Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ередбачаСФ наявнiсть вузлiв (слотiв), поля ядра, центру i периферii, кордони мiж якими вельми нечiткi i рухливi;
лексична репрезентацiя фрейма щонайближче вiдповiдаСФ тематичнiй групi; ментальна модель семантичного поля призводить до необхiдностi введення термiну концептуальне поле.
Польовi дослiдження набули широкого поширення в семантицi художньоi мови, де семантичнi (у iншiй термiнологii ассоцiатiвно-образнi, смисловi) поля трактуються як засiб вiддзеркалення специфiки авторського стiлю, як засiб виходу на мовну i концептуальну картину миру письменника.
Поняття фрейма було введене М. Мiнським в його роботi тАЬФрейми для представлення знаньтАЭ для позначення одного iз способiв представлення стереотипноi ситуацii (похiд в магазин, вечiрка, вiзит). На думку Мiнського, людина сприймаСФ те, що вiдбуваСФться в термiнах ранiше вживаних структур-фреймiв. З кожним фреймом повязана iнформацiя рiзних видiв: що вiдноситься до використання даного фрейма; застережлива про те, що може статися далi; приписуюча, що слiд зробити, якщо цi очiкування не пiдтвердяться. [8. c. 289].
У концепцiях рiзних дослiдникiв поняття, що назване М.Мiнським тАЬфреймтАЭ, може називатися iнакше: тАЬскрипттАЭ, тАЬiенатАЭ, тАЬiенарiйтАЭ, псевдотексттАЭ тАЬплантАЭ, тАЬсхематАЭ, тАЬосноватАЭ i так далi. Наприклад, А. Вежбiцка використовуСФ термiн тАЬкультурно-обумовлений iенарiйтАЭ (cultural script) пiдкреслюючи таким чином вплив соцiокультурних чинникiв на сприйняття iнформацii, що поступаСФ до iнтерпретатора. Носii мови, що належать до певноi культури, при сприйняттi iнформацii зазвичай керуються якоюсь пiдсвiдомою нормою. Подiбнi норми мiняються вiд культури до культури. У своiй роботi А. Вежбiцка порiвнюСФ захiдну i схiдну культурнi традицii i iх вплив на сприйняття подiй i обСФктiв носiями представлених традицiй [1. c. 63].
Отже, у кожноi людини СФ визначена тАЬбаза знаньтАЭ, якiсть i обСФм якоi залежать вiд особових характеристик iндивiда, а також унiверсальний (i потенцiйно не обмежений) набiр когнiтивних стратегiй операцii знанням.
Поняття стратегii до цих пiр не отримало загальноприйнятого визначення i трактуСФться по-рiзному рiзними дослiдниками.
Частина лiнгвiстiв (В.Шмiдт, Х. Харнiш, Й. Ребайн) розумiють пiд стратегiСФю якийсь план оптимальноi реалiзацii iнтенцii автора, що визначаСФ внутрiшню i зовнiшню структуру тексту [11. c. 20-22]. Якнайповнiше поняття стратегii розроблене Т.А. ван Дейком i В. Кинчем. У широкому сенсi пiд стратегiСФю вони розумiють якусь спiльну iнструкцiю для кожноi конкретноi ситуацii-iнтерпретацii.
Використовуванi при розумiннi тексту стратегii в бiльшостi випадкiв не СФ заздалегiдь запрограмованими. Слiд зазначити iх гнучкiсть, залежнiсть вiд когнiтивних структур даного iндивiда (знання, установки, плани, намiри). За допомогою стратегiй проводиться швидке i ефективне прогнозування найбiльш вiрогiдного значення мовних подiй. [3. c. 164].
Розглянемо наступний приклад:
тАЬHeres Sir Pitt, maam!тАЭ - сried out Rebecca.
тАЬMy dear, I cant see him. I wont see him. Say Im too ill to receive anyone.
My womannature really wont bear my brother at this moment,тАЭ - said Miss Crawley.
тАЬShes too ill to see you, sirтАЭ - Rebecca said, tripping down to Sir Pitt [14. c.182].
У даному дискурсi кожну нову пропозицiю мiстить референт, тотожний тому, що мiститься в попереднiй пропозiцii, це представлене в наступних ланцюжках: референт1 (учасник дискурсу, спочатку позначений Sir Pitt);
Sir Pitt - him - him - anyone - my brother - sir - Sir Pitt;
референт 2 (участник, першоначально позначений Maam)
maam - I - I - I - Miss Crawley she-womannature.
Витягуючи з нашого тАЬхранилища знаньтАЭ фрейм жiночностi, ми бачимо, що вживання фрейма тАЬ womannatureтАЭ СФ останнiм i ваговим аргументом, робиться акцент саме на слабке положення жiнки, ii втому, на момент тАЬ жiночнiстьтАЭ.
Таким чином, ми можемо сприймати даний текст як звязний.
Отже, ми розглянули поняття тАЬфреймтАЭ i фрейм тАЬжiночностiтАЭ з точки зору когнiтивноi лiнгвiстики.
- Фреймовий пiдхiд в дослiдженнях семантики
Провiдним напрямком сьогоднiшньоi когнiтивноi лiнгвiстики СФ когнiтивна семантика, для якоi характерне прагнення так чи iнакше спiввiднести мовнi форми з iх ментальними репрезентацiями, встановити способи представлення iнформацii в людськiй свiдомостi i описати взаСФмозалежностi, що iснують мiж ними i мовою [2, c. 12].
Тому не дивно, що значна частина робiт з когнiтивноi лiнгвiстики присвячена змiстовним аспектам мовних форм.
Як i Е. Кибрiк, ми вважаСФмо, що до областi семантики (у широкому сенсi) вiдноситься вся iнформацiя, яку маСФ той хто говорить, при розгорненнi вислову i яку необхiдно вiдновити адресатовi для правильноi iнтерпретацii цього вислову [3, c.36].
Для повного i успiшнiшого дослiдження семантики мовних одиниць необхiдно надати енциклопедичну iнформацiю, тому одним з ключових постулатiв когнiтивноi лiнгвiстики А.Н. Баранiв i Д.О. Добровольський називають тезис про нерелСФвантнiсть зiставлення лiнгвiстичного i екстралiнгвiстiчеського знання [4,c.56].
Перспективним методом когнiтивного дослiдження, що дозволяСФ описати семантику мовних одиниць, обСФднуючи мовну i немовну iнформацiю, СФ метод фреймовоi семантики. За його допомогою можна спробувати представити когнiтивну структуру фрейм, що лежить в основi значення визначеноi групи лексем.
Система асоцiативно-семантичного контекстного аналiзу текстiв розроблена на основi глобальноi мультилiнгвiстичноi лексико-семантичноi онтологiчноi бази знань UkrRusWordNet, що пiдтримуСФ лексикони украiнськоi, росiйськоi й англiйськоi мов.
Функцii й процедури семантич