Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
В цьому випадку фрейм, що сприймаСФться як свого роду кадр, побачений внутрiшнiм зором, маСФ бути спiввiднесений з аналоговими репрезентацiями i виступати в одному ряду iз розумовими картинками як мислимий, у цiлостi його складних частин багатокомпонентного концепту [8, c.73].
Поняття фрейму, спочатку повязане iз проблемою розумiння й розпiзнавання ситуацii, потiм було розширено й стало застосовуватися до вивчення особливостей органiзацii мовноi системи в цiлому.
У серединi 70-х рокiв Ч.Фiлмором як лiнгвiстична концепцiя запропонована фреймова семантика, що розглядаСФться автором як програма дослiджень, що даСФ спосiб охарактеризувати принципи створення нових слiв i речень, додавання нових значень слiв, а також збiрки значень елементiв у цiле [19,с.82].
Дослiджуючи фрейми як засоби органiзацii досвiду й формування семантики розумiння, Ч.Фiлмор бачив у них (що досить важливо для нашого дослiдження) iнструменти опису й пояснення мовного матерiалу, стверджуючи, що мiж мовними одиницями й фреймами СФ звязок [19,c.88].
Нас найбiльше цiкавить останнСФ положення, яке даСФ теорii фреймiв концептуальне обТСрунтування, що дозволяСФ простежити реалiзацiю певного фрейму на язиковому рiвнi.
Саме таке уявлення фрейму, на наш погляд, лежить в основi аналiзу семантики мовних одиниць, привертаСФ до дослiдження когнiтивних структур, що забезпечують iхнСФ розумiння.
Розглядаючи когнiтивну сутнiсть мовноi одиницi, Н.Ф.Алефiренко видiляСФ ii основну визначальну - когнiтивну структуру, концепт як унiверсальний пакувальний формат для знань, обСФктивованих мовних одиниць [20,с.279].
У цей час ведеться досить багато дискусiй iз приводу того, чи вважати концепт i фрейм одиницями одного або рiзних рiвнiв узагальнення, повними або частковими термiнологiчними синонiмами, чи розглядати фрейм як тип концепту або навпаки.
Вiдсутнiсть загальноприйнятих визначень пояснюСФться складнiстю даних обСФктiв когнитивно-лiнгвiстичного аналiзу, iхньою багаторiвневою структурою, змiст якоi виявляСФться через мовнi засоби репрезентацii.
Крiм того, як справедливо вiдзначаСФ О.Н.Прохорова, i даний виявлений змiст буде носити субСФктивний характер, тому що вiн прямо залежить вiд умов формування змiстiв слiв у кожноi конкретноi людини [20, с.49].
Погоджуючись iз тим, що мiж концептом i фреймом iснуСФ досить мiцний звязок, обумовлений, по-перше, тим, що обидва поняття вiдносяться до рiвня репрезентацii бази знань у свiдомостi людини, по-друге, спiльнiстю iхньоi онтологii як ментальних утворень, ми, проте, не проводимо аналогii мiж ними.
На наш погляд, мiж концептом i фреймом iснуСФ певне й досить значиме розходження: концепт може бути й структурною, i гештальтною (цiлiсною), i мiнiмальною (неподiльною) одиницею репрезентацii бази знань у значеннi одиниць мовного рiвня.
Фрейм - завжди структурований i по сутi не може бути неподiльним. Так, у семантицi мовних одиниць, репрезентуючих той або iнший фрейм, значення окремих компонентiв зводяться в СФдину, комплексну ситуацiю, ii обСФмне уявлення.
Знання цiСФi ситуацii дозволяСФ цiлiсно сприймати значення конкретноi язиковоi одиницi.
Крiм того, нам представляСФться справедливим розгляд фрейму як моделi повсякденного знання про основнi концепти.
Репрезентуючи той або iнший концепт, мовна одиниця активуСФ й вiдповiдний когнiтивний контекст, що несе iнформацiю й про змiст, i про структуру дослiджуваного концепту.
На наш погляд, тип фрейма як ментальноi репрезентацii визначаСФться як iндивiдуальними особливостями мовноi особи, так i специфiкою кодованого представлення. Наприклад, фрейм жiночнiсть носить характер гештальта, оскiльки дозволяСФ систематизувати логiчнi стосунки .
У когнiтивнiй iнтерпретацii поняття фрейма, заслуговуСФ на увагу ще одне трактування, згiдно якого фрейм розглядуСФться не як тип концепту, а як форма його ментальноi вистави, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10,c.124].
Таким чином фрейм розумiСФться як один iз способiв ментальноi репрезентацii концепту: через звернення до концептуальноi областi, в якiй цей концепт iнтерпретуСФться.
Ми вважаСФмо, що коректнiше трактувати фрейм не як концепт, а як когнiтивну структуру бiльш високого рiвня, тип взаСФмодii мiж концептами, як спосiб (форму) органiзацii ментального простору.
Питання про спiввiдношення фрейма i поля (лексичного, семантичного, понятiйного) тiсно повязане з проблемою спiввiдношення фреймовоi семантики i теорii поля в лiнгвiстицi i не раз зустрiчалося в зарубiжних дослiдженнях.
Так, Ч.Фiллмор визначаСФ принципову вiдмiннiсть мiж двома цими концепцiями в тому, що теорiя поля вiдрiзняСФться вiд семантики фреймiв своСФю прихильнiстю до дослiдження груп лексем заради них самих i iнтерпретацiСФю лексико-семантичних областей як власне мовних феноменiв.
Семантика фреймiв розглядаСФ безлiч iнтерпретацii фреймiв як альтернативних способiв бачення речей. Загалом, вiдмiнностi визначаються тим, де концентруСФться пошук структури у мовнiй системi або назовнi неi [11, c.61].
Мiж семантичним полем i фреймом можна визначити, на наш погляд, i iншi вiдмiнностi:
фрейм жорсткiша структура, що вiдображаСФ типовi звязки в типових ситуацiях; поле структура мякша, ассоциатiвно-конкретна, iнколи iндивiдуальна;
iнтегруючим початком у фреймi служить ситуативна близькiсть, в полi ассоциатiвно-семантична;
структурна органiзацiя фрейма