Geum.ru


Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент

до 2001 р. на умовах, що мiстяться в таблицi.

Таблиця

Умови скорочення експортних субсидiй на сiльськогосподарську продукцiю за групами краiн

УмовиРозвиненi краiни та перехiднi економiкиКраiни, що розвиваютьсяСкорочення сукупних бюджетних витрат на експортнi субсидii-36%-24%Скорочення сукупного обсягу експорту, охопленого субсидiями-21%-14%

Якщо краiни погоджуються взяти на себе зобовязання щодо скорочення суми та обсягiв субсидування експорту, то iм дозволено використовувати шiсть категорiй субсидiй, до яких i дiють зобовязання.

Вiдповiдно до Угоди про сiльське господарство пiд скорочення краiнами-членами СОТ пiдпадають такi категорii експортних субсидiй:

  1. надання урядом прямих субсидiй, якi залежать вiд показникiв експорту;
  2. продаж урядами некомерцiйних запасiв (що перебувають у державнiй власностi) сiльськогосподарськоi продукцii за цiною нижчою за порiвняну, що призначаСФться на аналогiчний товар при продажу його покупцям на внутрiшньому ринку;
  3. виплати при експортi певного сiльськогосподарського товару, якi фiнансуються за пiдтримки уряду, незалежно вiд того, чи маСФ мiiе витрата державних коштiв чи нi, у тому числi виплати, якi фiнансуються за рахунок надходжень вiд зборiв,
  4. стягнутих iз такого ж сiльськогосподарського товару або, з якого виробляСФться експортний товар;
  5. надання субсидii на скорочення витрат, повязаних зi збутом за експорту сiльськогосподарськоi продукцii (за винятком широкодоступних послуг зi сприяння експорту та консультацiйних послуг), в тому числi витрати навантаження i розвантаження товару, пiдвищення якостi та iншi витрати на переробку, а також витрати на мiжнароднi перевезення та фрахт;
  6. витрати на внутрiшнi перевезення та фрахт за експортних поставок, якi надаються або встановлюються урядом на умовах, сприятливiших, нiж для поставок на внутрiшнiй ринок;
  7. субсидii на сiльськогосподарську продукцiю, якi залежать вiд ii включення до виробництва товарiв на експорт.

Краiни, якi використовували такi субсидii, взяли значнi зобовязання протягом переговорiв, якi були включенi на рiвнi окремих товарiв до iх Розкладу поступок як Членiв СОТ.

Цi краiни надалi не повиннi перевищувати рiвнi зобовязань, визначених у iх Розкладах, як за бюджетними витратами, так i обсягом. Вони також мають зобовязання не розширювати перелiк продукцii, щодо якоi можуть надаватися субсидii, понад визначений в Розкладi. Додаток 2 мiстить перелiк зобовязань краiн щодо експортних субсидiй та продукцii, якоi вони стосуються.

РЖншим краiнам, якi не брали на себе зобовязання щодо скорочення, заборонено застосовувати експортнi субсидii на сiльськогосподарську продукцiю. Разом з тим, положення про спецiальний та диференцiйний режим дозволяють краiнам, що розвиваються, застосовувати два типи субсидiй: субсидii для скорочення витрат, повязаних зi збутом при експортi сiльськогосподарськоi продукцii, в тому числi витрати на пiдвищення якостi та iншi витрати на переробку, а також витрати на мiжнароднi перевезення та фрахт; витрати на внутрiшнi перевезення та фрахт при експортних поставках, на умовах, сприятливiших, нiж для поставок на внутрiшнiй ринок.

Таким чином, в Угодi про сiльське господарство зроблена спроба вiдокремлення легальних програм допомоги виробництву сiльськогосподарських товарiв вiд деформуючих торгiвлю субсидiй. Передбаченi покарання за субсидування експортi вiдносяться до самого факту здiйснення субсидiй, а не до iх ефекту. Потреба в зменшення обсягiв експортних субсидiй очевидна. Це позитивно вплине на основнi агропромисловi товари, такi як зерно, сире мясо, молочнi вироби i рослиннi олii.

11. Пiдтримка експортноi дiяльностi вiтчизняного виробника

В умовах наростаючого вiдСФмного торгового сальдо особливу увагу слiд придiлити стимулюванню експортноi дiяльностi вiтчизняного виробника.

До крокiв на пiдтримку експортерiв слiд вiднести:

  1. Сприяння експортерам та мiжнародне лобiювання iх iнтересiв, в т.ч. сприяння в подоланнi торгових барСФрiв;
  2. Сприяння в вирiшеннi торгових конфлiктiв на зовнiшнiх ринках;
  3. Органiзацiя iнформацiйноi, аналiтичноi пiдтримки, сприяння в органiзацii торгових делегацiй i т. п.;
  4. В окремих випадках, державна фiнансова пiдтримка як протидiя аналогiчним дiям iнших держав (в рамках, що не суперечать мiжнародним зобовязанням), iнше.

Пiдтримка експорту це один з найважливiших прiоритетiв державноi промисловоi полiтики.

Створення сприятливого iнвестицiйного та пiдприСФмницького клiмату, як передумови iнновацiйного розвитку

Розвиток промисловостi повинен проходити разом з якiсними змiнами в структурi економiки зростаннi наукоСФмноi та технологiчноi продукцii, збiльшеннi частки послуг, в тому числi в структурi експорту.

В останнi роки зростаСФ сировинний характер украiнськоi економiки, що СФ загрозою в довгостроковiй перспективi. Тому ще одним з важливих прiоритетiв СФ стимулювання iнновацiйноi дiяльностi. Але для iнновацiйного розвитку важливим СФ не державна фiнансова пiдтримка украiнськоi науки, а, в першу чергу,створення сприятливого для пiдприСФмництва та iнновацiй економiчного клiмату. Загальне зростання iнвестицiй в економiку краiни приведе i до зростання iнвестицiй в науково-дослiдницькi та конструкторськi розробки, разом з тим будуть здiйснюватись iнвестицii в людський та фiзичний капiтали. До речi в умовах сучасноi украiнськоi економiки (пок