Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?орове розмiщення.
Оздоровлення навколишнього середовища в захист поверхнi вiд негативних природних процесiв, вплив на водний баланс територiСЧ i рекреацiйний потенцiал важливi екологiчнi функцiСЧ лiсу. Захиснi лiсовi насадження у Волинськiй областi займають площу 34,95 тис. га, полезахиснi лiсовi смуги 1,53 тис. га, залуженi,деградованi та радiоактивно забрудненi землi, на яких варто було б здiйснювати лiсомелiоративнi заходи 52,70 тис. га.
РельСФф ВолинськоСЧ областi переважно рiвнинний, лише на пiвднi знаходиться Волинська височина, горбистий рельСФф. Остання складена лесами i iншими гiрськими породами важкого механiчного складу, якi добре пiддаються ерозiСЧ. Лiси помтАЭякшують iнтенсивнiсть бiльшостi геоморфологiчних процесiв. За рiк при нерiвному рельСФфi з 1 га змиваСФться до 50 т грунту. Корiння дерев закрiплюють грунт, затримують розвиток площинного змиву, зсувних процесiв, бiчноСЧ ерозiСЧ, перешкоджають розвiюванню тонкого матерiалу, чому сприяСФ також погашення вiтру у лiсонасадженнях. Тому лiси крутих схилiв, де iснуСФ загроза грунтовоСЧ ерозiСЧ чи зсувiв, вiдносять до захисних природних обтАЭСФктiв. Береги потокiв, вiдвали пстоСЧ породи, терикони i iншi незручнi землi залiснюються. Лiсовi насадження на вiдвалах сприяють грунтоутворенню i стабiлiзують пухкий грунт. Такi насадження через деякий час можуть бути використанi в господарствi.
Для збереження грунтiв використовують такi види насаджень: присiтСФвi чи прибалковi; береговi i доннi лiсонасадження по балках; прияровi смуги; закрiплення схилiв ярiв; облiснення донноСЧ, русловоСЧ i конусноСЧ частини ярiв. Для СЧх створення на вилугованих чорноземах i сiрих лiсових грунтах можна використовувати дуб лiтнiй, березу бородавчасту, модрину сибiрську i руську, сосну звичайну iз супутними породами: липа дрiбнолиста, акацiя жовта, вишня польова, лiщина. На пiщаних берегах в наносах сосну звичайну i кримську. Для цього у всiх випадках найкраще використовувати кореневопагоновi дерева i чагарники, якi краще iнших закрiплюють грунт.
Дуже важлива роль лiсових ландшафтiв у збереженнi води на мiiевостi. Стiк з лiсових площ менший нiж з вiдкритих дiлянок, бо дерева випаровують бiльше вологи, нiж травтАЭяниста рослиннiсть. Листяний лiсз 1 га випаровуСФ за сезон 2500 т вологи. Поле i луг за лiтнiй перiод випаровують 300-400 мм, лiс 400-500 мм ( В.РЖ.Рутковський ).Над лiсами опадiв на 10-25% бiльше, нiж над вiдкритими просторами. На кожнi 10% збiльшення лiсистостi територiСЧ кiлькiсть опадiв за рiк зростаСФ на 8-12, а рiчний стiк на 11-12 мм. Крiм того лiсова рослиннiсть перехоплюСФ до 80% опадiв. Пухкi лiсовi грунти бiльш рiвномiрно вбирають вологу, нiж орнi землi. В результатi в лiсових ландшафтах вiдбуваСФться сповiльнення поверхневого стоку i одночасно вiрiвнювання коливань рiвня пiдземних вод. Пiд впливом лiсу поверхневий стiк води зменшуСФться в 6-10 разiв, порiвняно з безлiсими дiлянками. Лiси згладжують паводки i розтягують максимум стоку в часi. Навеснi в рiчки спочатку стiкаСФ вода з полiв, потiм з лiсiв, де танення снiгу повiльнiше, а через 1-2 мiсяцi грунтовi води. Знищення лiсiв призводить до накладання в часi всiх цих трьох видiв потокiв i рiзкого пiдвищення рiвня води в рiчках. Лiси затримують вологу туманiв, оскiльки його крони його осаджують iнтенсивнiше, нiж низькорослi рослини.
Сприятливий регулюючий вплив на водний баланс лiс даСФ i за межами свого постiйного поширення, особливо при такому складi порiд, в яких транспiрацiя мiнiмальна. У водоохоронних зонах околицi водосховищ, верхiвтАЭя рiчок, територiСЧ з виходами термальних i мiнеральних вод намагаються збiльшити площi лiсiв. Волога в цих лiсах i на прилеглих територiях найменш забруднена.
Водоохоронна роль лiсiв найкраще виявляСФться в змiшаних 40-50- рiчних деревостанах. Листянi мiшанi лiси вiдiграють бiльшу водоохоронну роль, нiж чистi сосняки на пiщаних землях. По берегах малих рiчок вiд меженного рiвня води до бровки берега необхiдно висаджувати чагарниковi верби, облiпиху, а по берегах 3-4 ряди тополi, верби чи iнших порiд з домiшкою калини для закрiплення берегiв.
Вiд типу i вiку лiсу залежить мiкроклiмат територiСЧ. В лiсi перепади температур за добу i рiк менший нiж на полях. "iтку i вдень в лiсi холоднiше, взимку i вночi теплiше. Вдень над полем повiтря нагрiваСФться i пiднiмаСФться вгору, а холоднiше повiтря з лiсу дме на поле, охолоджуючи його i згладжуючи рiзницю температур. При цьому здiйснюСФться газообмiн i вологообмiн на цих площах. Рiзниця температури мiж насадженнями рiзного вiку одного типу часто перевищуСФ цю рiзницю мiж одновiковими деревостанами рiзних типiв лiсу.
Лiси гасять силу вiтрiв. Вiтер, наближаючись до лiсовоСЧ смуги на вiдстанi, рiвнiй 15 висотам лiсовоСЧ смуги, починаСФ втрачати свою швидкiсть. За лiсовою смугою на вiдстанi 5 СЧСЧ висот швидкiсть вiиру найменша, а на вiдстанi, рiвнiй 25-40 висот знову рiвна початковiй. При цьому, чим густiший лiс, тим ефект бiльший. Середнi по густотi лiси гасять вiтер на 50-70%, рiдкi на 20-50%. Виконуючи цю функцiю, лiс затримуСФ снiг, що впливаСФ на збiльшення вологостi грунту i його температурний режим. Деревостан, рiзнi за складом, повнотою, зiмкненiстю, вiком, по-рiзному впливають на величину снiгонакопичення. При iнших рiвних умовах максимально контрастить у формуваннi снiгового покриву спостерiгаСФться мiж листяними i хвойними насадженнями. Так, листянi лси накопичують в середньому снiгу на 21% бiльше, нiж хвойнi. Перевищення висоти снiгового покриву в лiсам над полями становить 14 мм (в листяних лiсах 20 мм, у хвой