Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
уттСФвих образiв, бiльш абстрактнi ознаки складають периферiю.
По-друге, концепт вiдрiзняСФться багатошаровiстю. Складнiсть i багатошаровiсть концепту виражаСФться в тому, що в його структуру входять елементи не тiльки рацiонального освоСФння дiйсностi, але й емоцiйного, у силу чого ...концепти не тiльки мисляться, вони переживаються.
Вони - предмет емоцiй, симпатiй i антипатiй, а iнодi й зiткнень. Важливо також вiдзначити ще одну характеристику концепту - розмитiсть i iмовiрнiсна структура концепту.
Концепт як одиниця структурованого знання маСФ не жорстку органiзацiю, оскiльки концепт увесь час функцiонуСФ, актуалiзуСФться в рiзних своiх складових частинах i аспектах.
Для нас принципове значення маСФ положення про особливу роль концептiв як основних осередкiв культури в ментальному свiтi людини: концепти - це згустки культурного середовища у свiдомостi людини, те, у виглядi чого культура входить у ментальний свiт людини.
У когнiтивнiй лiнгвiстицi СФ свiй обСФкт дослiдження вербалiзована iнформацiя, тобто той концептуальний простiр людського мислення, з яким спiввiдносяться одиницi мови i мовлення.
Сформульована основна проблема, що вимагаСФ вирiшення: це виявлення способiв отримання, переробки, збереження та використання вербалiзованоi iнформацii. Матерiалом дослiдження СФ семантика мовних та мовленнСФвих одиниць, у якiй вiдображенi, зафiксованi результати когнiтивних процесiв.
Для повноти науковоi парадигми, що дозволяСФ визначити ii як парадигму закритого типу, необхiдна ще одна складова розроблений методологiчний апарат дослiдження. У когнiтивнiй лiнгвiстицi цей апарат у цiлому визначаСФться як концептуальний аналiз, на основi якого можуть бути виявленi iнформацiйнi блоки та iх реляцii, що формують внутрiшнiй лексикон як упорядковану мовну картину свiту. Пiд останньою розумiСФться iснуюче у мисленнi знання Про мову як семiотичну систему i В мовi, тобто вiдображенi у семантицi знання про свiт [24,c. 94].
Незважаючи на те, що концептуальний аналiз визнано основним методом, що використовуСФться у когнiтивнiй лiнгвiстицi, його остаточна розробка поки що далека вiд завершення.
РЖснують рiзнi трактовки категорii концепт Е.С. Кубрякова визначаСФ концепт як фрагмент свiту, звязаний когнiтивною структурою, що виступаСФ у ролi групи концептiв, якi у свою чергу, пiдводячись пiд тло знаку, виступають у ролi значення слова [19,c.45].
РЖснуСФ точка зору, що поняття концепт СФ родовим по вiдношенню до його компонентiв (таким як вiзуальний образ, вербальний образ, знак) i що воно корелюСФ з термiном поняття; адже навiть за своСФю внутрiшньою формою в мовi слова концепт та поняття однаковi (концепт калька з латинi conceptus - поняття).
Вiдмiчено, що концепт, значення то поняття це сутностi, якi не пiддаються прямому спостереженню, а отже, ми лишень спiв ставляСФмо нашi уявлення з цього приводу [97,c.36].
Як правило, у повсякденному науковому спiлкуваннi концепт вживаСФться як синонiм поняття i трактуСФться як думка, що мiстить в узагальненiй формi предмети та явища дiйсностi шляхом фiксацii iх властивостей та вiдношень ], але ми дотримуСФмось думки, що концепт та поняття це нетотожнi категорii. По-перше, вони належать до рiзних наук: перше запозичено з логiки та фiлософii, в друге з математики . По-друге, поняття маСФ логiчну та рацiональну основу, концепт сублогiчну [75, c.287].
Поняття певним чином вiдображаСФ обСФктивну дiйснiсть i передаСФться у певнiй логiчнiй мисленнСФвiй формi, концепт повязаний з рiзними мовними вираженнями, наприклад, iменами, дескрипцiями.
Поняття репререзентуСФ найбiльш загальнi, iстотнi, необхiднi та достатнi ознаки, а концепт може вiдображати одну або декiлька ознак обСФкта, причому цi ознаки можуть бути будь-якими, не обовязково iстотними.
По-третСФ, поняття полягаСФ у певному обСФмi змiсту, тодi як концепт маСФ бiльш складну структуру. З одного боку, вiн включаСФ в себе все, що складаСФ змiст поняття, а з iншого вiн також охоплюСФ весь змiст слова i все те, що робить його фактом культури, тобто етимологiю, iсторiю, асоцiацii та оцiнку [20,c.43]. Таким чином, концепт ширше нiж поняття, оскiльки крiм поняття вiн включаСФ уявлення та образи, якi асоцiюються з цим поняттям.
Спiввiдношення концепту та значення визначаСФться iх категорiальним статусом. Концепти це явища мисленнСФвого порядку, якi СФ основною формою вираження процесiв мислення, тобто являють собою той фонд, з якого вибираються одиницi для здiйснення мисленнСФво-мовленнСФвого процесу.
На вiдмiну вiд концепту, значення це явище мовного характеру [9,c.88].
РЖнакше кажучи, значення слова це вказiвка на тi предмети, до яких слова тАж застосовуються вiдповiдно до норм мови, а концепт це смисл слова [20,c.44]. Адже значення СФ спробою вiдобразити загальне уявлення про змiст того чи iншого концепту, окреслити його вiдомi межi i представити окремi характеристики даним словом. РЖнакше кажучи, у значеннi слова вiдображена лише частина концепта, а саме загальновiдома частина.
В силу науковоi традицii розрiзнення поняття (логiка) та лексичного значення, виникла необхiднiсть у появi нового термiну, яким i став концепт, що охоплюСФ поняття i значення. Виходячи з вищесказаного, концепт це не нова назва уже вiдомоi сутностi, а нова категорiя, поява якоi символiзуСФ вiдхiд мовознавства вiд вузько лiнгвiстичних методiв та звернення до психологii. Виникнення даноi категорii свiдчить про те, що лiнгвiстична наука змiнила свiй курс i спрямув