Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?ких болiт i озер. Це в першу чергу вiльшаники кропивнi, але СФ й осоковi та гравiлатовi. Вони служать добрим притулком для багатьох видiв тварин, особливо птахiв i копитних, а також це могутнСФ джерело фiтонцидiв, потужний випаровував надлишковоСЧ вологи.
Березовi лiси займають 10 % лiсовоСЧ площi i сформованi березою повислою ( на сухих мiiях ) i пухнастою ( у вологiших мiiях ). Особливо гарнi чорницевi та орляковi березняки.
На бiльш багатих i вологих грунтах сформувалися дубово сосновi лiси, але вони представленi лише фрагментарно.
Волинь лiсистий край, генератор кисню для подiльського Лiсостепу, фiльтр Полiсся, акумулятор його вологи. Площа земель лiсового фонду областi в 1996 роцi становила 697 287 га, з них вкритих лiсом 621 969 га. Найбiльшi площi зайнятi пiд лiсами першоСЧ групи лiсами, якi виконують санiтарно-гiгiСФнiчнi та оздоровчi, захиснi та водоохороннi функцiСЧ. Так як Волинь край рiвнинний, багатий на опади i йому мало знайомi постiйнi сильнi вiтри, то полезахисних i протиерозiйних лiсових насаджень тут дуже мало.
Загальна площа лiсових i iнших лiсопокритих площ на територiСЧ ВолинськоСЧ областi станом на 01.01.1999 року становить 682,5 тис. га (33,88% вiд загальноСЧ площi областi ), в т.ч. вкритi лiсовою рослиннiстю 637,0 тис. га. Лiсистiсть областi становить 31,6 %. З усiх лiсiв та iнших лiсовкритих площ лiси першоСЧ групи становлять 105,5 тис. га.. Сюди вiдносяться заповiтнi лiсовi дiлянки, лiси з науково iсторичним значенням, особливо цiннi масиви, лiсопарковi частини лiсiв зеленоСЧ зони, лiсогосподарська частина лiсiв зеленоСЧ зони, захиснi смуги вздовж дорiг, iншi лiси, що мають значення для охорони навколишнього середовища, забороненi смуги по берегах i водоймах. У лiсах цiСФСЧ групи категорично забороняються усi види рубок, за винятком санiтарних та лiсовiдроджуючих, випасання i прогiн худоби, влаштування польових тракторних станiв, заСЧздiв автотранспорту. Лiси другоСЧ групи становлять 445,1 тис. га. Це спецiальнi зони i спецiальнi смуги, використовуванi лiси, лiси нацiональних паркiв. Лiси КСП належать в основному до другоСЧ групи.
По основнiй функцiСЧ використання для виробництва деревини використовуСФться 327,9 тис. га , для захисноСЧ, природоохоронноСЧ та бiологiчноСЧ мети 69,4 тис. га., для вiдпочинку 2,6 тис. га. Найбiльшi площi займають лiси, якi виконують санiтарно-гiгiСФнiчнi та оздоровчi функцiСЧ, найменшi полезахиснi, протиерозiйнi. Лiси на Волинi розмiщуються переважно на Полiссi, де лiсистiсть становить 45% , а в лiсостепу лише 5%. На 1997 рiк найвищi показники лiсистостi територiСЧ були характернi для Маневицького -55,2%, Камiнь-Каширського- 40,9%, Шацького 41% районiв. Слiд вiдмiтити, що в порiвняннi з 1966 роком лiсистiсть в межах областi зазнала просторових змiн. Так, в 1966 роцi максимальнi значення ( 50% ) лiсистостi територiСЧ були властивi Камiнь-Каширському, Ратнiвському та Любешiвському районам. Станом на 2001 рiк лiсистiсть змiнилась до таких показникiв (вiдповiдно):40,9%,33,3%, 34,9%. Найменшою лiсистiстю вiдзначаються Луцький ( 6,7% ), Горохiвський ( 10,2% ), Рожищенський ( 10,3% ), РЖваничiвський ( 11,6% ), Локачинський ( 15,7% ) райони.
Слiд зауважити, що в межах дослiджуваноСЧ територiСЧ вiдбуваються складнi процеси перерозподiлу площ лiсiв, СЧх вiковоСЧ структури. В 1995 роцi площа лiсових земель областi становила 695 тис. га якою вона була в 1983 роцi, але вже до 1988 року рiзко скоротилася. З них 429 тис. га ( 61,7 % ) лiси держлiсфонду, 263 тис. га ( 37,8 % ) лiси спецiалiзованих лiсгоспiв, 3 тис. га ( 0,5%) iнших користувачiв. З 1983 по 1995 роки площа лiсiв держлiсгоспiв скорочуСФться, а лiсiв мiжгосподарських лiсгоспiв зростаСФ.
Лiси державного значення лiси, що перебувають у вiданнi державних органiв лiсового господарства, а також мiськi лiси, закрiпленi лiси та лiси заповiдникiв. Лiси КСП ( Колективних сiльськогосподарських пiдприСФмств ) лiси, що розмiщенi на землях, наданих цим пiдприСФмствам у безстрокове користування. РЖ першi, i другi входять до складу СФдиного державного лiсового фонду.
Область характеризуСФться захисно експлуатацiйним типом ведення лiсового господарства, тому тут велика iнтенсивнiсть експлуатацiСЧ. Штучнi насадження у вiцi 40 рокiв становлять 45 %. Внаслiдок замiни малоцiнних насаджень бiльш цiнними i продуктивнiшими покращуСФться структура лiсiв.
За останнi роки сталися змiни в площi основних категорiй земель. Лiсовi землi збiльшилися приблизно на 5,4%, нелiсовi зменшились на 3,1%. З 1995 по 2000 роки загалом зменшилась площа лiсiв першоСЧ групи на 10,5 тис. га, в основному за рохунок зменшення площ особливо цiнних лiсових масивiв, тодi як iншi категорiСЧ лiсiв збiльшили своСЧ межi.
Для оцiнки якостi деревини, як вiдомо, вивчають СЧСЧ породний склад. На Волинi хвойнi лiси займають 60% площi всiх вкритих лiсом земель, iз них 59% становлять масиви сосни звичайноСЧ, якi поширенi переважно на пiщаних заплавах рiчок ПриптАЭятi, Вижiвки, Стоходу, ТурiСЧ, i 1% ялини СФвропейськоСЧ. Твердолистянi породи займають 16%,серед них посадки дуба чорного 14,4%, червоного - 0,6%, граба звичайного 0,5%, ясена звичайного 0,3%. М`яколистянi породи становлять приблизно 24%. На мiiях вирубки дубово - соснових та грабово - дубових лiсiв зростають березняки ( 9,7% ), та осичники ( 0,4% ), по всiй територiСЧ на заболочених пониженнях, в заплавах рiчок - вiльшаники (14,4% ). Ця картина виявляСФ наслiдок лiсогосподарських мiроприСФмств по збiльшенню площ цiнних порiд: сосни збiльшилось на 3%, дуба 8,5%, осики зменшилось на 35%. З 1983 по 1996 роки по обтАЭСФднанню тАЬВолиньлiстАЭ спостерiгаСФться збiльшення площ хвойних, твердо- та мтАЭяколистяних порiд, проте скорочення пло