Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ала увагу на субСФкт мовноi дiяльностi людину, набуваючи такоi ознаки як антропоцентричнiсть.
Очевидним СФ те, що концептуальний аналiз СФ логiчним продовженням семантичного аналiзу. РЗх взаСФмозвязок обумовлений спiльним предметом мовною та мовленнСФвою семантикою. На думку А.А. Уфiмцевоi, найкраще визначення семантики було запропоноване М.В. Нiкiтiним: значення це концепт звязаний знаком.
Якщо концептуальна класифiкацiя враховуСФ природу речей, структуру дiйсностi, членування свiдомостi, обумовлене структурою людськоi дiяльностi, то семантична класифiкацiя СФ та ж сама понятiйна класифiкацiя, але з огляду на знак, на втiлення понять у певнiй знаковiй формi [88,c.4] Але в той же час задачi семантичного аналiзу та концептуального аналiзу дещо вiдмiннi.
При семантичному аналiзi розглядаСФться спiввiдношення концептiв зi знаками, розподiл концептiв мiж знаками. Концептуальний аналiз iде глибше, у структуру самого вербалiзованого концепта, ставлячи за мету уяснення того, як вiн був сформований, чим вiн вiдрiзняСФться вiд iнших концептiв, як вiн структурований i якi системнi звязки йому властивi [46,c.85].
Концептуальний аналiз можна розумiти двояко як аналiз самих вербалiзованих концептiв i як певний спосiб дослiдження, тобто аналiз за допомогою концептiв, аналiз, що маСФ концепти своiми кiнцевими одиницями (на вiдмiну, наприклад, вiд компонентного аналiзу, спрямованого на виявлення елементарних семантичних ознак).
Оскiльки у внутрiшньому лексиконi концепти упорядкованi в iСФрархiчнiй гiпо-гiперонiмiчнiй системi, то можна стверджувати, що концептуальний аналiз СФ аналiз одних концептiв за допомогою iнших.
Пiд базовим термiном (вербалiзований) концепт у когнiтивнiй лiнгвiстицi розумiСФться будь-яка оперативна одиниця мислення, яка може мати або не мати пiд собою чiткоi логiчноi форми. Це може бути поняття, образ, схема дiй, гештальт або картина.
Головне у тому, що людина використовуСФ дану холi стичну сутнiсть для осмислення буття. Як одиниця пiзнання свiту концепт може мати рiзну ступiнь iнформативноi насиченостi, залишаючись при цьому цiлiсним утворенням, що здатне поповнюватись, змiнюватись, чи вiдображати людський досвiд.[91,c.77].
Проблема цiлiсностi концепту, що належить до будь-якого рiвня абстракцii, розглядаСФться в двох iснуючих у когнiтивнiй лiнгвiстицi взаСФмоповязаних ракурсах концептуального аналiзу. ВидаСФться можливим визначити цi ракурси як логiчний та ейдетичний.
Таке визначення вiдповiдаСФ фiлософськiй концепцii А.Ф. ЛосСФва, у якiй iде мова щодо прояву думки (iдеi) у двох основних формах ейдос як нерозчленована цiлiснiсть i логос як цiлiснiсть розчленована та структурована [90,c.109].
Логiчний аналiз концепта спрямований на встановлення закономiрностей його внутрiшньоi органiзацii, моделювання взаСФмозвязкiв мiж елементами, що входять до його складу. Саме цей тип аналiзу практикуСФться у дослiдженнях структур вербалiзованих знань (пропозицiй, фреймiв, скриптiв та iн.).
Ейдетичний аналiз концепту у бiльшiй мiрi концентруСФться на його сутнiснiй природi, тобто на тому, як той чи iнший цiлiсний концепт iснуСФ у мисленнi чи то iзольовано вiд iнших концептiв (Аристотелевi категорii), чи то у виглядi вiдносно сфокусованих сутностей, розмитiсть меж яких обумовлюСФ плавний перехiд одного концепту в iнший (прототипiчнi категорii). Цей тип дослiджень очевидний у набираючiй нинi силу прототипiчнiй семантицi.
Подання концепту тАЮЖiночнiстьтАЭ у виглядi фреймовоi структури дозволяСФ видiлити ядернi номiнацii концепту, якi репрезентують абстрактнi iменники зi значенням тАЮжiночнiстьтАЭ та тАЮжiноцтвотАЭ, а також периферiйнi елементи, до яких належать iменники-номiнацii жiнки та прикметники зi значенням тАЮжiночийтАЭ, тАЮжiночнийтАЭ, тАЮпритаманний жiнцiтАЭ. Всього було проаналiзовано 27 лексичних одиниць.
Концептуальне ядро представлене iменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, якi у певних контекстах СФ безпосереднiми номiнантами концепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення. В якостi ядерного елемента концепту тАЮЖiночнiстьтАЭ розглядаСФться також iменник woman, який у певних контекстах маСФ ознаки абстрактного iменника та передаСФ значення тАЮвтiлення жiночих якостейтАЭ.
Варто зазначити, що деякi з наведених iменникiв ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрiчаються тiльки у творах пiзнiх вiкторiанцiв, що свiдчить про тенденцii до фiлософського осмислення жiнки та жiночностi. Водночас зазначенi номiнацii не характернi для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендерних дослiджень лексема femininity не зустрiчаСФться у вiкторiанських романах.
Контекстуальний аналiз ядерних номiнацiй концепту тАЮЖiночнiстьтАЭ дозволив видiлити синонiмiчнi пари womanhood womankind, girlhood -maidenhood, girlishness maidenliness, та антонiмiчнi опозицii womanhood girlhood, в яких лексеми протиставляються за семою тАЮвiктАЭ.
Вивчення контекстуального оточення ядерних номiнацiй концепту, зокрема iх сполучуванностi з оцiнними прикметниками, дозволяСФ говорити про експлiцитнi позитивнi конотацii зазначених номiнацiй (напр., сполучуваннiсть з прикметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а також вживання у метафоричних виразах тАЬ[тАж]awakens the clinging deprecating womanhoodтАЭ, тАЬmomentary threshold of womanhoodтАЭ.
До периферiйних елементiв концепту тАЮЖiночнiстьтАЭ вiдносимо фрейм тАЮЖiнкатАЭ, який складають номiнацii, що здiйснюють референцiю до осiб жiночоi статi. Номiнацii woman, lady, girl СФ ядерними елементами фрейму, оскiльки хар