Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
липнi, мiнiмальною взимку i на початку весни. Потужнiсть снiгового покриву сягаСФ 5 10 см, iнодi 20 см . Вона достатня для збереження кореневищ i травяноСЧ рослинностi в зими iз сильними морозами, особливо тодi, коли снiговий покрив триваСФ всю зиму. Це також СФ позитивним з точки зору достатнього зволоження грунту в лiсах весною, коли атмосферна кiлькiсть опадiв СФ малою. Постiйний снiговий покрив зберiгаСФться з кiнця грудня до кiнця лютого, iнколи до початку квiтня. Вiдносна вологiсть повiтря становить приблизно 79 % з максимумом взимку, що викликаСФ частi тумани, особливо при проходженнi теплих атмосферних фронтiв, циклонiв чи заходження на територiю атлантичного повiтря. В морознi зими з таким характером атмосферноСЧ циркуляцiСЧ на гiлках дерев утворюСФться льодовий покрив, що часто спричиняСФ СЧх обламування. Це ж саме буваСФ i при надмiрному накопиченнi снiгу на них.
В областi в лiтнiй перiод частi грози, якi найбiльш iнтенсивнi в червнi серпнi, хоча в окремi роки вони бувають i в жовтнi, а також i в кiнцi квiтня. Кiлькiсть днiв з грозами становить 28 32 в рiк з переважанням на Полiссi. Град випадаСФ рiдко, але майже кожен рiк з частотою 1,3 - 2,4 днi в рiк. Бувають ожеледi, хутровини, iнколи пиловi бурi. Для Волинi характерне явище смерчiв, якi хоча i рiдко проходять по територiСЧ, проте завдають значноСЧ шкоди як лiсам, так i в загалi населенню i народному господарствi областi. Прикладом служить шквал в червнi в 1997 роцi, який за досить короткий час звалив величезнi площi цiнних лiсових насаджень, в основному в межах Камiнь Каширського держлiсгоспу та мiжгосподарського лiсгоспу.
Область багата на внутрiшнi води, якi зосередженi в рiчках, озерах, ставках, водосховищах, болотах, а також значна СЧх частина представлена у виглядi пiдземних вод, якi СФ важливим джерелом водопостачання областi, особливо СЧСЧ полiськоСЧ частини. Приблизно 90 % територiСЧ охоплюСФ водна система Припятi. В областi СФ понад 200 озер, 10 водосховищ, до 400 ставкiв, якi разом займають площу бiльше 5,0 тис. га. . Крiм того побудована густа сiтка осушуваних каналiв на пiвночi областi. Все це дещо роздрiбнюСФ територiю на окремi осередки, лiсовi масиви i робить СЧх менш доступними, хоча значна заболоченiсть минулого та й в деяких пiвнiчних районах i зараз також затруднюСФ використання лiсових ресурсiв, впливаСФ на СЧх рiст i розвиток, вiдновлення.
На Волинi характерний розвиток дернового i пiдзолистого процесiв, зокрема на Полiссi, в заболочених пониженнях торфо - i глеСФутворюючого. Переважають дерновопiдзолистi i болотнi грунти, хоча СФ i чорноземи , дерновi, сiрi й лучнi грунти. Зростання тут дубово -соснових лiсiв, пiщаний механiчний склад гiрських порiд сприяСФ протiканню процесу опiдзолення, що пiдсилюСФться значним зволоженням. Цей процес особливо iнтенсивний пiд ялиновими лiсами, де майже вiдсутнiй трав`янисто моховий покрив. Це зменшуСФ родючiсть грунтiв. Дерново-пiдзолистi грунти в основному поширенi на Полiссi. В зниженнях, де рiвень ТСрунтових вод високий, а тренованiсть слабка, поширенi дерново-пiдзолистi глеСФвi, пiщанi i супiщанi грунти. ОглеСФння вiдбуваСФться при застоСЧ води у вологi перiоди року i СФ позитивним процесом для пiщаних грунтiв, негативним для пiщаних i суглинистих грунтiв. Ясно -, свiтло i темно - сiрi опiдзоленi грунти поширенi в Лiсостепу i СФ бiльш родючими. Вони утворюються на лесовидних, карбонатних суглинках пiд мiшаними i широколистяними лiсами. Чорноземи представленi на вододiлах i пологих пiвденних схилах ВолинськоСЧ височини. Вони розоренi через велику родючiсть, тому й лiсистiсть тут мала. Лучнi грунти поширенi на сходi в долинах рiк i зайнятi сiножатями i пасовищами. Дерновi грунти зосередженi в основному на Полiссi, на пiвднi якого переважають бiльш родючi дерново карбонатнi. На пiдвищених пiщаних терасах Полiсся через вiтрову ерозiю гумусу i трав`яного покриву майже нема, тому доцiльно СЧх залiснювати. В пониженнях Полiсся болотнi, торфово болотнi i торфовi грунти, якi СФ родючими при правильному СЧх використаннi.
Отже, лiсовi масиви займають переважно слабо родючi дерново пiдзолистi грунти Полiсся, якi слабо придатнi для сiльського господарства.
В межах ВолинськоСЧ областi видiляють фiзико географiчну провiнцiю Полiсся i Захiдну УкраСЧнську лiсостепову провiнцiю. Волинське
Полiсся алювiальна низовина на крейдяних вiдкладах, з льодовиковими формами рельСФфу. Заболоченiсть на пiвночi становить до 40 % . Бiльше 45% територiСЧ зайнято сосново дубовими, сосновими, грабово сосновими, грабово дубовими, березовими та чорно вiльховими лiсами.
Мале Полiсся знаходиться мiж ВолинськоСЧ i Подiльською височинами. Тут поширенi пасовища i сiножатi на луках, болотах i алювiальних рiвнинах.
Волинське лiсостепове Опiлля або Волинська височина маСФ горбистий рельСФф з родючими грунтами на лесових вiдкладах. Розвиненi ерозiйнi i карстовi процеси, чому сприяСФ зменшення площ судiбров. Лiсистiсть тут становить 20 % . На заходi лiси представленi грабовими дiбровами, грабово буковими лiсами. В центральнiй частинi Опiсля лiсистiсть зменшуСФться через використання родючих малогумусних опiдзолених чорноземiв. На сходi на слабохвилястiй i малорозчленованiй рiвнинi поширенi дубово - сосновi i дубово грабовi лiси, в минулому з чергуванням лукiв.
На формування лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi впливаСФ ряд факторiв як природних, так i антропогенних, як сучасних, так i минулих. Основним природним чинником формування i змiни лiсiв областi в минулому був клiмат, перш за все багаторазо