Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
? вiн до класифiкацiСЧ Крюденера добавляСФ ще дiброви. Це спрощуСФ класифiкацiю i робить СЧСЧ доступною.
Одним iз головних питань у типологiчнiй роботi СФ питання про класифiкацiйнi принципи. Погребняк вважаСФ, що необхiдно ясно дотримуватись лiсiвничого масштабу, встановлюючи типологiчнi одиницi, строго розмежовуючи розумiння тАЬтипу тАЬ вiд тАЬ асоцiацiСЧ тАЬ. Одна або декiлька лiсiвничих асоцiацiй, близькорiдних та схожих мiж собою i вiдмiнних вiд iнших по лiсiвничих ознаках, дають основу для видiлу СЧх у типологiчну одиницю тип насадження. АлексСФСФв видiляв такi лiсiвничi ознаки: швидкiсть зрiджування, ТСрунтозахисна здатнiсть, продуктивнiсть, стiйкiсть насадження проти несприятливих природних факторiв, вiдновлення, якiсть деревини. При типiзацiСЧ слiд дотримуватись чiткого розмежування мiж асоцiацiСФю i типом, а також не варто тип розумiти як узагальнення асоцiацiй.
Морфологiчний принцип передбачаСФ надання типам назви, що вiдповiдають найбiльш характерним ознакам, i якi не вимагають глибоко аналiтичноСЧ проробки СЧх на мiii. Проте вивчають i генезис типiв, бо мiж поверхневими ознаками рослинних угрупувань i СЧх походженнях СФ завжди цiлковита залежнiсть. В основу класифiкацiСЧ покладенi морфологiчнi особливостi: глибина верховодки, морфологiя ТСрунту, рослинне вкриття, склад дерево стану i iншi ознаки. Ознакою для видiлення типiв СФ також взаСФмини мiж складом та бонiтетом природних насаджень, рельСФфом i типами, якi встановленi типологом на основi записаних ним у типових мiiях дачi рослинного вкриття, ТСрунтових перетинiв i таке iнше.
Поруч з типологiчним описом на мiiях слiд зупинитися на характеристицi залучнення у рiзних типах, на впливi випасу худоби, пожежах, рiзних рубках, кулiсах, насiнньовиках та лiсовiдновленнях. Кожний iз цих факторiв вiдновлення даСФ в рiзних типах рiзний ефект, iнодi рiзко протилежний. Не менш важливими СФ подорожнiй збiр матерiалiв до характеристики ходу росту насаджень по типах i СЧх окремих породах, дослiдження технiчних якостей деревини, якi виявляють рiзницю в залежностi вiд типiв, дослiдження кореневоСЧ системи i т.д.
Для лiсiвника практика вивчення типологiСЧ вiдкриваСФ перед ним живий лiс i даСФ змогу самостiйно орiСФнтуватися у багатьох випадках його дiяльностi, коли треба застосувати той чи iнший технiчний засiб стосовно до складностi бiологiчноСЧ будови насадження. Типолог може дати пораду про те, який тип лiсу найрацiональнiше насаджувати на певнi територiСЧ при лiсовiдновленнi, знаючi значення впливу умов територiСЧ на певнi типи насаджень.
Не менш важливим питанням СФ геоботанiчне районування. Лiсогосподарське районування подiл земель лiсового фонду на територiальнi одиницi рiзного рангу, однорiднi за лiсорослинними умовами, природоохоронними властивостями, лiсотипологiчною структурою продуктивнiстю i якiсним складом лiсiв, екологiчним та соцiальним значенням СЧх. Основна мета лiсогосподарського районування удосконалення територiСЧ планування лiсового господарства i лiсогосподарських заходiв з урахуванням багатогранного значення лiсових ресурсiв, найбiльш повного i рацiонального СЧх використання та вiдтворення. Теоретичнi основи лiсогосподарського районування закладенi в працях О.РЖ.ВоСФйкова, В.В.ДокучаСФва, Л.С.Берга, В.РЖ.Вернадського, росiйського лiсовода Г.Ф.Морозова, Г.М.Висоцького, РД.М.Лавренка, П.С.Погребняка та iнших. В межах ВолинськоСЧ областi ним займалися такi вченi: Г.РЖ.ТафiльСФв, РЖ.К.Пачоський, П.А.Тутковський, О.В.Фомiн. Це початок двадцятого столiття. Вже тодi район Правобережного Полiсся подiлявся на лiсову зону та лiсостеп. Детальне районування територiСЧ виконано у 1977 роцi групою дослiдникiв iнституту ботанiки АН УРСР у складi таких дослiдникiв: Ю.Р. Шеляг Сосонко, Е.М. Брадiс, Т.Л. АндрiСФнко. Вiдповiдно до цього подiлу Волинська область СФ частиною Схiдно РДвропейськоСЧ провiнцiСЧ РДвропейськоСЧ широколистянолiсовоСЧ областi. Полiську пiдпровiнцiю займаСФ низовина на пiвночi та Волинська височина на пiвднi. Геоботанiки видiляють тут Ковельсько Сарненський та частину Луцько Ровенського округу. У складi першого видiляють пять геоботанiчних районiв: Ратнiвсько Любешiвський, Зарiчнянсько Висоцько Сарненський, Ковельсько Маневицький, Турiйський та Цумансько Костопiльський.
Луцько Ровенський геоботанiчний округ лише частково входить до територiСЧ областi. Вiн включаСФ в себе тут три райони: Сокальсько Торчинський, Барковицько Ровенський, Повчансько Мiзоцький. Усi вони займають пересiчений рельСФф ВолинськоСЧ височини. 19% територiСЧ становлять природнi рослиннi угрупування, решта це сiльськогосподарськi землi. Лiсистiсть становить 9%. Рослиннiсть тяжiСФ до вододiлiв, крутосхилiв, ярiв.
Тепер розглянемо, сучасний стан лiсових ландшафтiв та СЧх динамiку в часi.
Сучасна картина поширення лiсових ландшафтiв на територiСЧ УкраСЧни далеко не вiдповiдаСФ тiй, яка була ще в доiсторичнi часи. За допомогою нових методiв дослiдження у палеогеографiСЧ i палеоботанiцi, зокрема спорово пилкового аналiзу, встановлено, що в дольодовиковий перiод спiввiдношення мiж лiсом i степом на територiСЧ УкраСЧни встановилась за рахунок поширення степу на лiс. Взагалi в цей час лiси вкривали великi площi не тiльки сучасного Полiсся, а й Лiсостепу i навiть Степу. Пiсля останнього зледенiння лiси просувались поступово на пiвдень i пiд час клiматичного тАЬ оптимуму тАЬ досягли приблизно сучасних природних меж.
Протягом четвертинного перiоду межi Полiсся, Лiсостепу, Степу УкраСЧни кiлька разiв змiнювались.