Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
жностi iхньоi продукцii на закордонних ринках шляхом надання iм можливостi знижувати експортнi цiни без скорочення прибутку. Розрiзняють кiлька видiв субсидiй: 1) прямi субсидii, безпосередньо виплачуванi державою експортеровi в трьох формах: виплата деякоi суми у визначенiй пропорцii до експорту; повернення експортеровi рiзницi мiж внутрiшньою i свiтовою цiнами, якщо перша вище фiнансування державою деяких витрат експортера, наприклад, витрат на дослiдження зовнiшнiх ринкiв, рекламу, транспорт i т. д.: 2) непрямi субсидii, що надаються у виглядi рiзних пiльг з метою зниження витрат експортера або одержання iм додаткових доходiв в iнших сферах: податковi пiльги (держава може надавати рiзнi пiльги по податку на прибуток, по прибутковому податку, по виплатах iз заробiтноi плати; виключати деякi витрати iз суми, що пiдлягаСФ оподатковуванню; дозволяти прискорену амортизацiю, повертати мита на iмпортну сировину при подальшому експортi продукцii, зробленоi з цiСФi сировини); державне кредитування (держава може надавати кредити експортерам на пiльгових умовах по вiдсотках i термiна, кредити закордонним державам для закупiвлi товарiв на вiтчизняному ринку, а також здiйснювати державне страхування експортних кредитiв по знижених ставках. У цьому випадку держава бере на себе ризик неплатежу. Ризики в даному випадку бувають комерцiйними i полiтичними (неотримання платежу вiд iмпортера, затримка постачання товару, змiна умов валютного i лiцензiйного контролю в краiнi-iмпортерi, змiна курсу валют, експропрiацiя, державний переворот i т. д.). У рядi краiн для цих цiлей створенi спецiальнi установи, наприклад, у США Експортно-iмпортний банк, у Великобританii Департамент гарантiй експортних кредитiв. До цiСФi групи непрямих субсидiй також вiдносяться рiзного роду пiльги, що надаються в кредитнiй сферi, особливо коли в краiнi мають мiiе певнi обмеження. Прямi субсидii мають занадто явний характер, що iстотно пiдвищуСФ iмовiрнiсть прийняття краiнами-iмпортерами вiдповiдних мiр. Тому звичайно експортерам надаються непрямi субсидii. Субсидii СФ таким самим iстотним елементом протекцiонiзму, як i мита, але якщо останнi встановлюються для захисту вiтчизняноi продукцii на внутрiшньому ринку з метою розширення виробництва в iмпортозамiщюючому секторi економiки, то експортнi субсидii на зовнiшньому. При наданнi експортних субсидiй збiльшуСФться випуск експортних товарiв у результатi залучення ресурсiв з галузей, що конкурують з iмпортом. Економiчнi втрати виникають через те, що вартiсть випуску експортноi продукцii перевищуСФ дохiд вiд експортних продажiв. Крiм того, оскiльки при наданнi експортних субсидiй збiльшуСФться вiдтiк товарiв iз внутрiшнього ринку на зовнiшнiй, внутрiшнi цiни на експортнi товари зростають. Споживачам доводиться також платити додатковi податки, що потрiбнi для фiнансування експортних субсидiй. Водночас експортнi субсидii сприяють стабiлiзацii внутрiшнього ринку i можуть полiпшити становище краiни в мiжнароднiй торгiвлi.
10. Експортнi субсидii. компенсацiйне iмпортне мито
Для захисту нацiональних виробникiв держава може не тiльки обмежувати iмпорт, але й стимулювати експорт. ОднiСФю з форм стимулювання експортних галузей СФ експортнi субсидii, тобто пiльги фiнансового характеру, якi надаються державою експортерам для розширення вивозу товарiв за кордон. Внаслiдок таких субсидiй експортери отримують можливiсть продавати товар на зовнiшньому ринку за нижчою цiною, нiж на внутрiшньому. Експортнi субсидii можуть бути прямими (виплата дотацiй виробниковi, коли вiн виходить на зовнiшнiй ринок) i непрямими (пiльгове оподаткування, кредитування, страхування тощо).
В Преамбулi до Угоди про сiльське господарство однiСФю з галузей, потребуючих прийняття краiнами-членами конкретних зобовязань названа експортна конкуренцiя, тобто надання експортних субсидiй. Експерти вважають, що саме вони мають найбiльш спотворюючий вплив на розвиток конкуренцii на свiтових ринках сiльськогосподарськоi продукцii, деформують умови недискримiнацiйноi торгiвлi. Експортнi субсидii надаються виробникам сiльськогосподарськоi продукцii для створення або пiдтримки конкурентних переваг на зарубiжних ринках.
Вiдомо, що ще в рамках ГАТТ вдалося розробити правила застосування субсидiй щодо промисловоi продукцii, аналогiчнi правила надання урядами субсидiй у сiльськогосподарському секторi не були приведенi у вiдповiднiсть до диiиплiни ГАТТ. Угода про сiльське господарство мiстить правила надання субсидiй на сiльськогосподарську продукцiю.
Слiд зазначити, що правила застосування експортних субсидiйна сiльськогосподарську продукцiю i промислову вiдрiзняються. Правилами ГАТТ з самого початку було заборонено застосування експортних субсидiй на промислову продукцiю розвиненими краiнами. Угода про субсидii та компенсацiйнi заходи, яка була переглянута в ходi Уругвайського раунду, поширила цю заборону i на промислову продукцiю краiн, що розвиваються. В той же час, вони мають восьмирiчний перехiдний перiод (до 1 сiчня 2003 року) для приведення практики застосування субсидiй у вiдповiднiсть iз зобовязаннями. Водночас, найменш розвиненi краiни i краiни, що мають рiчний середньодушовий дохiд менше 1000 доларiв США поки що звiльненi вiд цих зобовязань.
Угода про сiльське господарство вимагаСФ вiд краiн взяти зобовязання скоротити iх застосування. В ходi Уругвайського раунду члени СОТ домовились скоротити експортнi субсидii