Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?шарками суглинкiв i помiрним, але достатнiм зволоженням. Тут складнiший склад i будова лiсових угрупувань. Верхнiй ярус становить сосна, висоти якоСЧ сягають 25-27 м, нижнiй ярус дуб з висотами 16-18 м. Серед сосни зустрiчаСФться i береза, серед дуба осика i вiльха. Крiм того лiсовi галявини оточують невисокi дерева третьоСЧ величини: дика груша, лiсова яблуня, верба козяча, рiдше клен, липа, граб. Видiляють лiщиновi, крушиновi субори, в яких пiдлiсок iнколи не виражений. Найбiльш поширеними СФ лiщиновi та чорницевi субори. Трав`янисто - чагарниковий ярус багатий за видовим складом i за масою. Мохи СФ лише в мiкропониженнях, навколо стовбурiв, на пенькових купинах та на мiii кострiв.
Лiщину через вирубку СЧСЧ людиною замiнюСФ зiновать руська. До лiщини приСФднуються бересклети СФвропейський i бородавчатий, барбарис, зрiдка калина. В наземному ярусi поширенi чорниця, орляк, кислиця, ожина волосяна, смовдь гiрський, молiнiя, конвалiя. Серед рiдкiсних тут зустрiчаються орхiдеСЧ, лiлiйнi, плауни.
Субори з пiдлiском з крушини займають бiльш зволоженi мiiя i поширенi бiльше нiж лiщиновi. Пiдлiсок в них густий i представлений крушиною, рябиною, черемхою. Трав`янисто - чагарниковий покрив такий же, як i в попередньому угрупуваннi, з переважанням чорницi i молiнiСЧ. Зустрiчаються i деякi лучно болотнi види: щучка дерниста, осока чорна та просяна.
Часто трапляються дубово грабовi ( груди ) лiси на бiднiших грунтах. Вони, як правило, двояруснi, у другому ярусi яких представлений дуб, який тут розрiджений. Вiдновлення його стримуСФться грабом. РеконструкцiСЧ та рубки догляду досить ефективнi у таких лiсах. Пiдлiсок розвинений слабо i представлений копитняком, яглицею, маренкою.
Як правило, на мiii вирубок чи згарищ борiв чи суборiв виростають березовi лiси з берези повислоСЧ. На бiльш сирих дiлянках зростаСФ береза пухнаста. Висота таких деревостанiв сягаСФ 25 м. Цi лiси менш довговiчнi нiж насадженi чи посiянi. Чагарниковий ярус слабо виражений або й зовсiм вiдсутнiй. У приземному ярусi представленi орляк, вереск, чорниця, молiнiя а також зеленi мохи. Господарська дiяльнiсть змiнюСФ СЧх видовий склад та продуктивнiсть.
На Волинi проходить пiвденна межа поширення темнохвойних лiсiв, зокрема ялини. Невеликi площi СЧх зберiгаються у лiсових заказниках: Гiрницький, Домакiвський, Силiкатний, Сiльцiвський. В Головнянському лiсництвi збереглися природнi ялинники на площi 5,7 га.
Такi лiси найбiльш поширенi на перезволожених i заболочених зниженнях, тому серед них переважають вологi i сирi типи. Деревостани низько -, рiдко середньопродуктивнi, як правило, мiшанi. Тут зростають також сосна звичайна, береза бородавчата i пухнаста, вiльха чорна, осика, рiдше граб i дуб звичайний. Переважають ялиновi лiси iз гiпновим i сфагновим моховим покривом. Чистi ялиновi лiси нестiйкi проти сильних вiтрiв, сильно страждають вiд кореневоСЧ губки i опенька, окислюють грунти; проте варто вирощувати мiшанi лiси з ялиною, бо ялина СФ важливою лiсоутворюючою породою.
На мiiях вирубок, або згорiлих дубово соснових, широколистяних ( дубових i грабово дубових ) лiсiв зростають осичники. Вони, як правило, змiшанi з березою, iнколи чистi. Чагарниковому i травянистому покриву властивi несталiсть, значне забурянення випадковими видами. В лiсостеповiй частинi областi СФ i довготривалi чистi осиковi гайки осиковi колки. В таких гайках характерна однояруснiсть, зiмкнутiсть на 0,6 0,9 , деревостани першого класу бонiтету. В цих лiсах крiм осики i берези найчастiше зустрiчаються дуб, граб, липа серцелиста, сосна звичайна, яблуня лiсова, черешнi, берест. В пiдлiску добре розвинена лiщина, рiдше бруслина бородавчаста та СФвропейська, крушина ламка. У травянистому покривi багато маренки запашноСЧ, осоки волосистоСЧ, веснiвки дволистоСЧ, конвалiСЧ звичайноСЧ, яглицi звичайноСЧ, чорницi, тонконога дiбровного, якi виступають субдомiнантами у вiдповiдних асоцiацiях. Моховий покрив вiдсутнiй. Осичники з часом поступаються дубовим лiсам, тiльки якщо на них не впливаСФ дiяльнiсть людини.
По долинах рiк поширенi вiльховi лiси, для яких низинний рельСФф з достатнiм зволоженням i близьким заляганням пiдземних вод СФ оптимальними умовами для СЧх гарного зростання. Лiсоутворюючою породою СФ вiльха клейка ( чорна ). Домiшками служать береза пухнаста, сосна звичайна, ясен звичайний, ялина СФвропейська, осика, граб, дуб. У пiдлiску зростаСФ горобина, черемха деякi верби. Травяний покрив найбагатший в умовах сильно i середньопроточного зволоження. В таких лiсах можна зустрiти малину, ожину, калину. Часто 45 50 метровi стовбури знизу обвиваСФ хмiль. Серед трав поширенi кропива дводомна, гравiлат рiчковий, вiйник ланцетний, зюзник СФвропейський, папоротники, фiалка болотна, кислиця звичайна. В бiльш понижених мiiях малина зникаСФ i зявляСФться чорна смородина. В пониженнях, де вода весною i осiнню застоюСФться, а лiтом висихаСФ i опускаСФться на глибину 20 60 см. зростають самi складнi за складом високопродуктивнi вiльшаники.
В лiсах Шацького нацiонального парку, площа лiсового фонду якого рiвна 18,8 тис. га. переважають сосновi насадження, якi становлять 70 % лiсовоСЧ площi. Найбiльш поширенi тут сосняки чорницевi, менш - сосняки зеленомоховi та вересковi. Вершини пiщаних гряд вкритi сосняками лишайниковими, а СЧх схили брусницевими. Травяний покрив представлений кострицею овечою, що свiдчить про те, що тут колись була низова пожежа. У парку значну роль вiдiграють вiльховi лiси, якi займають 15 % загальноСЧ СЧх площi, i поширенi в пониженнях навколо вел