Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
х i деяких прямих податкiв, до чого вдаються майже всi розвиненi держави.
Податковi пiльги застосовуються, як правило, однаковою мiрою до всiх учасникiв мiжнародноi торгiвлi. Однак оскiльки переважна частка обсягу свiтового експорту припадаСФ на взаСФмний оборот розвинених краiн, цi пiльги практично сприяють реалiзацii продукцii передусiм у найрозвиненiших краiнах.
Цей вид пiльг СФ однiСФю з найбiльш прихованих форм фiнансового заохочення експорту, бо в кожнiй краiнi поряд з однаковими або схожими податками iснують специфiчнi податки, а також рiзноманiтнi винятки щодо оподаткування окремих товарiв, операцiй або пiдприСФмств. Прагнення максимально використати переваги нацiональноi податковоi системи в iнтересах зовнiшньоторговельноi експансii спричинилося до безлiчi пiльг, внаслiдок чого урахування i оцiнка iх ефективностi стала складною проблемою.
Податкове заохочення експорту здiйснюСФться переважно в такi способи:
у всiх краiнах вживаються заходи в межах дiючих нацiональних систем оподаткування, що передбачають додатковi пiльги, наприклад звiльнення експортних товарiв вiд непрямих податкiв;
розширюСФться номенклатура товарiв, вiдповiдно до яких стягнутi ранiше митнi збори повертаються (повернення мита);
передбачаСФться звiльнення вiд сплати податкiв на матерiали, використанi у виробництвi експортних товарiв;
знижуСФться пряме оподаткування пiдприСФмцiв для частковоi компенсацii iх витрат як експортерiв;
дозволяСФться створювати неоподатковуванi грошовi форми для розвитку експорту;
передбачаСФться вiдстрочення сплати податкiв;
запроваджуСФться система умовного безмитного ввезення.
Поряд з непрямим оподаткуванням у багатьох краiнах експортерам надаються пiльги у формi часткового звiльнення вiд сплати прямих податкiв, знижуСФться податок з фiрм, що створюють зарубiжнi фiлii.
5.Страхування у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
Майже 85% комерцiйних структур i пiдприСФмств Украiни здiйснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, вiд якоi залежить iхнiй подальший ефективний розвиток, розширення ринкiв збуту, отримання нових технологiй i прибуткiв, обмiн досвiдом, iнтеграцiя у мiжнародну систему виробництва, тощо. Отже, багатьом iз них неодноразово доводилося мати справу з ризиками у цiй сферi.
Ризики можуть бути загальнi та операцiйнi, що належать до конкретного виду зовнiшньоекономiчних операцiй. Ще iснуСФ група зовнiшнiх ризикiв, що залежить вiд особливостей краiни потенцiйного партнера. Найвагомiшими у цiй групi СФ полiтичнi та макроекономiчнi ризики. Полiтичний ризик повязаний iз можливими змiнами в полiтичному курсi уряду, в прiоритетних напрямках його дiяльностi. Полiтичнi ризики подiляються на чотири групи: ризик нацiоналiзацii й експропрiацii; ризик трансферту, повязаний iз можливими обмеженнями на конвертування нацiональноi валюти; ризик розриву контракту через дiяльнiсть влади тiСФi краiни, де знаходиться компанiя-контрагент; ризик вiйськових дiй i громадських заворушень.
Ступiнь можливостi виникнення нацiональних ризикiв залежить вiд краiни, з якою передбачаСФться укладання зовнiшньоекономiчного контракту. Для зменшення ризикiв за укладеними зовнiшньоекономiчними контрактами слiд попередньо перевiрити потенцiйного партнера - оцiнити ефективнiсть його функцiонування та зробити конкретнi висновки щодо його надiйностi та платоспроможностi для мiнiмiзацii можливих ризикiв. Щоб захистити експортерiв, iмпортерiв та iнвесторiв вiд ризикiв, повязаних iз мiжнародними операцiями, страховi компанii пропонують iм комплексне страхування зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Метою страхування експортних операцiй СФ захист установ, що фiнансують, вiтчизняних пiдприСФмств вiд можливих втрат пiд час виконання експортних контрактiв.
Ризики неплатежу в експортнiй торгiвлi подiляють за субСФктивними та обСФктивними ознаками.
До субСФктивних, або комерцiйних ризикiв, належать ризики неплатежу, що безпосередньо залежать вiд iмпортера та повязанi з його фiнансовими труднощами, банкрутством або небажанням сплачувати свою заборгованiсть контрагенту та iншi ризики, коли iмпортер прагне розрахуватися за контрактом, але з незалежних вiд нього обставин не може цього зробити.
У сучаснiй мiжнароднiй торгiвлi свою ефективнiсть пiдтвердила державна пiдтримка експорту через Експортнi кредитнi агентства (ЕСА). ЕСА страхують експортнi кредитнi полiтичнi та комерцiйнi ризики та надають вiдповiднi гарантii. Головною метою дiяльностi ЕСА СФ страхова та фiнансова пiдтримка нацiональних експортерiв задля забезпечення конкурентоспроможних умов пропозицii своСФi продукцii/послуг на мiжнародних товарних ринках.
Сьогоднi ЕСА функцiонують у понад 70 краiнах свiту, зокрема майже у всiх краiнах Схiдноi РДвропи, Украiна залишаСФться чи не СФдиною державою РДвропи, яка не маСФ належних механiзмiв державноi пiдтримки страхування експорту.
Бiльшiсть ЕСА рiзних держав, як правило, СФ членами союзу "Кредит-Альянс". "Кредит-Альянс" обСФднуСФ 59 страховикiв iз понад 50 краiн.
Крiм державних установ зi страхування експортних кредитiв, функцiонують також недержавнi страховi компанii зi страхування полiтичних ризикiв. Головнi позицii на цьому ринку належать пiвнiчноамериканським i СФвропейським компанiям. На вiдмiну вiд державного страхування експорту, де основною метою СФ державна пiдтримка експортерiв, комерцiйне страхування маСФ