Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
функцiя бiльш характерна для female, в той час як feminine частiше вказуСФ на приналежнiсть референту жiночоi статi предмету, явища або якостi. Крiм того, саме ця номiнацiя вживаСФться у значеннi тАЮжiночнийтАЭ та маСФ оцiннi конотацii. Це значення feminine експлiкуСФться у творах пiзнiх вiкторiанцiв, де спостерiгаСФться збiльшення його частотностi, а також вживання у функцii предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якiсних прикметникiв.
Як видно з фреймовоi моделi, що вiдображаСФ сполучуванiсть периферiйних компонентiв фрейму тАЮЖiночийтАЭ з iменниками, прикметники зi значенням тАЮжiночийтАЭ здебiльшого здiйснюють референцiю до позитивних жiночих якостей. Антонiмiчнi лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетиповi жiночi якостi [35,c.60].
Бiльшiсть лексем, що утворюють лексичну структуру концепту тАЮЖiночiстьтАЭ, функцiонують у сучасному дискурсi. Проте конотацii, якi реалiзують цi лексеми у творах вiкторiанських письменникiв, не завжди вiдповiдають конотацiям, характерним для сучасного мовлення. Деякi номiнацii, зокрема, gentlewoman та lass сьогоднi вважаються застарiлими, деякi такi як lady, втратили сьогоднi бiльшiсть конотацiй, притаманних вiкторiанському перiоду та СФ вiдносно нейтральними, деякi, зокрема maid, навпаки, мають сьогоднi не нейтральнi, а пiднесенi конотацii.
У цiлому динамiка розвитку лексико-семантичноi структури концепту тАЮЖiночiстьтАЭ вiдображаСФ змiни у соцiальному, культурному та економiчному життi Великобританii.
Роздiл 3. Семантичнi особливостi репрезентацii фрейма
3.1 Метод фреймовоi семантики
Фреймова семантика (frame semantics, frame-and-scene analysis) загальна назва для дуже рiзних типiв формалiзованого опису дiяльностi людини у контекстi ситуацii. В якостi лiнгвiстичноi концепцii Фреймова семантика запропонована Ч.Фiллмором [83, с.75], i зявилася як продовження вiдмiнковоi граматики. У Фреймовоi семантики значення слiв, словосполучень, пропозицiй, тексту i так далi спiввiднесенi зi iенами в рамках загальноi теорii семантичного знання [85,c.143].
Фреймова семантика використовуСФться в граматичному описi, в штучному iнтелектi i в компютернiй лексикографii. Фреймова семантика на початку 1980-х рр. представлялася як програма дослiджень в галузi емпiричноi семантики, що надала спосiб охарактеризувати принципи створення нових слiв i пропозицiй, додавання нових значень слiв, а також "збiрки" значень елементiв тексту в цiле значення [82, c.111].
У когнiтивнiй iнтерпретацii поняття фрейму заслуговуСФ увагу ще одне трактування, вiдповiдно до якого фрейм розглядаСФться не як тип концепту, а як форма його ментального уявлення, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10.с.8].
Таким чином, фрейм розумiСФться як один зi способiв ментальноi репрезентацii концепту: через вiдсилання до концептуальноi галузi, у якiй цей концепт iнтерпретуСФться.
Ми вважаСФмо, що коректнiше трактувати фрейм не як концепт, а як когнiтивну структуру бiльш високого рiвня, тип взаСФмодii мiж концептами, як спосiб (форму) органiзацii ментального простору.
Питання про спiввiдношення фрейму й поля (лексичного, семантичного, понятiйного) тiсно повязане iз проблемою спiввiдношення фреймовоi семантики й теорii поля в лiнгвiстицi й не раз зачiпалося в закордонних дослiдженнях.
Так, Ч.Фiлмор убачаСФ принципове розходження мiж двома цими концепцiями в тому, що теорiя поля вiдрiзняСФться вiд семантики фреймiв своСФю прихильнiстю до дослiдження груп лексем заради них самих i iнтерпретацiСФю лексико-семантичних галузей як властиво мовних феноменiв.
Семантика фреймiв розглядаСФ безлiч фреймiв iнтерпретацii як альтернативнi способи бачення речей.
Загалом, розходження визначаються тим, де концентруСФться пошук структури - у мовнiй системi або поза нею [11, c.61].
Мiж семантичним полем i фреймом можна постулювати, на наш погляд, i iншi вiдмiнностi:
фрейм - бiльш тверда структура, що вiдбиваСФ типовi звязки в типових ситуацiях; поле - структура бiльш мяка, асоцiативно-конкретна, iнодi - iндивiдуальна;
iнтегруючим початком у фреймi слугуСФ ситуативна близькiсть, у поле - асоцiативно-семантична;
структурна органiзацiя фрейму припускаСФ наявнiсть вузлiв (слотiв), поля - ядра, центра й периферii, межi мiж якими досить нечiткi й рухливi;
лексична репрезентацiя фрейму ближче всього вiдповiдаСФ тематичнiй групi; ментальна модель семантичного поля приводить до необхiдностi введення термiна концептуальне поле.
Польовi дослiдження отримали широке поширення в семантицi художнього мовлення, де семантичнi (в iншiй термiнологii - асоцiативно-образнi, значеннСФвi) поля трактуються як засiб вiдображення специфiки авторського iдиостилю, як способу виходу на мовну й концептуальну картину свiту письменника.
У публiкацiях Н.С. Болотновоi i ii учнiв асоцiативно-значеннСФвi поля тексту розглядаються як один зi способiв репрезентацii авторських концептiв [12.с.16].
ВважаСФмо такий пiдхiд абсолютно правомiрним, якщо прийняти, що асоцiативно-значеннСФвi поля СФ одиницями плану виразу. Що стосуСФться концептуальних полей, то вони, за нашим уявленням, СФ найбiльш великими ментальними утвореннями, що включають у свiй склад як рiзнi типи когнiтивних структур, так i рiзнi форми ментальних репрезентацiй.
Якщо спiввiдносити фрейм i концептуальне поле як рiзнi типи когнiтивних структур, то саме ступiнь типовостi/iндивiдуальностi асоцiацiй, iх рацiональний/емоцiйний характер можуть стати