Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Видiлення когнiтивних компонентiв фрейма жiночнiсть
- Поняття тАЬ жiночнiстьтАЭ у лiнгвiстицi
- Фреймовий пiдхiд в дослiдженнях семантики
1.3 Видiлення облiгаторних i не облiгаторних компонентiв
Роздiл 2. Ядро i периферiя фрейма тАЬ жiночiнстьтАЭ
- Природа фрейму, його категоризацiя i типи фреймiв
- Ядернi номiнацii i компоненти фрейма тАЬ жiночнiстьтАЭ
- Периферiйнi номiнацii i компоненти фрейма тАЬ жiночiстьтАЭ
- Емоционально-оценочниСФ i концептуальнi номiнацii
Роздiл 3. Семантичнi особливостi репрезентацii фрейма
3.1 Метод фреймовоi семантики
3.2 Семантичний аналiз лексичних одиниць, що складають далеку периферiю фрейму тАЬжiночнiстьтАЭ
3.3 Семантичний аналiз лексичних одиниць, що складають ближню периферiю фрейму тАЬжiночнiстьтАЭ
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
В сучасних дослiдженнях по лiнгвiстицi, як, втiм, i в iнших галузях знань, спостерiгаСФться поступове просування до поСФднання в одному фокусi власне наукових, фiлософських i релiгiйних уявлень про свiт i людину. Показовою вiхою змiни парадигми гуманiтарного знання СФ стрiмкий розвиток когнiтологii i ii самостiйного вiдгалуження когнiтивноi лiнгвiстики.
Ключовi позицii когнiтивноi лiнгвiстики повязанi iз спiльною теорiСФю iнформацii i ii обробкою людиною. Вона оперуСФ особливими за своСФю природою одиницями, якi СФ провiдниками найрiзноманiтнiшоi iнформацii i повнiстю або частково матерiалiзуються в мовi. Для найменування цих одиниць закрiпився термiн концепт.
Сучасний напрямок лiнгвiстичних дослiджень розглядаСФ мовну дiяльнiсть як один з модусiв когницii, що становить вершину айсберга, у основi якого лежать когнiтивнi здiбностi, що не СФ чисто мовними [1, c.306].
Один iз центральних постулатiв когнитивiзму - постулат про примата когнiтивного [2.с.21] - визначаСФ розгляд концепту в напрямку вiд ментальних феноменiв до способiв iхньоi вербалiзацii, вiд одиниць концептуальноi системи автора - до iхнього мовного втiлення.
У бiльшостi робiт, що зачiпають когнiтивний аспект, центральною категорiСФю дослiдження СФ iндивiдуально-авторський концепт. Ось чому актуальними СФ завдання створення типологii концептiв авторськоi свiдомостi, виявлення форм iхнього ментального уявлення, розгляду iхнього спiввiдношення з типами ментальних репрезентацiй, з одного боку, i з бiльшими одиницями - когнiтивними структурами - з iншого.
В основу нашого дослiдження покладена гiпотеза про дворiвневу будову iндивiдуальноi концептосфери: на першому рiвнi нами видiляються iндивiдуальноавторськi концепти як одиницi поетичноi свiдомостi автора, на другому - когнiтивнi структури, що являють собою процес i результат взаСФмодiй мiж концептами.
Поняття художнього концепту перебуваСФ в стадii осмислення.
У статтi Л.В.Мiллер цей феномен визначаСФться як складне ментальне утворення, що належить не тiльки iндивiдуальнiй свiдомостi, але й ... психоментальнiй сферi певного етнокультурного спiвтовариства, як унiверсальний художнiй досвiд, зафiксований у культурнiй памятi й здатний виступати як фермент i будiвельний матерiал при формуваннi нових художнiх змiстiв [3, c.41-42].
У роботi О.Е.Беспаловоi пiд художнiм концептом пропонуСФться розумiти одиницю свiдомостi поета або письменника, що отримуСФ свою репрезентацiю в художньому творi або сукупностi творiв i виражаСФ iндивiдуально-авторське осмислення сутностi предметiв або явищ [4, c.6].
Таким чином, при рiзних пiдходах художнiй концепт може займати нежорстке положення на шкалi унiверсальне/iндивiдуально-авторське.
ВважаСФмо продуктивним розглядати концепт насамперед як одиницю iндивiдуальноi свiдомостi, авторськоi концептосфери, вербалiзовану в СФдиному текстi творчостi письменника (що не виключаСФ можливостi еволюцii концептуального змiсту вiд одного перiоду творчостi до iншого).
Форми уявлення шарiв концепту можуть бути рiзними. Предметний i понятiйний шари репрезентуються через фрейми-структури, що розумiють, слiдом за В.В.Червоних [5, c.167], як носii типовоi, логiчно впорядкованоi iнформацii; образний шар адекватно описуСФться за допомогою метафоричних iнварiантiв, нарештi, асоцiативний i символiчний шари концепту вимагають для свого розкриття польовоi моделi.
У данiй статтi ми зупинимося докладнiше на питаннi про спiввiдношення понять концепту, з одного боку, фрейму й поля як когнiтивних структур, з iншого боку, а потiм проiлюструСФмо отриманi нами теоретичнi результати на прикладi концепту жiночнiсть
Не буде перебiльшенням сказати, що концепт i фрейм СФ центральними категорiями когнiтивноi лiнгвiстики.
У низцi робiт спостерiгаСФться перетинання обСФмiв цих понять. Так, на думку А.П.Бабушкiна, серед iнших типiв ментальних структур варто видiляти концепти-фрейми, що представляють собою сукупнiсть, збережених у памятi типових асоцiацiй [7, c.19].
А.П. Бабушкiн розглядаСФ фрейм як тип концепту (поряд зi схемами, iнсайтами, iенарiями, концептами, якi логiчно конструюються й розумовими картинками), що, на наш погляд, не цiлком коректно. Справа в тому, що типологiя, запропонована автором, зводиться фактично до рiзних типiв ментальних репрезентацiй: образних, пропозицiональних, змiшаних (гештальтам).
У цьому випадку фрейм, зрозумiлий як свого роду кадр, побачений внутрiшнiм зором, повинен бути спiввiднесений з аналоговими репрезентацiями