Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
Змiнювався i природний склад лiсiв.
У ранньому голоценi переважали сосна i береза, якi росли на пiщаних масивах. В другу третину перiоду на кращих грунтах до сосни приСФдналися дуб i вяз. У Лiсостепу зростали Берегово сосновi лiси з невеликою домiшкою дуба, вяза, лiщини, якi чергувалися зi степовими дiлянками. У Карпатах були поширенi сосновi лiси, в яких також росли береза, смерека, вiльха, вяз, бук. В гiрському Криму сосна.
Наприкiнцi середнього голоцену через помякшення клiмату стали поширюватися широколистянi лiси. На Полiссi крiм сосни значне мiiе займали дуб, вiльха. У Лiсостепу збiльшилась площа мiшаних дубових лiсiв з домiшками вяза, липи i iнших порiд, помiтно зменшилась питома вага соснових лiсiв. У Карпатах стали домiнувати широколистянi лiси: смерековi, дубовi i iншi. Сосна лишилася лише на крутих схилах гiр та бiдних грунтах. В гiрському Криму в цей час переважали дубовi i грабовi лiси.
У пiзньому голоценi на Полiссi широколистяно сосновi лiси зберегли свою площу, але на зволожених мiiях переважали лiси з вологолюбних порiд. У Лiсостепу лiси за складом були подiбнi до сучасних. Значне поширення набули дубово грабовi лiси з березою, ясеном, кленом. Степ набув сучасного вигляду, i лише по долинах рiк, по ярах i балках сосновi лiси язиками сягали далеко вглиб Степу. Проте, слiд зауважити, що все ж таки лiсiв там було значно бiльше нiж тепер. Сосновi лiси з березою, дубом, лiщиною, бузиною спускалися мiiями аж до гирла Днiпра. В Карпатах в цей час головними породами стали бук i ялиця; в Криму бук, а також дуб i граб.
В останнiй фазi пiзнього голоцену змiни рослинного свiту обумовлювались не лише природними факторами, а й впливом господарськоСЧ дiяльностi людини.
Вивчення лiсiв цього часу проводилося iз застосуванням комплексу методiв: картографiчного, ТСрунтового, iсторичного аналiзу. Використовували також карти сiмнадцятого, девятнадцятого, двадцятого столiть, лiтописи, повiдомлення iноземних авторiв, актовi матерiали i опис лiсiв у дванадцятому сiмнадцятому столiттях, археологiчнi матерiали. Цим займалися такi вченi, як ТалiСФв В.РЖ., Висоцький Г.Н., ЦвСФтков М.О., Мiльков Ф.М., Комаров Н.Ф., Марков К.К., Семенова Тянь Шанська А.М. i iншi. Було встановлено, що лiси росли на дерново пiдзолистих, сiрих лiсових грунтах, опiдзолених чорноземах, опiдзолених оглеСФних грунтах на лесi i глинах та частково на деградованих, типових i звичайних чорноземах. В умовах Карпат лiсовими грунтами слiд вважати буроземно пiдзолистi, дерновi опiдзоленi i бурi гiрсько лiсовi. На залежнiсть мiж розподiлом грунтiв та рослинностi в степовiй зонi, а також на деякi природнi умови, що змiнюють рослиннiсть, вказав ТанфiльСФв Г.РЖ.
В першому тисячолiттi н.е. лiси були по всiй УкраСЧнi крiм Степу. Безлiсими були лише болота, сипкi пiщанi грунти i крутi схили гiр. Вся територiя Полiсся на захiд вiд Днiпра до Захiдного Бугу була вкрита лiсами переважно хвойного складу. Листянi ж площi були незначнi.
Значнi лiсовi масиви в зонi Лiсостепу покривали Правобережжя, а на Лiвобережжi лiси чергувалися з широкими степовими дiлянками. Основними породами були листянi. Лiсостеп це центр землеробськоСЧ культури, тому лiси тут в значнiй мiрi вирубанi. Подiльське Побужжя i Хмельниччина були вкритi високопродуктивними листяними лiсами з переважанням дуба. Тут також зростали граб, ясен, вяз, берест, на заходi явiр, бук. На бiдних грунтах рiчкових терас росла сосна. Мiж Днiпром i Доном були суцiльнi масиви лiсу, пiвденною межею яких була р. Самара. Взагалi на Лiвобережжi лiсова рослиннiсть була поширена переважно лише в долинах рiк. Це Псел, Хорол, Ворскла, Супой, Трубiж.
В Степу в цей час лiси були лише по ярах i балках, рiдше окремими масивами. У породному складi байрачних лiсiв Днiпропетровщини переважали дуб, ясен, iнколи був берест, клен i iншi породи. За допомогою дослiджень встановлено, що лiси росли навiть в гирлi Днiпра на Олешкiвських пiсках; це в основному сосновi лiси. Днiпровськi острови теж вкритi були дубовими лiсами. У десятому столiттi значнi площi лiсу були на Перекопському перешийку.
В Карпатах зростали лiси iз бука, дуба, смереки, ялицi, а в Кримських горах суцiльнi лiсовi масиви з дуба, бука, КримськоСЧ сосни.
За перше тисячолiття дуже скоротилися площi, зайняттi лiсом. Як свiдчать карти Г. Боплана, В. Кордта, архiвнi матерiали, в сiмнадцятому столiттi на Лiвобережжi лiсiв було значно менше нiж на Правобережжi. М.О. ЦвСФтков вiдзначаСФ, що в вiсiмнадцятому столiттi найбiльшi площi лiсiв на Лiвобережжi були на берегах Орелi i Самари. Це в основному дубовi лiси з домiшками береста, ясена, клена, липи, а також на пiщаних грунтах вздовж Самари росла сосна. Були лiси i на узбережжi Азовського моря .
На Правобережжi лiсовi масиви простягалися вiд Днiстра до середньоСЧ течiСЧ Пiвденного Бугу i Росi, i навiть на межi зi степом стояли великi i глухi лiсовi масиви: Лебедин лiс, Мотрин лiс, Чорний лiс, - де росли дуб, граб, клен, берест, липа, ясен, осика, береза, дикi яблуня, груша, черешня. На Днiпровських островах Таволжаному i Хортиця були дубовi лiси. Про це свiдчать карти Боплана. Там же й зазначено, що всi балки, байраки Степу, територiСЧ вздовж рiчок Самари, Орелi, ВовчоСЧ, РЖнгулу, РЖнгульця, Пiвденного Бугу були вкритi лiсами.
В шiстнадцятому, сiмнадцятому та вiсiмнадцятому столiттi iнтенсивно розвивалася торгiвля, росли мiста, розвивалося мануфактурне виробництво, вiдбувався експорт лiсу на Захiд. Це викликало значне скорочення лiсових масивiв, зокрема на Волинi, в Галич