Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?в - вiд трьох до десяти рокiв. Венчурний iнвестор сподiваСФться, що за цей час пiдприСФмство зможе значно збiльшити своi обороти i прибуток, ринкова вартiсть пiдприСФмства значно зросте, i iнвестор зможе вигiдно продати своi частку в цьому пiдприСФмствi.
Перш нiж венчурний iнвестор погодиться розпочати iнвестицii, вiн визначаСФ свою стратегiю виходу. Найбiльш типовi стратегii виходу - це реалiзацiя придбаних акцiй на бiржовому ринку, продаж iнвестицii стратегiчному iнвестору, продаж своСФi частки iншим акцiонерам або керiвництву пiдприСФмства.
СвоСФю появою фонди зобовязанi США - краiнi з найбiльш розвинутою iнфраструктурою венчурного фiнансування. У рамках американськоi моделi фонди створювалися в основному для фiнансування перспективних iдей i починань.
За кордоном, в основному у США i краiнах Захiдноi РДвропи, цi iнструменти повсюдно використовуються на практицi вже не одне десятилiття й одержують в останнi роки усе бiльш широке поширення. Загальний свiтовий ринок венчурного капiталу перевершив у серединi 90-х рокiв рубiж у 100 млрд. дол. За один тiльки 1996 рiк новi iнвестицii венчурного капiталу в США склали близько 10 млрд. дол., а на СФвропейському континентi - майже 8 млрд. дол.
Досвiд розвинутих економiчних краiн у перiоди промислового спаду, що стикалися з проблемами, аналогiчними нинiшнiм вiтчизняним, свiдчить, що венчурнi фонди можуть служити одним з ефективних засобiв подолання дефiциту i дорожнечi iнвестицiйних ресурсiв.
Венчурнi фонди Захiдноi РДвропи iнвестують в економiку регiону бiльше 6 млрд. доларiв на рiк. Але, на вiдмiну вiд американських, СФвропейськi фонди ризикового фiнансування волiють вкладати кошти не в початковий, а у вже зрiлий, що добре зарекомендував себе, бiзнес
Це пояснюСФться тим, що на початку 80-х багато фондiв, зокрема, британських "обпеклися" на фiнансуваннi привабливих i дуже модних тодi iдей у сферi iнформацiйних технологiй.
Пальма першостi в областi венчурного фiнансування належить Великобританii. З 1984 по 1995 р. рiчний обсяг iнвестицiй, здiйснених фондами цiСФi краiни, зрiс iз 190 млн. до 2,5 млрд. ф. стерл. За даними РДвропейськоi асоцiацii венчурних фондiв, майже половина усього захiдноСФвропейського ризикового фiнансування в 1995 р. припадала на Британiю. Причому коло третини iнвестицiй - за межами краiни.
Ряд краiн створюСФ сприятливi умови для розвитку венчурних фондiв. Наприклад, уряд Голландii гарантуСФ покриття половини можливих збиткiв, розвязаних з iнвестуванням у приватнi компанii.
Венчурнi фонди Голландii i Францii черпають iнвестицiйний капiтал головним чином у найбiльших банках i страхових компанiях, британськi - у пенсiйних фондах, на частку яких припадаСФ бiля третини усiх фiнансових вливань. ОстаннСФ пояснюСФться тим, що в данiй краiнi на пенсiйнi фонди, що iнвестують у венчурний бiзнес, поширюСФться пiльговий режим оподатковування.
Головна вiдмiннiсть венчурних фондiв вiд iнших iнституцiйнальних iнвесторiв полягаСФ в тому, що першi iнвестують кошти шляхом придбання акцiй пiдприСФмств, котрих вони iнвестують. Бiльшiсть фондiв створюСФться на перiод 7-10 рокiв. По завершеннi цього перiоду фонд реалiзуСФ всi придбанi корпоративнi цiннi папери i лiквiдуСФться. Тому венчурнi фонди зацiкавленi у високому котируваннi акцiй пiдприСФмства-реципiСФнта. Для цього представники фонду активно беруть участь у керуваннi пiдприСФмствами i консультуваннi вищого керiвництва. Представник фонду входить у Раду директорiв компанii.
Свiтовий досвiд показуСФ, що стратегiчний альянс пiдприСФмств iз венчурними фондами даСФ вражаючi економiчнi результати. За даними Асоцiацii венчурних фондiв Великобританii, з 1991 по 1995 р. загальний обсяг продажу у фiрмах, що стали обСФктами венчурного фiнансування, збiльшився на 34 вiдсотка, обсяг експорту - на 29, чисельнiсть персоналу - на 15. У цiлому ж по краiнi останнiй показник не перевищив 1 вiдсотка.
Венчурний капiтал зiграв у другiй половинi ХХ столiття найважливiшу роль у реалiзацii найбiльших науково-технiчних нововведень в областi мiкроелектронiки, обчислювальноi технiки, iнформатики, бiотехнологii, в iнших наукомiстких галузях виробництва. Тож не випадково розвитковi венчурного бiзнесу активно сприяють державнi органи ряду провiдних iндустрiальних краiн. Вони виходять при цьому з необхiдностi пiдвищення конкурентоздатностi нацiональноi промисловостi в умовах загострення суперництва на свiтовому ринку. Чималу роль граСФ i турбота про пiдтримку рiвня зайнятостi населення, у тому числi, через створення нових робочих мiiь у малому бiзнесi.
Результати цiлеспрямованого державного втручання у названi областi простежуються на прикладi краiн Захiдноi РДвропи, що до початку 80-х рокiв помiтно вiдставали вiд США по сумарному обсягу акумульованого з рiзних джерел i працюючого на економiку венчурного капiталу, а вже в 1991 р. разом узятi не тiльки наздогнали, але й обiйшли американцiв.
Висновки
Головнi напрямки подальшого розвитку механiзмiв державноi фiнансовоi пiдтримки iнновацiйноi дiяльностi в Украiнi повязанi з удосконаленням застосування програмно-цiльового методу планування iнновацiйного розвитку та механiзму конкурсного вiдбору iнновацiйних проектiв. РеалiзацiСФю концепцii "бюджету розвитку" на загальнодержавному рiвнi та удосконалення методiв формування бюджетiв розвитку на мiiевому рiвнi. Створенням умов ефективного функцiонування Украiнського державного банку реконструкцiй i розвитку та державним стимул?/p>