Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ного аналiзу реалiзованi на базисi гiпермережi даноi онтологii. Процес асоцiативно-семантичного аналiзу в системi можна умовно поздiлити на три етапи:
- перехiд вiд слiв i словосполучень речень до вiдповiдних семантичних значень концептiв онтологii;
- збiрка семантичних фреймiв речень тексту;
- обСФднання семантичних структур речень тексту в СФдину семантичну мережу тексту.
На першому етапi система визначаСФ в семантичнiй мережi онтологiчноi бази знань концепт, що вiдповiдаСФ коректному значенню слова або словосполучення в текстi.
Це завдання вирiшуСФться пошуком того значення слова з множинi можливих альтернатив концептiв, що семантично СФ найбiльш близьким до значень слiв-сусiдiв з локального оточення даного слова.
Ступiнь близькостi знаходиться пошуком найкоротшого шляху мiж концептами в мережi онтологii [12,с.2].
Таким чином, обчислюСФться вiдстань в онтологii мiж передбачуваним значенням слова й концептами-значеннями слiв найближчого оточення. У системi реалiзована алгоритмiчна модель контекстного аналiзу.
Другий етап побудова семантичного фрейму поточного речення вхiдного тексту. Вiн полягаСФ в заповненнi слотiв фреймовоi структури речення.
Вибiр типу слота для заповнення значенням концепту слова залежить вiд синтаксичноi позицii цього слова в граматичнiй структурi речення. Заповнення слотiв виконуСФться шляхом аналiзу дерева розбору речення й синтаксичних позицiй слiв i словосполучень для кожного концепту з використанням семантико-синтаксичних таблиць модально-рольових вiдмiнкiв, подiбних до вiдмiнкiв Фiлмора [33,с.123].
Третя фаза значеннСФвого аналiзу обСФднання iзольованих семантичних фреймiв речень у звязну семантичну мережу тексту. ОбСФднання двох структур в одну мережу виконуСФться за принципом обСФднання семантично тотожних вершин, тобто якщо в структурах G1 i G2 СФ вершини, якi посилаються на один семантичний концепт, цi вершини поСФднуються в одну.
На виходi системи генеруСФться семантична мережа вхiдного тексту, що мiстить у вершинах концепти тексту, повязанi дугами семантичних вiдносин. Подальша значеннСФва обробка отриманоi семантичноi мережi тексту дозволяСФ вирiшувати широкий клас завдань компютерноi лiнгвiстики.
Був запропонований метод моделювання семантичного контексту й обчислення семантичноi контекстноi близькостi значень слiв з використанням онтологiчноi бази знань.
Онтологiя СФ основою семантичного аналiзу, тим семантичним полем, у рамках якого можна обчислювати значеннСФву близькiсть семантичних iнтерпретацiй лексем тексту щодо найближчого оточення, тобто контексту.
Це i СФ вiдправною точкою для моделювання такого ключового явища, як язиковий контекст взагалi, i контекстного аналiзу ЕЯ текстiв зокрема.
Онтологiя СФ iСФрархiчною семантичною мережею, вершини якоi мiстять концепти (значеннСФвi одиницi), а дуги це семантичнi вiдносини мiж концептами.
Семантика (змiст) концепту описуСФться його значеннСФвими вiдносинами з iншими концептами мережi. Реляцiйна позицiя концепту в онтологiчнiй мережi описуСФ його семантичне значення, властивостi, вiдносини з iншими концептами й всi iншi характеристики, якi можливо передати природною мовою. Онтологiчнi технологii використовують лiнгвiстичнi моделi уявлення знань про навколишнiй свiт i предметнi галузi для ефективного запису й обробки iнформацii ЕЯ типу[42.с.18].
Слова й словосполучення мови зберiгаються в лексиконi системи. Кожна лексема в системi посилаСФться на безлiч значень, якi iй вiдповiдають у данiй мовi.
Слово, ужите поза контекстом, може мати будь-яке значення з безлiчi концептiв, якi прописанi йому в онтологiчнiй базi знань. Якщо слово вживаСФться в контекстi певного речення, то його значення повинне узгоджуватися зi значеннями слiв, якi стоять поруч.
Семантичнi значення слiв речення повиннi створювати значеннСФву СФднiсть у структурi семантичного фрейму речення. Тому значення концептiв слiв, якi стоять поруч у реченнi, повиннi бути семантично якнайближче один до одного.
На вхiд блоку контекстного аналiзу подаСФться послiдовнiсть слiв w1 w2 тАж wn... Кожному слову послiдовностi вiдповiдаСФ безлiч значень-концептiв з онтологiчноi мережi {s1i}{s2i} тАж {sni}...
З кожноi безлiчi в процесi контекстного аналiзу необхiдно вибрати по одному значенню таким чином, щоб вони перебували на максимально близькiй вiдстанi один вiд одного. Тобто, щоб сума вiдстаней вiд кожного концепту до всiх iнших була мiнiмальною [56,с. 70].
Семантична вiдстань мiж двома концептами може бути проiнтерпретована як довжина найкоротшого шляху мiж вiдповiдними вершинами в графi онтологiчноi мережi.
Окремого розгляду заслуговуСФ алгоритм пошуку найкоротшого шляху в онтологiчному графi мiж вузлами концептiв слiв. Чи можна будувати шляхи, не з огляду на типи звязкiв-вiдносин мiж вузлами й уважаючи iх однотипними?
Якщо нi, то якi послiдовностi типiв звязкiв-вiдносин у шляху можна вважати коректними, а якi нi? Залежно вiд вiдповiдi на цi питання можна запропонувати два пiдходи до визначення семантичноi вiдстанi:
Простий пошук шляху. Тодi вирiшуСФться класичне завдання пошуку найкоротшого шляху в графi. Типи звязкiв-вiдносин не враховуються. ВважаСФться що всi дуги одного типу. Ще одним варiантом цього пiдходу СФ числове ранжирування звязкiв-вiдносин, де дугам рiзного типу привласнюються рiзнi ваговi коефiцiСФнти, але сам алгоритм пошуку найкоротшого шляху залишаСФться без змiн.
Еврис