Сутнiсть i поняття фрейму "жiночнiсть"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ичний пошук. При побудовi найкоротшого шляху дозволяються тiльки деякi послiдовностi типiв звязкiв-вiдносин (Наприклад, у ланцюжку шляху дозволена послiдовнiсть типiв звязкiв гiпернiмiя-голонiмiя-гiпонiмiя, i не дозволена послiдовнiсть гiпернiмiя-антонiмiя-гiпонiмiя). Такi послiдовностi пропонуСФться називати евристиками шляхiв. Процедура пошуку найкоротших шляхiв управляСФться автоматом евристик, що як фiльтр вiдбираСФ тiльки тi звязки-вiдносини, якi вiдповiдають закладеним евристикам.
Коли найкоротший шлях знайдений, його довжина приймаСФться як семантичну вiдстань мiж даною парою концептiв.
Коли на вхiд блоку контекстного семантичного аналiзу надходить пари слiв W1 i W2, потрiбно з безлiчей iхнiх семантичних значень S1 i S2 вибрати вiдповiдно парi значень концептiв, який буде вiдповiдати мiнiмальна семантична вiдстань, тобто мiнiмальна довжина найкоротшого шляху в мережi онтологii.
Якщо побудувати найкоротший шлях в онтологii мiж лексемами W1 i W2, вiн пройде через дану пару концептiв, розташованих ближче всього один до одного. Якщо на вхiд надходить послiдовнiсть iз n лексем, то для кожноi з них потрiбно виконати (n-1) операцiю пошуку найкоротшого шляху до лексем-сусiдiв за даним контекстом.
Тобто при рiшеннi завдання контекстного аналiзу вхiдноi послiдовностi довжиною в n лексем необхiдно виконати n(n-1)/2 операцiй пошуку.
Пошук найкоротшого шляху мiж вершинами в графi СФ алгоритмiчно дуже складною операцiСФю, тому дана оцiнка СФ, мабуть, украй неприйнятною.
НемаСФ необхiдностi будувати найкоротшi шляхи в онтологiчнiй мережi мiж всiма лексемами вхiдного речення. Здiйснювати контекстну привязку в онтологii з визначенням значень концептiв лексем потрiбно, якщо цi лексеми повязанi синтаксичними вiдносинами в структурах дерева розбору речення.
У випадку iснування правила, що повязуСФ деяку пару слiв вхiдноi послiдовностi в СФдину синтаксичну групу, данi лексеми повязуються побудовою найкоротшого шляху мiж ними в онтологiчнiй мережi.
Серед безлiчей значень даних лексем вибираються тi вершини-концепти, через якi знайдене найкоротший шлях в онтологii.
Таким чином, вiдпадаСФ необхiднiсть побудови надлишкових ланцюжкiв найкоротших шляхiв мiж всiма словами речення. Перевiряються тiльки тi пари лексем, якi мають звязок у синтаксичнiй структурi речення.
Результати роботи синтаксичного аналiзу враховуються асоцiативно-семантичним контекстним аналiзом для оптимiзацii процесу побудови асоцiативних звязкiв контексту мiж словами й словосполученнями речення в iСФрархiчнiй мережi онтологiчноi бази знань. Синтаксична структура вхiдного речення СФ фундаментом i каркасом для етапу семантичного аналiзу.
Але синтаксичний аналiз, як правило, не в змозi визначити на рiвнi граматики однозначну синтаксичну структуру вхiдного речення. Завжди iснуСФ кiлька варiантiв дерев виводу вхiдноi послiдовностi речення, але тiльки один СФ найбiльш адекватним з погляду семантичноi iнтерпретацii синтаксичного дерева [69,с.7].
Використовуючи описану технiку контекстного семантичного повязування концептiв-значень в онтологiчнiй мережi, можна ефективно вирiшувати проблеми синтаксичноi структурноi неоднозначностi ЕЯ речень.
Для цього в алгоритмах побудови дерев виводу речення в мiiях утворення альтернативних звязок потрiбно з набору варiантiв вибирати звязок, що поСФднуСФ в одну синтаксичну групу найбiльш близькi за змiстом концепту-значення.
Для цього потрiбно для кожного синтаксичного звязку обчислювати найкоротшу вiдстань в онтологii мiж концептами-значеннями слiв, поСФднуваних даним звязком. Значення довжини знайденого шляху приймаСФться за вагу побудованого звязку. Найбiльш легкi звязки СФ бiльше прiоритетними на наступному етапi побудови дерева.
Таким чином, контекстний семантичний аналiз керуСФ процесом синтаксичного аналiзу, а синтаксичний аналiз генеруСФ вхiдну структуру для семантичного аналiзу.
Ми одержуСФмо модель лiнгвiстичного процесора, у якому процеси рiзного рiвня аналiзу СФ не стiльки послiдовними, скiльки взаСФмодiючими в паралельно-послiдовному режимi, причому управлiння належить бiльше високорiвневому процесу - семантичному аналiзу.
Лексичнi одиницi, що репрезентують концепт, вiдображають змiни, якi вiдбуваються у певнiй лiнгвокультурi та СФ вiддзеркаленням вiдмiнностей, якi вiдрiзняють одну лiнгвокультуру вiд iншоi. С. Г. Воркачов у семантичнiй структурi концепту видiляСФ два ряди семантичних ознак: по-перше, семантичнi ознаки, спiльнi для усiх його мовних органiзацiй, якi утворюють його понятiйну або прототипiчну основу, та, по-друге, семантичнi ознаки, спiльнi принаймнi для частини його реалiзацiй, якi вiдзначенi лiнгвокультурною, етносемантичною специфiкою та повязанi з ментальнiстю носiiв мови або з менталiтетом нацiональноi мовноi особистостi [13,c.53].
( ) , .., , ê