Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
тiСФю границею, що маркiруСФ фреймовi й польовi утворення.
Фреймова семантика пiдкреслюСФ непреривнiсть, а не розриви, у переходi вiд мови до досвiду [82, c.111].
Основнi положення [80, c.28-29]:
1. Розумнiсть (intelligence) - прояв роботи невеликоi кiлькостi механiзмiв загального (логiчного) висновку з великими обсягами досить конкретних i спецiальних знань.
2. Цей процес супроводжуСФться використанням "бiблiотеки фреймiв", пакетiв знань, що дають описи типових обСФктiв i подiй. Такi описи мiстять i абстрактну схему - кiстяк для опису довiльного одиничного випадку, - i безлiч "дiй за замовчуванням" (defaults) для типових членiв класу.
Дii за замовчуванням дозволяють iнформацiйнiй системi заповнювати вiдсутнi деталi, породжувати очiкування й зауважувати вiдхилення вiд рутинних станiв справ. Так додаються свiжi знання в базу даних [19, c.56] при урахуваннi поточного стану системи знань у цiлому. Формальний апарат фреймiв включаСФ метамову системи, на якому по ходовi логiчного мiркування виробляються судження про стан системи.
Фреймовi концепцii дозволяють моделювати розумiння [9,c.437]. ОстаннСФ прирiвнюСФться набору наступних дiй: активацiя фрейму, висування на перший план фрейму-кандидата й конкуренцiя фреймiв. Починаючи iнтерпретувати текст, ми активiзуСФмо певну контурну схему, у якiй багато позицiй ("слоти") ще не зайнятi.
Бiльше пiзнi епiзоди тексту заповнюють цi прогалини, уводять новi iени, якi комбiнують в рiзнi звязки - iсторичнi, причинно-наслiдковi, логiчнi й т.iн. РЖнтерпретатор поступово створюСФ внутрiшнiй свiт, iз просуванням по тексту усе бiльше конкретизуСФмий залежно вiд пiдтверджуваних або очiкувань, що вiдхиляють.
Цей внутрiшньотекстовий свiт залежить вiд аспектiв iен, звичайно (або нiколи) у текстi експлiцитно не описуваних [75,c.125]. Прототипiчнi iени становлять багаж знань людини про свiт. Засвоюючи значення, спочатку як би приклеюють ярлики до цiлих iен, пiсля чого - до частин знайомих уже iен, а потiм оперують: а) репертуаром ярликiв для схематичних, або абстрактних, iен i б) ярликами для сутностей або дiй, сприйманих незалежно вiд тих iен, у яких вони вперше зустрiлися [75, c.127].
Подання про те, як вiдбуваСФться активацiя фрейму, мiнялися; ця еволюцiя поглядiв [19, c.438], виглядала як змiна чотирьох перiодiв:
1. Першi роботи розглядали цю активацiю як перенесення iнформацii мiж двома базами даних:
- довгостроковоi, утримуючоi все, що вiдомо системi, i розбитоi на фрейми, прямий доступ до частин яких неможливий; iнформацiя, що мiститься в фреймi, що активуСФться, переноситься в другу базу даних;
- оперативноi, де кожний факт iндивiдуально iндексований так, щоб допускати швидку обробку iнформацii.
При деактивацii факти втрачають iндекси (отриманi по ходу активацii), на що витрачаСФться час, обчислювальне як лiнiйна функцiя вiд числа фактiв, що додають. Оскiльки активацiя деяких понять вимагаСФ активацii пiдпорядковуючих (в iСФрархii категорiй) фреймiв, загальне число фактiв може бути дуже великим.
2. Пiзнiше [19] був прийнятий на озброСФння протилежний прийом. Як i ранiше СФ двi бази даних, але фреймова iнформацiя нiколи не переноситься з однiСФi в iншу. Одна база мiстить фреймове знання, а iнша - iнформацiю конкретно до даного тексту. Активацiя вимагаСФ тiльки додавання iменi фрейму до списку вже активованих фреймiв i вiдбуваСФться досить швидко.
Але швидкiсть обробки досить велика: щоб зясувати факт, потрiбно переглянути кожний гiпотетично пропонований фрейм порiзно, а необхiдний час прямо пропорцiйний числу активних фреймiв.
3. Центральна база даних мiстить всю фреймову iнформацiю, як iстотну, так i несуттСФву для сприйманого тексту [79], [75]. НемаСФ операцiй безпосередньоi активацii: пошук даних у великiй базi пiдтримуСФться чисто апаратними засобами [13,с.979] типу паралельних процесорiв . Такi системи набагато могутнiшi, нiж людськi здатностi, якi моделюються.
4. Всi фреймовi данi зберiгаються в однiй i тiй же базi даних.
3.2 Семантичний аналiз лексичних одиниць, що складають далеку периферiю фрейму тАЬжiночнiстьтАЭ
До далекоi периферii зараховуються лексичнi одиницi, що не мiстять у своiх дефiнiцiях слiв, якi вказують на значення жiночнiсть або будь-який ядерний компонент описуваного фрейму, але, проте, у певнiй ситуацii здатнi йменувати жiночнiсть або ii основнi елементи, спiввiдносячись iз загальним фреймом жiночнiсть/жiнки у певному контекстi при активiзацii ключових слотiв даного фрейму або всiСФi структури цiлком. Сегмент далекоi периферii фрейму жiночнiсть мiстить подiбне лексичне наповнення iз фреймом жiночнiсть, але його вiдмiнною рисою СФ слова, що вказують на негативне вiдношення англiйцiв до жiнки girlish, womanly, maiden(ly), ladylike, womanish.
Лексика , що представляСФ жiнку в спiввiдношеннi iз чоловiком.
Like all self-resvectine modern women, she is struggling to balance her post-
feminist independence and economic power with the human, not just female,
need to love and be loved [15,c.67].
As any woman, she was fascinated by such a handsome man, and in 1932
contriveda meeting with him [17,c.24].
Обумовленi лексеми, що СФ найбiльш частотними компонентами плану вираження далекоi периферii й стосовнi до тендерноi тематики, у силу певних соцiально-iсторичних умов, впливають на формування уявлень i повязанi з певним образом, передають свою конотацiю iй периферii фрейму жiночнiсть. Зокрема, негативна конотация слова баба вiдображаСФться у фразеологiзмах з даною лексемою.
Щодо далекоi периферii iз ключовим словом lady варто вiдзначити, що поряд з поз