Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
яких промисловоi продукцii здiйснюСФться державна гарантiйна пiдтримка;
? налагодити систему оцiнки проектiв по значущостi для украiнського експорту i можливостi вiдновлення втрачених або заняття нових позицiй на зарубiжних ринках;
? визнати перспективним напрямом державноi фiнансовоi пiдтримки експортоорiСФнтованi науково-дослiднi i експериментальнi роботи, освоСФння наукоСФмноi i високотехнологiчноi продукцii, закупiвлi обладнання для розвитку експортного виробництва (термiн кредитiв визначаСФться вiдповiдно до термiну окупностi проектiв);
? розглянути можливiсть першочергового надання кредитiв на виробництво експортноi продукцii з тривалим циклом виготовлення, включаючи закупiвлю сировини i матерiалiв, якi не виробляються в Украiнi;
? надiлити агента уряду (уповноважений банк) правом достатньо високоi самостiйностi в ухваленнi рiшень за наданням фiнансових гарантiй (за чiтко встановленими правилами);
? стимулювати подальшу капiталiзацiю Укрексiмбанку та iнших державних банкiв, що займаються наданням експортних кредитiв;
? сприяти розвитку консалтинговоi iнфраструктури, насамперед, компанiй що надаватимуть iнформацiйнi послуги експортерам, у т ч. збиратимуть iнформацiю про дiлову репутацiю пiдприСФмств.
На основi аналiзу абсолютних показникiв i динамiки витрат на пiдтримку експорту в зарубiжних краiнах можливо рекомендувати довести щорiчнi бюджетнi асигнування на фiнансову пiдтримку украiнського експорту до 0,3% вiд обсягу ВВП, розрахованого за пiдсумками року, який передуСФ ухваленню держбюджету. Рекомендований показник обчислений як середня для 22-х краiн питома вага (частина) чистих державних витрат на сприяння експорту в доданiй вартостi обробнiй промисловостi. При цьому за можливостi для Украiни, яка вiдчуваСФ гострий дефiцит в комерцiйному кредитуваннi i страхуваннi експорту, доцiльно передбачити можливiсть застосування бiльш широкоi бази розрахункiв з використанням прогнозного показника ВВП поточного року.
Довiдково: Якби в бюджетi поточного року було передбачено видiлення коштiв у розмiрi 1,5 млрд грн для гарантiйноi пiдтримки експорту промисловоi продукцii i 500 млн. грн. для субсидування частини процентних ставок, що у сумi становить 0,85% загального обсягу бюджетних видаткiв, або 0,3 % ВВП 2007 року, то, за приблизними розрахунками, очiкуваний ефект склав би2 млрд грн * 2,3 = 4,6 млрд грн або 0,91 млрд дол.
За даними Держкомстату Украiни, обсяг експорту товарiв i послуг за минулий рiк становив 58,2 млрд дол. США. Вiдтак додатковий прирiст експорту товарiв i послуг у 2008 р. становив би 1,7%.
По-третСФ,формування ефективноi системи державноi пiдтримки неможливо безекспортно-кредитних агенцiй(ЕКА) структур, що займаються страхуванням ризикiв експортерiв. Вони можуть iснувати не лише у формi спецiалiзованих державних агентств, але i у виглядi банкiв державних, приватно-державних або приватних страхових компанiй. Як правило, iхня ресурсна база формуСФться за рахунок власних коштiв, залучених коштiв i коштiв державних бюджетiв.
Кредитування пiд гарантii ЕКА може здiйснюватися за двома схемами: 1) кредит надаСФться вiтчизняному банку для фiнансування цiльового контракту вiтчизняного експортера; 2) зарубiжний банк-кредитор надаСФ прямий кредит вiтчизняному експортеру пiд гарантii вiтчизняного банку. Вибiр конкретноi схеми залежить вiд того, хто саме банк або пiдприСФмство-експортер користуСФться бiльшою довiрою у банку i ЕКА.
За експертними оцiнками, в середньому дiяльнiсть ЕКА забезпечуСФ додатково 12 % приросту експорту краiни, а один додатковий долар бюджету ЕКА забезпечуСФ в середньому приблизно 302 дол. додаткового експорту (при цьому СФ вiдмiннiсть по регiонах в ОЕСР вiдповiдний показник дорiвнюСФ 160 дол. США).
На поточному етапi в Украiнi розвиток ЕКАстримують два чинники:
? недосконала нормативно-правова база;
? необхiднiсть сплачувати страховi внески за рахунок прибутку (так, в межах проекту Укрексiмбанку з розвитку експорту Всесвiтнiй банк встановив маржу iнвестицiйних проектiв на рiвнi не нижче 15 %. За такоi норми прибутку з участi у системi кредитування виявилися виключеними деякi базовi пiдприСФмства, у т.ч. металургiйнi).
Для пришвидшення процесу становлення i активiзацii дiяльностi вiтчизняних ЕКА необхiдно:
? за рахунок коштiв державного бюджету вже в наступному роцi сформувати Фонд страхування експортних кредитiв;
? розробити механiзми залучення до системи надання державних гарантiй вiддiлень, фiлiалiв i дочiрнiх банкiв украiнських банкiв за кордоном, що дозволить активнiше використовувати зовнiшнi фiнансовi ресурси на користь украiнських пiдприСФмств експортерiв;
? розглянути можливiсть створення Державноi корпорацii страхування експортних кредитiв i iнвестицiй як основного iнституту розвитку i реалiзацii експортного потенцiалу.
На наш погляд, реалiзацiя наведених пропозицiй сприятиме iнтенсифiкацii процесу створення в Украiнi системи державноi фiнансовоi пiдтримки експорту, що дозволить:
? сприяти диверсифiкацii украiнськоi економiки та полiпшенню структури експорту;
? полiпшити умови для активiзацii зовнiшньоi торгiвлi вiтчизняних пiдприСФмств i пiдтримати iх в конкурентнiй боротьбi з зарубiжними виробниками, агресивна експортна полiтика яких нинi негативно позначаСФться на позицiях украiнських експортерiв;
? наблизити iнституцiйно-органiзацiйнi аспекти зовнiшньоторговельноi дiяльностi до свiтових ста