Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
В°ктеризуються найбiльшою частотнiстю. Зазначенi номiнацii утворюють антонiмiчнi пари woman- lady ( за ознакою тАЮ родинне походженнятАЭ ) та woman - girl (за ознакою тАЮвiктАЭ). Номiнацiя woman реалiзуСФ такi асоцiативнi смисли тАЮрозвинена фiгуратАЭ, тАЮжиттСФвий досвiдтАЭ, тАЮматеринський досвiдтАЭ. З номiнацiСФю lady асоцiюються як позитивнi (тАЮувага до iнших, приСФмний характер, охайнiстьтАЭ), так i негативнi ознаки (зарозумiлiсть, егоiзм, бездушнiсть, байдужiсть, бездiяльнiсть). Крiм того, у творах жiнок героiнi асоцiюють ледi з такими ознаками як приваблива зовнiшнiсть, дорогий одяг. Асоцiативними смислами girl СФ тАЮсвiжий виглядтАЭ, тАЮнедосвiдченiсть, наiвнiстьтАЭ, тАЮiнфантильнiстьтАЭ.
У творах пiзнiх вiкторiанцiв спостерiгаСФться пiдвищення статусу референта, що позначаСФться номiнацiСФю woman та нейтралiзацiя соцiальних конотацiй lady.
До периферiйних номiнацiй фрейму тАЮЖiнкатАЭ належать: а) регулярнi номiнацii (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивнi номiнацii (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальнi номiнацii (creature, thing).
Номiнацii maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий iнтерес, оскiльки не СФ характерними для сучасного мовлення та мiстять оцiннi (передають ставлення мовця до референта жiночоi статi) та соцiальнi конотацii (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номiнацiя gentlewoman виступаСФ в якостi синонiму lady, проте у нiй вiдсутня сема тАЮродинне походженнятАЭ). У жiночих творах номiнацiя female СФ вiдносно нейтральною, в той час як у чоловiчих вона маСФ iронiчне забарвлення. РЖсторичний аналiз частотностi номiнацiй maid(en), lass, gentlewoman свiдчить про зменшення частотностi номiнацiй lass та female, з одного боку, та збiльшення частотностi номiнацii maid(en). Крiм того, для творiв пiзнiх вiкторiанцiв не характерне вживання gentlewoman.
Емотивно-оцiннi номiнацii характеризують здебiльшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому цi номiнацii мають переважно негативнi конотацii (крiм номiнацii wench).
Контекстуальнi номiнацii жiнки мають конотацii позитивноi оцiнки та спiвчуття до референта як з боку автора, так i iнших персонажiв. Проте наприкiнцi Вiкторiанства в звязку з пiдвищенням статусу референта, що номiнуСФться woman, номiнацiя creature вважаСФться такою, що принижуСФ жiнку.
Ще одним фреймом, який утворюСФ лексичну структуру концепту тАЮЖiночнiстьтАЭ, СФ фрейм тАЮЖiночийтАЭ, який складають прикметники, що мiстять сему тАЮжiночийтАЭ, або жiночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.
Лексеми feminine та femalе СФ найбiльш частотними, а отже, розглядаються в якостi ядерних елементiв фрейму тАЮЖiночийтАЭ. Зазначенi номiнацii у певних контекстах СФ синонiмами та вказують на стать референта. Але зазначена функцiя бiльш характерна для female, в той час як feminine частiше вказуСФ на приналежнiсть референту жiночоi статi предмету, явища або якостi. Крiм того, саме ця номiнацiя вживаСФться у значеннi тАЮжiночнийтАЭ та маСФ оцiннi конотацii. Це значення feminine експлiкуСФться у творах пiзнiх вiкторiанцiв, де спостерiгаСФться збiльшення його частотностi, а також вживання у функцii предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якiсних прикметникiв.
Як видно з фреймовоi моделi, що вiдображаСФ сполучуванiсть периферiйних компонентiв фрейму тАЮЖiночийтАЭ з iменниками, прикметники зi значенням тАЮжiночийтАЭ здебiльшого здiйснюють референцiю до позитивних жiночих якостей. Антонiмiчнi лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетиповi жiночi якостi.
Бiльшiсть лексем, що утворюють лексичну структуру концепту тАЮЖiночiстьтАЭ, функцiонують у сучасному дискурсi. Проте конотацii, якi реалiзують цi лексеми у творах вiкторiанських письменникiв, не завжди вiдповiдають конотацiям, характерним для сучасного мовлення. Деякi номiнацii, зокрема, gentlewoman та lass сьогоднi вважаються застарiлими, деякi такi як lady, втратили сьогоднi бiльшiсть конотацiй, притаманних вiкторiанському перiоду та СФ вiдносно нейтральними, деякi, зокрема maid, навпаки, мають сьогоднi не нейтральнi, а пiднесенi конотацii.
У цiлому динамiка розвитку лексико-семантичноi структури концепту тАЮЖiночiстьтАЭ вiдображаСФ змiни у соцiальному, культурному та економiчному життi Великобританii.
Список використаних джерел
- Абрамова Ю. В. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта тАЮженщинатАЭ (на материале английских пословиц) // Вiсн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Фiлол. науки 2004. № 3(62). С. 5 - 9.
- Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. 1987. № 2. С. 152 - 158
- Агранович С. З., Саморукова И. В. Типы художественного сознания и мировоззренческий потенциал мифа // Проблема художественного язика. Самара, 1996. Вип.2. С.25 - 56.
- Арнольд И. В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английском художественном тексте // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. / Науч. ред. Бухаркин П. Е. СПб.: Изд- во С. Петерб. ун-та, 1999. С. 54 - 66.
- Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. М.: Языки рус. культуры, 1999. 896 с.
- Архангельська А. М. Маскулiннiсть та фемiннiсть як соцiокультурнi категорii на тлi словянського антропонiмiкону // Мовознавство. 2006. № 1. С. 83 - 92.
- Бардина Н. В. Языковая гармонизация сознания. О.: Астропринт, 1997. 272 с.
- Барт Р. Семиотика. Поэтика: Избр. работы / Пер. с фр. М.: Прогресс Универсус, 1994. 616 с.
- Бердяев Н.А. Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого // Диалектика божественного и человеческого. М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. С. 341-501.
- Бессонова О. Л. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука i сучаснiсть: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту iм. М. П. Драгоманова. К.: Логос, 2001