Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
Волинський державний унiверситет
iменi Лесi УкраСЧнки
Географiчний факультет
Кафедра фiзичноСЧ географiСЧ
Пугач Роман РЖванович
СОЦРЖОФУНКЦРЖОНАЛЬНИЙ АНАЛРЖЗ ЛРЖСОВИХ ЛАНДШАФТРЖВ ВОЛИНСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ
Спецiальнiсть 7.070501 Географiя
Робота на здобуття квалiфiкацiСЧ спецiалiста
Науковий керiвник:
канд. геогр. наук, доц. Тарасюк Н. А.
ЛУЦЬК - 2002
ЗМРЖСТ
Вступ
Роздiл 1.Вивчення лiсових ландшафтiв та змiни лiсистостi дослiджуваноСЧ територiСЧ
Роздiл 2. Функцiональне значення лiсових ландшафтiв i чинники СЧх трансформацiСЧ
Роздiл 3. Сучасний стан лiсiв ВолинськоСЧ областi та СЧх функцiональнi особливостi
3.1 Лiсовi ландшафти i СЧх динамiка
3.2 Функцiональне значення лiсових ландшафтiв
Роздiл 4. Шляхи оптимiзацiСЧ використання функцiональних можливостей лiсових ландшафтiв
Висновки
Лiтература
Додатки
ВСТУП
Волинська область край озер, рiчок, болiт i лiсiв. ПоСФднання цих компонентiв з клiматичними особливостями, рельСФфом, грунтами зумовлюють iснування тут своСФрiдних геосистем. Лiсовий ландшафт один з основних геосистем цього краю. Хоча за останнi сторiччя вiн все бiльше i бiльше поступаСФться iншим типам геосистеми, проте ще зберiгаСФ своСЧ позицiСЧ щодо значимостi i важливостi. Без лiсу немаСФ Полiсся, немаСФ Волинi. Це СЧСЧ багатство. Чому? Чи не перебiльшення це? В данiй роботi ми розглянемо важливiсть лiсових ландшафтiв у функцiонування всiх геосистем областi, всiСФСЧ СЧСЧ територiСЧ на основi дослiдження функцiй лiсових ландшафтiв. Сформованi природнi умови за участю цього типу геосистем без нього змiняться, що призведе до змiни всiх iнших природних компонентiв.
ОбтАЭСФктiв дослiдження СФ лiсовi ландшафти ВолинськоСЧ областi. Предметом СЧх соцiофунцiональне значення.
Актуальнiсть теми. Важливiсть лiсу у життi i розвитку суспiльства помiчена давно. Велика частка населення Землi живе поблизу лiсiв, а то й у самих лiсам. Вивчаючи спосiб життя людей протягом iсторичного перiоду i в наш час, можна побачити, що лiс завжди був i СФ важливим елементом в СЧх життi. Це i життло, i тепло, i комора харчових i кормових продуктiв, i будiвельнi матерiали, i хiмiчна сировина, i мiiе вiдпочинку, i регулятор клiмату, вологи ... Знати всi цi функцiСЧ лiсових ландшафтiв дуже важлтво з метою СЧх рацiонального i ефективного використання. Крiм того це знання змусить замислитись перш, нiж необдуманно знищувати СЧх, допоможе використати цi функцiСЧ там, де вони дуже необхiднi.
Метою дослiдження СФ встановлення функцiональних типiв лiсових ландшафтiв Волинi, СЧх вiдповiднiсть реальним умовам територiСЧ i розвитку суспiльства, надання рекомендацiй щодо покращення ситуацiСЧ в областi.
Нажаль, часто цiннiсть речей ми усвiдомлюСФмо тiльки пiсля СЧх втрати. Негативнi наслiдки, до яких призводить зведення лiсових площ без вiдповiдного наукового обгрунтування, часто бувають невиправними i болючими. Вирубка великих лiсових масивiв на захiдних схилах Карпат призвела до неодноразовоСЧ катастрофiчноСЧ повенi на р.Тиса. Це трагедiя. Яроутворення, зсуви, пиловi бурi, засухи негативнi природнi явища, боротися з якими можна за допомогою лiсонасаджень.
Результатом дослiдження СФ карта функцiональних типiв лiсiв ВолинськоСЧ областi. Робота складаСФться зi вступу, чотирьох роздiлiв, висновкiв, доповнена таблицями, схемами, дiаграмами, картографiчним матерiалом.
РОЗДРЖЛ 1. Вивчення лiсових ландшафтiв ТА ЗМРЖНИ ЛРЖСИСТОСТРЖ ДОСЛРЖДЖУВАНОРЗ ТЕРИТОРРЖРЗ
Лiс один з основних типiв рослинностi, що складаСФться з сукупностi деревних, чагарникових, травтАЭянистих та iнших рослин (мохи, лишайники), включаСФ також тварин i мiкроорганiзми, якi впливають один на одного, взаСФмодiють мiж собою i з навколишнiм середовищем. Так Г.Ф.Морозов, росiйський вчений по лiсiвничiй справi, казав, що лiiе сукупнiсть не лише рослинних, але i тваринних форм, якi iснують пiд владою зовнiшнього географiчного середовища i у звязку з ним.
Насадження це дiлянка лiсу ( природного чи штучного ), однорiдна по деревостою, чагарниковому ярусу, за ТСрунтовим складом i живим ТСрунтовим покривом.
Типологiя це наука, що прагне до обСФднання у собi значноСЧ частини лiсiвничих знань ( бiологiя насаджень, лiсовiдновлення, продуктивнiсть, технiчнi якостi деревини насаджень та iн. ). Цього погляду на типологiю притримуються бiльшiсть вчених. РЖгнорування типiв при лiсовiдновленнi СФ i не науково, i не практично.
Зародилася типологiя в колишньому радянському союзi значно ранiше нiж в Захiднiй РДвропi. Це першi пiвнiчнi типологи практики i наука Морозова. Для подальшого розвитку науки i втiлення СЧСЧ у практику, лiсове господарство, необхiдно будувати бiльш життСФво i просту класифiкацiю типiв насаджень.
Умови розвитку типологiчнi iдеСЧ в минулому були не дуже сприятливi через дискусiйне СЧСЧ становище, вiдсутнiсть допомоги вiдповiдних органiзацiй типологiчних обслiдувань у системi дослiдноСЧ справи. Цими питаннями займалися такi дослiдники: проф. Морозов, проф. Висоцький, Крюденер i iншi. Вони намагалися розробити типiзацiю для окремих регiонiв краСЧни. Так, Крюденер видiляв такi типи лiсових угрупувань: бори, субори та рамени ( груди ). АлексСФСФв на основi такого подiлу розробив бiльш детальну класифiкацiю, в якiй вiн подiляСФ СЧх на сухi, свiжi, вогкi та сирi. Крiм тог