Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?их 10 мм ).
Випаровування в лiсах менше, нiж на вiдкритих площах. Цьому сприяСФ транспiрацiя.
Суспiльно-корисне значення лiсових ландшафтiв подiляються на: наукове, дидактичне, санiтарно-гiгiСФнiчне, рекреацiйне, ландшафтно-естетичне, емоцiональне.
Лiс жива лабораторiя, мiiе дослiдження багатьом галузям науки: географiСЧ, ботанiки, зоологiСЧ, гiдрологiСЧ, метеорологiСЧ, грунтознавства... Лiс школа екологiчного, економiчного, естетичного виховання. В лiсi формуСФться емоцiональний тип людини, СЧСЧ смаки, характер, вiдношення до навколишнього середовища.
Як вiдомо в атмосферi мiститься велика кiлькiсть шкiдливих газiв, яка постiйно зростаСФ. Лiс гiгантський фiльтр, який очищуСФ повiтря вiд пилу, сажi, шкiдливих газiв, радiацiСЧ i цим оновлюСФ атмосферу. За рiк один гектар ялинового лiсу здатний поглинути до 30 тонн пилу, а букового до 68 тонн. Швидкорослi i густокроннi породи бiльше знешкоджують хiмiчнi сполуки, нiж повiльнорслi i хвойнi. Це треба знати для створення в примiських зонах та мiстах насаджень з найбiльш газостiйких видiв. На вулицях мiст це добре здiйснюСФ каштан кiнський, який здатний без шкоди собi нагромаджувати 600 800 мг свинцю з розрахунку на 1 кг сухоСЧ речовини. Шведський вчений Ларс Бьорг встановив, що одне дерево каштану очищуСФ до 20 тис.куб. м . повiтря. Лiс може без шкоди собi поглинути 400 кг сiрчаного газу, 100 кг хлоридiв, 20-25 кг фторидiв, 700-1000 кг фiтотоксичних газiв.
Натомiсть листя багатьох дерев, кущiв, трав видiляСФ велику кiлькiсть фiтонцидiв, ефiрноСЧ олiСЧСЧ, смол, бальзамiв, дубильноСЧ та iнших речовин, якi очищують повiтря вiд бактерiй i iнших мiкроорганiзмiв. У повiтрi лiсу вмiщуСФться до 200 бiологiчно активних речовин, якi цiлюще дiють на людський органiзм. Один гектар листяного лiсу видiляСФ за добу 2 кг летких органiчних речовин, хвойного 5, а ялiвцевого 30 кг ( це вистачаСФ для знезараження невеликого мiста ). Фiтонциди сосни i ялiвцю вбивають збудникiв туберкульозу, дуба i тополi дезинтерiСЧ, осики кишкову паличку. Найшвидше таку дiю здiйснюСФ модрина. Фiтонциди берези, черемшини, ялiвцю вбивають збудникiв тифу, дифтериту, туберкульозу. В лiсах, де росте волоський горiх, немаСФ мух. Найкраще виконують санiтарно-гiгiСФнiчнi функцiСЧ змiшанi достигаючi i стиглi твердолистянi та хвойнi насадження. У повiтрi лiсу мiститься у 300-500 разiв менше бактерiй, нiж у мiстi.
Рекреацiйний потенцiал лiсу складають рiзнi компоненти. Серед них особливе значення мають змiна ефектiв ( свiтло i тiнь, прохолода i тепло, вiтер i затишок, тиша i природнi шуми, ближнiй i дальнiй огляд, густi мiiя i галявини ), можливiсть рухатися iз рiзними затратами сил, близькiсть до природи i можливiсть спостерiгати за нею. Найбiльш сильно цi ефекти спостерiгаються в просiках, на лiсових озерах i галявинах. Тому створенню цих територiй надаСФться особлива увага. Вплив рекреацiйних компонентiв змiнюСФться в залежностi вiд положення лiсу на мiiевостi, вiд можливостi забруднення його промисловими вiдходами, вiд напрямку лiсотехнiчних робiт, вiд оточуючих природних умов.
Волинi як рекреацiйному регiону надавалося досить мало уваги, тому вивченiсть СЧСЧ в цьому планi досить мала. Проте Волинь досить добре забезпечена основними складовими для повноцiнного вiдпочинку. Аналiз клiматичних, гiдрологiчних, лiсових, лiкувально-бальнеологiчних та культурно-iсторичних рекреацiйних ресурсiв Волинi даСФ змогу зробити висновок про можливостi СЧх розширеного використання i формування в межах областi у перспективi рекреацiйного району державного або i мiждержавного значення.
Серед рiзноманiття природних ресурсiв Волинi, цiнних з точки зору рекреацiСЧ, на перше мiiе одностайно висувають лiсовi ресурси. Найбiльш перспективними з точки зору використання рекреацiйного потенцiалу лiсiв СФ Кiвецiвський, Швацький i Любомльський райони ВолинськоСЧ областi. На жаль, на даний час не можна говорити про можливiсть використання рекреацiйного потенцiалу Маневицького, Камiнь-Каширського, Любешiвського, Ратнiвського районiв, де проходить межа зони радiоактивного забруднення.
Найкращi умови для вiдпочинку iснують в достигаючих i стиглих лiсах, на дещо зрiджених галявинах з вiковими могутнiми деревостанами. В таких насадженнях багатше естетичне ( старi деревостани бiльш декоративнi ), санiтарно-гiгiСФнiчнiе значення. Вони виробляють фiтонцидiв i кисню значно бiльше нiж молодняки.
РОЗДРЖЛ 4. ШЛЯХИ ОПТИМРЖЗАЦРЖРЗ ВИКОРИСТАННЯ ФУНКЦРЖОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЛРЖСОВИХ ЛАНДШАФТРЖВ.
На сьогоднiшнiй день роль лiсу у життi та дiяльностi людини дуже велика. Для збiльшення ефективностi використання лiсiв з мiнiмiзацiСФю шкоди СЧм необхiдно iнтенсифiкувати лiсове господарство через пiдвищення СЧх продуктивностi i полiпшення породного складу i якостi. Для цього менш цiннi (граб, осика ) породи варто замiнювати бiльш цiнними i продуктивнiшими ( сосна, дуб, ясен ). На даний час у вiковiй структурi лiсiв переважають молодняки i середньо-вiковi насадження, тодi як достигаючi та стиглi характеризуються незначними запасами. Тому варто дещо обмежити рубку i насаджувати скоростиглi породи.
Зменшенню рубок i збереженню лiсових площ сприяСФ ефективна i рацiональна переробка деревини, тобто безвiдходне та комплексне використання, лiсоматерiалiв у всiх галузях промисловостi будiвництва та у сiльському господарствi.
Суцiльна рубка дещо негативно впливаСФ на вiдновлення. На суцiльних лiсосiках втрачаСФться лiсова обстановка, погiршуСФться мiкроклiмат й лiсорослиннi умови, змiнюСФться надТСру