перших мiнiстрiв охорони довкiлля в Захiднiй РДвропi зазначав, що охорона довкiлля СФ школою демократii. Його думка знаходить своСФ пiдтвердження у зростаннi громадськоi участi у прийняттi рiшень, що можуть мати вплив на довкiлля.
4.1.1.Спiльний iнтерес
Проблема чистого i здорового навколишнього середовища стосуСФться кожного. Рибалка зацiкавлений i в чистiй водi, i в незабруднених морях i океанi; фермер у неотруСФнiй землi, споживач у якiсних продуктах, що не зашкодять його чи ii здоровю; промисловцi в продовженнi процесу виробництва. Коротше кажучи, чистi повiтря, вода, земля i вiдповiдне використання природних ресурсiв стосуСФться всiх i всюди у свiтi.
Загальновiдомо, що дiяльнiсть людини впливаСФ на природу, яка, безумовно, маСФ величезнi регенеруючi можливостi, але i вони вичерпуються. У багатьох випадках межi цих ресурсiв було порушено або, принаймнi, досягнуто критичноi риски. Цiлком очевидно, що природа, флора i фауна в РДвропi з кожним днем зубожiСФ все швидше. Дуже багато вже загинуло i зникло назавжди. Крiм того, зростаСФ кiлькiсть мiiь, де умови вже стали майже непридатними для проживання. Концентруються забруднення i накопичуються вiдходи.
4.1.2.Порушенi звязки. Баланс
Погiршення стану довкiлля, у свою чергу, впливаСФ на дiяльнiсть людей i, особливо, на iх здоровя. РЖнакше кажучи, iснуСФ тiсний звязок мiж людиною та ii оточенням. Зараз чимало сигналiв, якi вказують на серйозне порушення балансу мiж ними. Це шкодить не тiльки навколишньому середовищу, але i соцiальному та економiчному розвитку.
Отже, потрiбно вiдновити необхiдний контроль за дотриманням цього балансу. Багато краiн визнали це основою iх загальноi полiтики. РДвропейський Союз визначив екологiчнi проблеми прiоритетним питанням своСФi полiтики на наступнi пять рокiв. Донедавна екологiчна управлiння розглядалось завданням суто урядовим, яке стосувалось прийняття законiв i контролю за iх виконанням. У найкращому випадку до цього залучались всi галузi промисловостi. Однак, поступово зростало усвiдомлення того, що влада, промисловiсть i населення спiльно вiдповiдають за належний стан довкiлля.
4.2.Ключовий термiн
Ключовим термiном в цьому вiдношеннi СФ участь громадськостi. Це поняття призводить до великоi кiлькостi проблем, особливо, що стосуСФться його правовоi i конституцiйноi природи. Цi питання стосуються не лише влади, а й громадян. Проте, в деяких краiнах СФ досвiд того, що взаСФмодiя уряду i громадян може приносити користь, i що суспiльство пiдтримуСФ iдею спiльноi вiдповiдальностi за iдентифiкацiю i розвязання проблем довкiлля. У багатьох випадках участь громадськостi розглядаСФться як важливий елемент у демократичному розвитку, заснований на вза