Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?iйне постачання для пiдприСФмств цiСФСЧ галузi якiсних лiсопродуктiв. Це залежить вiд ефективностi господарювання, вiд органiзацiСЧ i управлiння лiсових господарств. Лiси областi займають площу 637,0 тис.га, лiсистiсть становить 31,6%. Економiчне значення лiсових ландшафтiв i СЧх господарське використання ми будемо розглядати на прикладi лiсiв, якi належать Волинському державному лiсогосподарському обтАЭСФднанню тАЬВолиньлiстАЭ.
Виробниче обтАЭСФднання тАЬВолиньлiстАЭ подiляСФться на 15 лiсогосподарських пiдприСФмств ( держлiсгоспiв ). Кожен з держлiсгоспiв маСФ у своСФму пiдпорядкуваннi лiсництва, яких СФ в областi 84, i якi в свою чергу дiляться на майстерськi дiльницi i обходи. РД 4 мисливськi господарства. Межi держлiсгоспiв не спiвпадають iз межами районiв, тому що розподiл лiсiв на територiСЧ областi дуже нерiвномiрний. Рiзницi у природних умовах росту лiсiв зумовили специфiку кожного лiсового господарства, а також спецiалiзацiю по певних галузях користування лiсом.
В господарськiй практицi видiляють двi основнi сфери дiяльностi обтАЭСФднання: лiсогосподарську ( лiсовирощування i лiсозаготiвля ), лiсопереробну. Цi функцiСЧ здiйснюються в межах окремих пiдроздiлiв обтАЭСФднання держлiсгоспах. Створенi лiсонасiннСФвi бази, де вирощуються саженцi деревних порiд, якi потiм висаджують на нових невкритих лiсом землях або на мiiях зведених лiсiв.
Лiсозаготiвля проводиться з урахуванням масштабiв лiсовiдновлення, але, нажаль, обтАЭСФми рубок перевищують темпи лiсовирощування, i у вiковiй структурi лiсових ландшафтiв Волинi переважають молодняки. На 1999 рiк лiсгоспами було заготовлено 484,5 тис. куб. м деревини, з них 246,5 тис. куб. м на рубках головного користування. Лiсопереробна пiдгалузь представлена деревообробними цехами, майстернями, комбiнатами, якi випускають рiзноманiтну продукцiю: пиломатерiали, тарна дощечка, паркет, сувенiри, штахет, столярнi вироби, заготовки для СФвро пiддонiв, вагонка, скипидар, екстрат хвойний, фанера i т. iн.
Економiчне значення лiсових ландшафтiв залежить вiд рентабельностi роботи його користувачiв. Так, рентабельнiсть використання лiсових ресурсiв найвища в Городоцькому, Кiверцiвському та Ковельському держлiсгоспах, а найвища в Шацькому та Камiнь-Каши рському. Помiтно зростаСФ випуск продукцiСЧ з 1 куб. м сировини, особливо з вiдходiв.
Простежуючи темпи зростання обсягiв виробництва товарноСЧ продукцiСЧ за перiод з 1997 по 1999 роки можна зробити висновок, що в 1998 роцi вони рiзко впали, а в наступному роцi зросли, хоча початкового рiвня не досягли. В цьому планi можна вiдмiтити Цуманський, Кiвецiвський та Городоцький держлiсгоспи. Найнижчi темпи зростання в Шацькому, Любешiвському та Камiнь-каширському держлiсгоспах.
Економiчний ефект вiд використання лiсових ландшафтiв обтАЭСФднання змiнюСФться з часом по держлiсгоспах. Так, у 1997 роцi найефективнiше працював Старовиживський держлiсгосп, в якому досягнуто найнижчих затрат на 1 грн. товарноСЧ продукцiСЧ. Ефективною була дiяльнiсть Володимир-Волинського, Кiвецiвського та Цуманського держлiсгоспiв, а робота Камiнь-Каширського, Луцького та Городоцького була неефективною. В 1998 спостерiгалося загальне погiршення ситуацiСЧ в обтАЭСФднаннi. На перших мiiях стояли Кiверцiвський, Уманський та Володимир-Волинський держлiсгоспи, а Старовиживський вiдiйшов на сьоме мiiе. В 1999 роцi найефективнiше працювали переробнi пiдроздiли в Цуманi, а також на високому рiвнi тримався Ратнiвський, вiдновив втраченi позицiСЧ Старовиживський держлiсгоспи. Вгiршому станi знаходяться Володимир-Волинський, Маневицький, Камiнь-Каширський та Шацький держлiсгоспи. В загальному у 1999 роцi вiдбулося загальне вирiвнювання стану справ в держлiсгоспах.
Лiс велике джерело харчових i кормових продуктiв, якi щорiчно заготовляються у великiй кiлькостi. Розглянемо використання цiСФСЧ функцiСЧ лiсового ландшафту на прикладi Камiнь-Каширського держлiсгоспу. Лiсництвами заготовляються такi види сировини: гриби, плоди, ягоди, полуницi, яблука, журавлина, горобина, калина, чорниця, березовий сiк бджолиний мед. На сiножатях проводиться заготiвля корму для тварин як тих, що наявнi вгосподарствах лiсництв, так i диких ( лосiв, козуль ). З хвоСЧ виготовляють хвойно-вiтамiнне борошно.
Лiсовi ландшафти жива аптека, комора лiкарськоСЧ сировини, яка ще досить слабо вивчена. Вченi говорять, що iз вибiрки iз ста видiв рослин детально дослiджена i вивчена лише одна, тобто 1%. Половина усiх нинi iснуючих лiкiв i половина тих, якi призначенi для лiкування складних хвороб, виготовленi на рослиннiй сировинi. РЖз лiкарськоСЧ сировини заготовляють траву звiробою, кору крушини, дуба, насiння льону, чистотiл, пастушу сумку.
Крiм цьго в лiсах Волинi ростуть i iншi лiкарськi рослини: багно звичайне, барвiнок, брусниця, суницi, конвалiя, малина, шипшина. В соснових борах зростаСФ цмин пiсковий, в мiшаних лiсах копитник СФвропейський, в рiдколiссях материнка. До лiкарськоСЧ сировини також вiдносять березу повислу, дуб звичайний, сосну звичайну, вiльху клейку.
На сьогоднi лiс залишаСФться вашливою енергетичною базою, особливо для населення, яке проживаСФ поблизу його поширення, i яке позбавлене газифiкацiСЧ.
Екологiчна функцiя лiсових ландшафтiв це здатнiсть його охороняти, вiдтворювати природний баланс, регулювати природнi процеси. РЖнтенсивнiсть сприятливого впливу лiсових ландшафтiв на навколишнСФ середовище залежить вiд стану лiсових площ ( на вирубках цей ефект може бути i негативним ). Немалу роль вiдiграСФ видовий склад лсiв в СЧх прос