Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент

що надаСФться урядом" у формi забезпечення "послугами, крiм загальноi iнфраструктури" в сенсi частини 1 Статтi 1 Угоди про субсидii.

Вiдповiдно залишаСФться питання, чи надаСФ такий захiд пiльгу. Для визначення цього необхiдно зясувати, що саме маСФ бути надано в наслiдок вступу в дiю названого заходу. Однак не викликаСФ сумнiву той факт, що названий захiд фактично спричинить штучне заниження страхових резервiв, якi страховик зобовязаний утримувати з метою забезпечення майбутнiх виплат страхових сум i страхового вiдшкодування.

Висновок: страхування експортних кредитiв iз залученням коштiв державного бюджету може вважатися субсидiСФю в сенсi статтi 1 Угоди про субсидii.

6. Чи СФ запровадження системи страхування експорту та експортних кредитiв iз залученням коштiв державного бюджету забороненою субсидiСФю в сенсi Статтi 3 Угоди про субсидii?

Проект Закону прямо передбачаСФ, що "Кабiнет Мiнiстрiв Украiни ... уповноважуСФ страховика для здiйснення експортного страхування" (стаття 5). Положення статтi 6 проекту Закону безпосередньо обмежують (тобто обумовлюють) таке страхування експортними кредитами. Вiдповiдно уповноважений страховик маСФ право на залучення бюджетних коштiв лише для страхування комерцiйних та некомерцiйних ризикiв, повязаних iз здiйсненням зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) щодо експорту.

Висновок: З огляду на прямий звязок, що iснуСФ мiж експортною операцiСФю та пiльгою, яку отримуСФ уповноважений страховик, такий захiд СФ субсидiСФю, що юридично обумовлена здiйсненням експорту та вiдповiдно заборонена в силу Статтi 3 Угоди про субсидii. Такий висновок не залежить вiд того факту, що пiльга надаСФться особi, яка безпосередньо не здiйснюСФ експорту (це не стосуСФться страхування експортних кредитiв, наданих iноземному покупцевi, оскiльки в цьому випадку наявний експорт послуги), оскiльки така пiльга прямо обмежена у застосуваннi експортними кредитами.

Узагальнюючий висновок:

  1. Запровадження частковоi компенсацii вiдсотковоi ставки, як це визначено в проектi Закону, СФ забороненою субсидiСФю вiдповiдно до вимог Статтi 3 Угоди про субсидii та компенсацiйнi заходи.
  2. НемаСФ пiдстав вважати, що названий захiд може бути захищений шляхом застосування другоi частини пункту (k) Додатку РЖ до Угоди про субсидii. Також за вiдсутностi норм законодавства, що конкретизують порядок застосування заходiв, передбачених проектом Закону, вiдсутнi можливостi запобiгти iх несумiсностi з Угодою про субсидii, оскiльки неможливо довести на даному етапi, що перевага в сенсi пункту (k) Додатку РЖ до Угоди не СФ "суттСФвою".
  3. Страхування експортних кредитiв iз залученням коштiв державного бюджету СФ субсидiСФю, що юридично обумовлена здiйсненням експорту, та вiдповiдно заборонена в силу Статтi 3 Угоди про субсидii.

7.Вдосконалення структури украiнського експорту

Сприяння ефективнiй реалiзацii експортного потенцiалу Украiни СФ одним з найважливiших елементiв державноi промисловоi i структурноi полiтики. Зiставлення технологiчноi структури експорту з Украiни та свiтового експорту засвiдчуСФ iстотне вiдставання Украiни в сферi експорту високотехнологiчноi продукцii ii питома вага СФ майже на порядок нижчою, нiж в середньому у свiтi i практично не збiльшилася за останнi сiм рокiв Замiсть високотехнологiчноi продукцii Украiна постачаСФ на свiтовiй ринок товари низького ступеня готовностi, так звану технологiчну "сировину" та середньотехнологiчну продукцiю машинобудування, одночасно закупаючи дорогi готовi зарубiжнi технологii, що потребуСФ супутнього придбання дорогих додаткових послуг (монтаж устаткування i його наступне технiчне обслуговування).

Сировинна спрямованiсть украiнського експорту, в якому продукцiя недорогоцiнних металiв та виробiв з них займаСФ 42,2 %, механiчне обладнання; машини та механiзми 10,1 %, мiнеральнi продукти 8,7 %,робить украiнську економiку уразливою i залежною вiд свiтовоi конюнктури цiн. Тому, зберiгаючи присутнiсть Украiни на традицiйних сегментах ринкiв експортноi продукцii, життСФво необхiдно забезпечити нарощування обСФмiв украiнського експорту продукцii з високою часткою доданоi вартостi. Вiдтак пошук ефективних механiзмiв та iнструментiв вдосконалення структури украiнського експорту та розширення присутностi украiнських товаровиробникiв в секторi торгiвлi середньо- та високотехнологiчною продукцiСФю стаСФ першочерговим завданням економiчноi полiтики держави.

Вдосконалення структури украiнського експорту може вiдбуватися за трьома основними напрямами:поступове пiдвищення ступеня переробки сировинних ресурсiв; розширення номенклатури продукцii, що вивозиться, насамперед, за рахунок готових виробiв; розвиток i змiцнення високотехнологiчного компоненту украiнського експорту. Стимулювання розвитку експорту у вказаних напрямах може вiдбуватися як через формування сприятливого макроекономiчного клiмату, так i через створення спецiальних стимулiв до експорту, а саме:

? пiдтримання конкурентоспроможного реального курсу валюти, що формуСФ адекватнi цiновi стимули, та вжиття заходiв щодо компенсацii можливого негативного впливу на експорт змiцнення нацiональноi валюти;

? полегшення доступу до iмпортних складових, необхiдних для експортного виробництва через усунення/зниження iмпортних тарифiв, створення системи вiдшкодування iмпортного мита або розвиток вiльних експортних зон, вдосконалення стра?/p>