Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
? молоднякiв, що говорить про недостатнСФ лiсовiдновлення.за цей перiод появились посадки бука.
Держлiсгоспи мають крiм лiсових земель ( 92% ) i iншi угiддя , серед яких найбiльшi площi займають болота, сiнокоси, дороги i просiки. Запас хвойних порiд становить 46230,0 тис.м3 ( 225,0 тис. га ), твердолистяних 9370,0 тис. м3 ( 57,7 тис. га, м`яколистяних 12760,0 тис. м3 ( 87,3 тис. га ). Переважають високобонiтетнi насадження ( 82,5 % лiсовоСЧ площi ). Низькобонiтетнi становлять 1,1% на площi 4,3 тис га лiси несприятливих умов. У лiсах ВолинськоСЧ областi молодняки займають 162,6 тис. га , середньовiковi 156,4 тис га, пристиглi 47,2 тис. га, стиглi i пристигаючи 14,4 тис. га. Подiбна картина спостерiгаСФться i в лiсах держлiсгоспiв. У твердолистяних i мтАЭяколистяних породах велика частка середньостиглих i пристигаючих порiд. В осикових колках переважають стиглi деревостани.
Щорiчний обСФм заготiвлi живицi становить 600 т, березового соку 10,2 тис. т , грибiв 440 т, ягiд i плодiв 379 т, лiкарськоСЧ сировини 28 т, мтАЭяса диких тварин 28 т.
Змiна площ лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi перш за все залежить вiд величини рубок. З 1978 року спостерiгаСФться зменшення обтАЭСФму рубок до 1992 року, зростання до 1994 i знову скорочення до 1995 року.
В загальному по Волинськiй областi з кiнця вiсiмнадцятого столiття спостерiгаСФться зменшення лiсистостi через великi темпи рубок без достатнього лiсовiдновлення, а вже 1956 року лiсистiсть почала зростати до 1991 року до максимального СЧСЧ значення 35,2 %. Зараз лiсистiсть областi становить 31,6%.
3.2 Функцiональне значення лiсових ландшафтiв
Лiсовi ландшафти вiдiграють важливу роль у функцiонуваннi природного середовища в у життi людини. Це вiдбуваСФться завдяки рiзноманiтностi виконуваних ними функцiй. Розглянемо значення лiсових ландшафтiв детально. Г.О.Бачинський розрiзняСФ пряме i непряме функцiональне значення лiсових ландшафтiв. Пряме значення подiляСФться на бiосферне та економiчне, непряме на екологiчне та суспiльно-корисне.
ФункцiСЧ лiсових ландшафтiв, що безпосередньо звтАЭязанi з еволюцiСФю бiосфери та пiдтриманням СЧх органiзованостi, вiдносять до категорiСЧ бiосферних. Вона в свою чергу подiляСФться на космiчну, бiогеохiмiчну, грунтотворчу, функцiональну.
Космiчна функцiя лiсових ландшафтiв полягаСФ в тому, що вони, трансформуючи променеву енергiю Сонця, СФ сполучною енергетичною ланкою мiж Космосом i Землею. Променеву енергiю Сонця вони перетворюють на енергiю бiохiмiчних процесiв, енергiю життя, енергiю вiдтворення.
Бiогеохiмiчна або тАЬгазоватАЭ функцiя лiсових ландшафтiв маСФ значення для збереження газового балансу в атмосферi на рiвнi оптимальному для життСФдiяльностi живих органiзмiв. тАЬЛегенi планетитАЭ забезпечують постачання кисню в атмосферу, забираючи з неСЧ все зростаючу кiлькiсть вуглекислого газу. Так, 1 га зелених насаджень протягом 1 години поглинаСФ 2 кг вуглекислого газу. Таку його кiлькiсть пiд час дихання видiляСФ 200 чоловiк. РЗх роль з цiСФСЧ точки зору особливо важлива в наш час, час iндустрiалiзацiСЧ суспiльства, коли розмiри постачання вуглекислого газу в атмосферу i поглинання з неСЧ кисню постiйно i стрiмко зростаСФ. Встановлено , що один гектар 20-рiчних соснякiв засвоюСФ щорiчно 9,35 тон вуглекислого газу i видiляСФ 7,25 тон кисню. Найбiльш активнi в цьому планi середньовiковi високопродуктивнi деревостани. Найкраще очищуСФ повiтря i поглинаСФ вуглекислий газ каштан. Лiси УкраСЧни поглинають щорiчно 43 млн. т вуглекислого газу i видiляють приблизно 35 млн. т кисню.
Важлива роль лiсових ландшафтiв в грунтотвореннi, адже саме вони СФ основним джерелом органiчноСЧ сировини для грунту, матерiалом для утворення гумусу. На долю лiсiв припадаСФ 55% щорiчно утвореноСЧ бiомаси планети. Найбiльша кiлькiсть органiчноСЧ речовини припадаСФ на широколистянi й темнохвойнi лiси ( 16 36 т/га ). Фiтомаса широколистяних лiсiв становить 40 80 ц/га. В ялинових i соснових лiсах пiдстилка товста, слабо розкладена, а дубових, липових, березових тонша, пухка i сильно мiнералiзована. Потужнiсть гумосового горизонту пiд ялиновим лiсом сягаСФ 14 см, сосновим 16 см, березовим, дубовим i липовим 18, 25, 26 см вiдповiдно. Лiси впливають на механiчний склад грунту i його структуру. Пiд лiсами структура грунту зерниста, краща, нiж пiд полями.
Функцiональне значення лiсових ландшафтiв полягаСФ в тому, що вони СФ однiСФю iз самих важливих ланок у загальному коло обiгу речовин у природi i разом з тим СФ середовищем життя багатьох видiв тварин i рослин. При зведеннi дiлянки лiсу суттСФво змiнюСФться травтАЭянисто-грунтовий покрив, адже умови слабкого освiтлення, прохолоди, слабкоСЧ сили вiтру i т. п. змiнилися на протилежнi, умови вiдкритоСЧ мiiевостi. Лiсова фауна також мiгруСФ на iншi лiсовi площi, а тут поселяються iншi види, пристосованi до життя на вiдкритiй мiiевостi.
Основними економiчними функцiями лiсових ландшафтiв СФ харчова i кормова, ресурсно-сировинна, енергетична, фармацевтична. Шляхом механiчноСЧ обробки з деревини виготовляють 500 предметiв i виробiв а за допомогою глибокоСЧ хiмiчноСЧ i хiмiко-механiчноСЧ переробки бiльше 25000. 70% населення планети живе в деревтАЭяних будинках. До продуктiв хiмiчноСЧ переробки вiдносяться: вiскона тканина, штучний шовк, папiр, целюлоза, сухiкормовi дрiзджi, штучна шерсть, картон, спирт, гума, глюза. Сировиною для паперу СФ ялина, осика, береза, вiльха, тополя. З кори дерев можна виробляти органiчнi добрива, якi полiпшують структуру грунту.
Як вiдомо, лiс сировина для лiсовоСЧ i деревообробноСЧ промисловостi, тому необхiдне забезпечити пос