Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
? й змiни в темпах ii розвитку, розширення товарноi номенклатури i збiльшення кiлькостi краiн, що беруть активну участь у мiжнародному товарообмiнi, розвиток спецiалiзацii й поглиблення мiжнародного розподiлу працi, загострення конкурентноi боротьби та iншi чинники впливають на зовнiшньоторгову полiтику краiн-учасниць.
Значноi специфiки надаСФ зовнiшньоторговiй полiтицi науково-технiчна революцiя. У сучасних умовах дедалi активнiше 12 використовуються новi форми конкурентноi боротьби. ii центр переноситься iз сфери цiн у такi сфери, як новизна i високий технiчний рiвень товарiв, насамперед машин i обладнання, висока якiсть iх виготовлення, вдосконалення технiчного обслуговування, розвиток i вдосконалення товаропровiдноi мережi тощо.
Якщо ранiше вирiшальним чинником конкурентноi боротьби на свiтовому ринку були цiни переважала та фiрма, яка пропонувала товар за найнижчою цiною, то тепер успiху досягають фiрми, що пропонують новий або досконалiший товар, де враховано специфiку попиту покупцiв i забезпеченi кращi експлуатацiйнi показники.
На сучасному ринку переважаСФ той з конкурентiв, хто пропонуСФ не лише новий вирiб, а й новi, бiльш комплекснi послуги, хто використовуСФ новi, досконалiшi методи збуту. Отже, чинник новизни й досконалостi в умовах сучасного свiтового ринку часто переважаСФ чинник цiн.
Однак незважаючи на це цiна товару продовжуСФ вiдiгравати важливу роль, адже товар продаСФться не заради виробництва, а заради отримання прибутку. Отже, фiрми намагаються обiйти конкурентiв, продати свiй товар i отримати прибуток. РЖ тут сучасний виробник спираСФться на допомогу держави, яка створюСФ умови, що сприяють експортнiй дiяльностi пiдприСФмцiв своСФi краiни.
Особлива увага урядiв до проблем заохочення експорту визначаСФться низкою причин, що вiдображують як обСФктивнi процеси всерединi краiни, так i необхiднiсть пристосовуватися до новоi ситуацii у свiтi.
Збiльшення частки готових виробiв, особливо машин i обладнання, у зовнiшнiй торгiвлi зумовлюСФ пiдвищення вартостi товарiв, що поставляються, насамперед технологiчно складного обладнання. Наприклад, сучасне комплексне обладнання для металургiйного заводу або атомноi електростанцii коштуСФ сотнi мiльйонiв доларiв. Часто це перевищуСФ фiнансовi можливостi покупця. Амортизацiя цього обладнання виправдовуСФ платежi лише через тривалий перiод. Продаж такоi продукцii за кордон повязаний з необхiднiстю дослiдження пiдприСФмцями додаткових джерел фiнансування, якi в нацiональному масштабi може забезпечити лише держава.
Тому сприяння урядових установ розширенню експорту перетворилося на одну з найважливiших сфер дiяльностi держави. З часом внаслiдок згадуваних змiн на свiтовому ринку таке сприяння набуло нових, специфiчних рис. Аж до Другоi свiтовоi вiйни i в першi повоСФннi роки державне стимулювання експорту ще не розглядалось урядами як першочергове завдання i здiйснювалося обмеженими коштами, поширювалося на порiвняно невелику частку поставок i передбачало в основному зменшення надмiрних витрат, що виникали в окремих групах експортерiв. Нинi воно належить до найважливiших сфер державноi дiяльностi, що швидко поширюються. При цьому залучаються величезнi матерiальнi й людськi ресурси.
Якщо ранiше до стимулювання експорту вдавалися передусiм з метою антикризового регулювання господарства, боротьби з безробiттям, що посилювалось, або виходу з економiчноi депресii, то нинi воно пiдпорядковане насамперед метi захоплення ринкiв, тобто перманентнiй метi, що не маСФ видимих економiчних меж. Уряди в основному зосереджують увагу на сприяннi збуту продукцii, що посилюСФ в довгостроковому планi позицii краiни на свiтовому ринку. Так, для США це форсування експорту лiтакiв, електронно-обчислювальноi технiки, атомних електростанцiй, озброСФння, продукцii сiльського господарства, для Нiмеччини металообробного i електротехнiчного обладнання, автомобiлiв, для Японii електронiки, автомобiлiв, суден.
Якщо ранiше стимулювання експорту було лише однiСФю з галузей ЗЕП держави, то тепер воно стало значною мiрою визначальним засобом. Форсуванню збуту товарiв пiдлягають навiть заходи з регулювання iмпорту, такi як скасування кiлькiсних обмежень, виторг митних поступок, одностороннСФ зниження мита, пiдвищення внутрiшнiх податкiв тощо.
Урiзноманiтнилися й форми фiнансування експорту, зокрема шляхом стимулювання виробництва, дослiдно-конструкторських розробок у галузях, продукцiя яких здебiльшого реалiзуСФться на свiтовому ринку. З цiСФю метою пiдприСФмцям надаються податковi пiльги, рiзнi субсидii з бюджету або державних фондiв.
Одна з основних проблем створення системи державного заохочення експорту. Щоб розвязати цю проблему, потрiбнi кошти для фiнансування поставок товарiв i надання iнших рiзноманiтних послуг експортерам. З цiСФю метою дедалi активнiше залучаються ресурси приватних банкiв i подiбних фiнансових iнститутiв за безпосередньою допомогою держави як гаранта, кредитора, гаранта кредитора або просто донора, а також збiльшуються фонди державних установ з фiнансування або сприяння розвитку експорту.
Асигнування урядiв на заохочення експорту, що належали ранiше до розряду надзвичайних, епiзодичних платежiв, нинi СФ постiйною статтею бюджетних витрат.
Одним з найпоширенiших методiв стимулювання експорту товарiв СФ надання експортних премiй, або субсидiй.
Експортнi премii (субсидii) це фiнансовi пiльги, що надаються урядом або