Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
ландшафтiв, де поСФднуються природнi функцiСЧ з антропогенними.
Використовуючи функцiСЧ геосистем, в нашому випадку лiсового ландшафту, людина впливаСФ на них i змiнюСФ, вносить в них своСЧ елементи, втручаСФться в СЧх розвиток i функцiонування. Тому цi геосистеми не можна назвати чисто природними, а, можливо, навiть бiльше антропогенними соцiоекосистемами.
Серед чинникiв, якi впливають на змiну лiсових ландшафтiв, видiляють природнi i антропогеннi. Природнi подiляють нi звичайнi i стихiйнi. Звичайнi природнi чинники це фiтоiсторичнi, флорогенетичнi, хорологiчнi, бiологiчнi, екстремальнi екологiчнi, ценотичнi. До стихiйних вiдносять екстремальнi клiматичнi умови, природнi пiрог еннi,
Волинська область розмiщена в межах Схiдно РДвропейськоСЧ платформi на схилi Волино ПодiльськоСЧ плити протерозойського вiку. На пiвденному заходi видiляСФться Львiвський палеозойський прогин. Область пересiчена системою глибинних розломiв субмеридiонального напрямку. Територiя зазнаСФ повiльного пiдняття на сходi на 7,5 мм в рiк, на заходi дещо з меншою iнтенсивнiстю. Таке переважання додатних рухiв в напрямку стоку зумовлюСФ заболочення в центральнiй i захiднiй частинi, тобто у верхiвСЧ Припятi.
Територiя за геологiчний перiод неодноразово покривалася морем, що зумовило чергування морських i континентальних осадових вiдкладiв, якi представленi породами вiд верхньопротерозойського до четвертинного вiку. Внаслiдок припинення осадконагромадження в умовах континентального клiмату в пермi, трiасi та юрi породи цих перiодiв вiдсутнi. Бiльшiсть вiдкладi верхньоСЧ крейди ( карбонатнi, кремнiСФвмiснi породи ) в багатьох мiiях виходять на поверхню i визначають рельСФф. Четвертиннi малопотужнi вiдклади представленнi всiма типами антропогенних континентальних вiдкладiв. Вони змiнюються з пiвночi на пiвдень вiд супiщано суглинистих утворень, моренних, елювiальних з водно льодовиковими пiсками до елювiально делювiальних лесiв i лесовидних суглинкiв. Мореннi нижньо i середньочетвертиннi вiдклади в центральнiй частинi утворюють дуги, пагорби i вали Волинського моренного пасма. На Полiссi широко представленi водно льодовиковi форми рельСФфу: ками, ози, зандри. Серед сучасних вiдкладiв найбiльш поширенi озернi, рiчковi та еоловi: торф, болотнi залiзнi руди, русловий i заплавний алювiй, еоловi пiски [ ]. РД камяне вугiлля, яке добуваСФться у Львiвсько Волинському басейнi, торф на Полiссi, де СФ понад 240 родовищ, звiдки його постачають для паливноСЧ промисловостi, сапропель, який використовуСФться для удобрення. Вiн добуваСФться в полiських озерах. Також СФ газ ( Локачинське родовище ), мiдь, фосфорити, карбонатнi породи, якi СФ скрiзь i добуваСФться з мiнiмальною шкодою навколишньому середовищу, цементна i iнша будiвельна сировина. Видобування i розробка корисних копалин впливають на змiну площi лiсiв через територiальне спiвпадання, екологiчний вплив при процесi вилучення СЧх з природи через залучення деревини в добувну промисловiсть в ролi палива i допомiжних чи будiвельних матерiалiв.
Територiя ВолинськоСЧ областi в межах переважно рiвнинна з незначним нахилом на пiвнiч. Полiська частина акумулятивна низовина, пiвденна лiсостепова частина Волинська лесова височина. Середнi висоти становлять 195 м, максимальна 292 м ( на пiвднi ), мiнiмальна 139 м ( на пiвнiчному сходi ). На пiвночi областi поширенi кiнцево мореннi горби, флювiо гляцiальнi ози, конуси виносу валунiв i суглинкiв. Також СФ неглибокi слабо вираженi в рельСФфi заболоченi рiчковi долини, якi СФ сприятливими по природним умовам для зростання лiсiв з вiльхи, верби i iнших вологолюбних порiд. Мiiями СФ западини. Денудацiйнi припiднятi вододiли представленi мергелями i крейдою. Еоловi форми простягнулися вздовж рiчок у виглядi пiщаних горбiв i пасм. В долинi Припятi, в межирiччях Стоходу, Стиру, ТурiСЧ i Захiдного Бугу поширенi рiвниннi торфовища з пониззями, зайнятими водою. В лiсостеповiй частинi переважають денудацiйнi рiвнини, розчленованi припiднятi лесовi рiвнини, де багато провалiв, просадочних та рухомих еолових форм рельСФфу, заболочення.
Волинська область знаходиться в помiрному клiматичному поясi, в зонi мiшаних лiсiв та лiсостепу ( пiвденна частина ). Клiмат помiрний, вологий, з мякою зимою, значним атмосферним зволоженням. Велика хмарнiсть дещо зменшуСФ постування прямоСЧ сонячноСЧ радiацiСЧ. ДостатнСФ зволоження, частi зимовi вiдлиги, зумовленi впливом атлантичних повiтряних мас, активною циклонiчною дiяльнiстю, також СФ одним iз важливих факторiв поширення вологолюбних порiд. Швидкiсть вiтру становить 2,4 4,9 м/с з максимумом взимку i мiнiмумом влiтку, а також зменшуСФться з пiвдня на пiвнiч. Протягом року переважаСФ захiдний перенiс повiтря, хоча велику частку у вiтряному режимi областi складають пiвденно схiднi i вiтри iнших напрямкiв. Вiтряна погода сприяСФ транспiрацiСЧ, що при достатньому зволоженнi позитивно випливаСФ на рослини, зокрема лiс з точки зору активного вологообмiну з навколишнiм середовищем.
Радiацiйний баланс областi сприятливий для зростання як морозостiйких, так i сухостiйних видiв рослинностi. Середня температура сiчня становить 4,2 - - 5,1оС, липня - + 18,3 оС. Вегетацiйний перiод триваСФ 190 днiв з кiнця квiтня до початку листопада. Пiзнi заморозки iнколи бувають до третьоСЧ декади травня, раннi з другоСЧ декади вересня. РЖнколи це згубно впливаСФ на молодi деревнi породи, а також чагарниково травяну рослиннiсть.
Середня кiлькiсть опадiв становить 536 600 мм з максимальною СЧх кiлькiстю в