Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
ехнiчноСЧ сировини, мяса диких тварин.
Через осушення хвойнi породи втрачають енергiю росту. На суходолах осушення мало вплинуло на видовий склад i поширення лiсових угрупувань, проте антропогенний вплив позначився на поведiнцi дуба скельного, явора, ялини, якi зростають бiля меж свого суцiльного поширення. В лiсах де поширений граб, поновлення основних порiд треба регулювати, бо граб затруднюСФ СЧх поновлення.
Вплив людини на лiсовi ландшафти зумовив поширення певних лiсових угрупувань. Так, в лiсах пiд впливом лiсових пожеж формуються сосняки мучницевi. Впровадження в лiсовi культури саротамнуса вiничкового в ролi супутнього чагарника зумовило виникнення нового угрупування соснякiв саротамнусових.
Внаслiдок стихiСЧ 23.06.97 р. в лiсових масивах областi виникли вiтровали та буреломи на площi 26 тис. га.iз загальною кубомасою бiля
900 тис. куб. м. Вiд стихiСЧ найбiльше постраждав Камiнь Каширський район, де станом на 01.01.2001р. ще залишилось не розроблено 3080 га. буреломiв.
Враховуючи цей, а також iншi природнi i антропогеннi фактори зменшення лiсових площ на територiСЧ ВолинськоСЧ областi, державне лiсогосподарське обСФднання тАЬ Волиньлiс тАЬ та управлiння агропромислового комплексу облдержадмiнiстрацiСЧ за 1998 рiк на вирубках, що пiдлягають залiсненню, створили 2143 га. лiсових культур, 1057 га. включено пiд природне вiдновлення, посаджено лiсу на ярах, балках, крутосхилах i iнших не придатних для ведення сiльського господарства землях на площi 201 га. Також значна увага придiляСФться забезпеченню захисту лiсу вiд шкiдникiв та хвороб, а особливо охорону його вiд пожеж i самовiльних вирубок. За 2000 рiк в лiсових угiддях областi зареСФстровано 27 випадкiв лiсових пожеж на площi 21 га., виявлено 841 куб. м. самовiльно зрубаноСЧ деревини.
Крiм впливу на розмiри лiсових ландшафтiв виробничоСЧ дiяльностi людини iснуСФ ще один негативний фактор радiацiйне забруднення. РЖз трагедiСФю на Чорнобильськiй АЕС сталися великi змiни у користуваннi лiсом на значнiй територiСЧ, оскiльки вона забруднена Cs137 ( Додаток 14, 15 ).
В деревинi, хвоСЧ, в грибах, ягодах добре акумулюються радiонуклiди, якi хоча i вилучаються з атмосфери, потрапляють у грунт, а згодом i до людини.
Отже, як видно, сьогоднi людина активно впливаСФ на структуру, розмiри, та стiйкiсть лiсових ландшафтiв, що може негативно вiдбитися на подальшому СЧх розвитку. Тому дуже важливо при будь-якiй господарськiй дiяльностi враховувати можливi наслiдки.
РОЗДРЖЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ЛРЖСОВИХ ЛАНДШАФТРЖВ ТА РЗХ ФУНКЦРЖОНАЛЬНРЖ ОСОБЛИВОСТРЖ
3.1 Лiсовi ландшафти Волинi i СЧх динамiка
лiсовий ландшафт
ОднiСФю iз основних формацiй в межах ВолинськоСЧ областi СФ сосновi лiси, якi займають пiдвищення рельСФфу чи заболоченi низини, тобто зростають в найбiльш екстремальних умовах. На пiдвищеннях поширенi сосново лишайниковi асоцiацiСЧ ( сухi бори ), якi переважають у пiвнiчних полiських районах. Дерева в цих лiсах порiвняно невисокi, зiмкнення крон не бiльше 0,6. В них часто не маСФ пiдлiску. Суцiльний трав`яно - моховий покрив утворений 3 5 видами роду кладонiя i цетрарiя, а також у невеликiй кiлькостi СФ засухостiйкi трави i чагарники: чебрець, тонконiг, булавоносець. Зрiдка трапляються кущики вереску, брусницi, толокнянки, специфiчнi полiськi види: вiвсянка полiська смолка литовська, гвоздика розчепiрена.
На схилах трохи нище поширенi зеленомошнi сосновi асоцiацiСЧ ( свiжi, здебiльшого вологi бори ). Висота сосни в них у 60 80 лiтньому вiцi сягаСФ до 20 22 м, зiмкнення крон 0,8, деревостан бiльш щiльний. Це найбiльш багатi i рiзноманiтнi сосняки Полiсся. Серед них видiляються чорничники, якi займають найбiльш пониженi частини рельСФфу. Ярус чорницi i iнших низькорослих рослин становить приблизно 70% проективного покриття. Вереск, який росте в лiсах на всiх рiвнях вiд сухих вершин до болiт, вiдразу показуСФ, що колись тут була низова пожежа. Проте видiляСФться як окрема асоцiацiя бiр вересняк, природний, первинний. Вiн становить невелику смугу мiж борами лишайниковими i бруснично зеленомоховими, хоча СЧх дуже мало.
З борiв зеленомоховикiв СФ ще молiнiСФво чорнично зелено - моховi асоцiацiСЧ, якi поширенi в бiльш вологих мiiях нiж чорничники. Деревостан в них високобонiтетний. Тут поширена береза i чагарниковий ярус з крушин, якi займають низиннi рiвнини. Тут СФ i болотна рослиннiсть: багно, буяхи, - а в моховому покривi серед зелених мохiв СФ зозулин льон прямий i сфагн лiсовий. До соснякiв зеленомоховикiв на багатших грунтах приСФднуються сосняки орляковi з домiшкою берези. В таких лiсах крiм типових для соснякiв видiв трав i чагарникiв СФ ще види дубово соснових лiсiв: купина, герань, перловик i iншi. Грунтово чагарниковий ярус тут найбагатший по видовому складу. Це СФ перехiдний тип соснових лiсiв до дубово соснових.
Нижче по схилу через сосново довгомохову смугу переходить в сосоново бiломохову ( сирi бори ). Це болотистi лiси з переважанням серед мохiв сфагнуму. Вони поширенi переважно на пiвночi. Деревостани сосни мають висоти 10-15 м у вiцi 80-100р через поганий доступ кисню у грунтi. В цих лiсах завжди присутня береза пухнаста. Видовий склад трав`янисто чагарникового ярусу бiднiший. В ньому переважають багун, журавлина, буяхи, чорниця, молiнiя, брусниця, пухiвка та деякi iншi болотнi злаки.
На територiСЧ ВолинськоСЧ областi переважаючим типом лiсiв СФ дубово сосновi ( субори ), але через вибiркову вирубку дуба вони iнколи перетворюються на сосняки. Грунти тут бiльш багатi i представленi дерново пiдзолистими супiщаними, з пр