Соцiофункцiональний аналiз лiсових ландшафтiв ВолинськоСЧ областi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?товий покрив, затримуСФться природне вiдновлення головних деревних порiд, а також знижуСФться водоохороннозахисна здатнiсть, погiршуСФться гiдрологiчний режим рiчок, посилюСФться змив грунту. Тому слiд застосовувати поступовi, групововибiрковi рубки. Це сприяСФ безперервностi вiдновлення, повному i своСФчасному використанню стиглоСЧ деревини, формуванню високопродуктивних, рiзновiкових, складних i бiологiчно стiйких лiсостанiв, збереженню СЧх соцiофункцiнальноСЧ ролi в данiй мiiевостi. Такий пiдхiд дозволяСФ використовувати деревину зелених зон i лiсопаркiв, не порушуючи природного балансу.
ОптимiзацiСЧ розвитку лiсових ландшафтiв як виконавцiв певних природних i соцiальних функцiйсприяють сприяють рубки догляду. Для цiСФСЧ мети слiд оцiнити лiсостан та його захиснi функцiСЧ, а тодi встановлювати нормативнi показники рубок. В молодняках при таких рубках можливiсть реалiзацiСЧ деревини не враховуСФться. Через освiтлення i про чистку досягаСФться кiлька цiлей: формуСФться бажаний склад, порiд створюються сприятливi умови СЧх зростання.
Для покращення якостi лiсостанiв слiд звернути увагу на вивчення ефективностi змiшування лiсових культур, СЧх взаСФмовпливiв на рiст i розвиток. Монокультурнi насадження легше пiддаються хворобам, слабше виконують захиснi функцiСЧ, мають меншу санаторно-гiгiСФнiчну та рекреацiйну роль. Мiшанi лiсовi насадження проявляють бiльшу стiйкiсть проти проти негативних зовнiшнiх механiчних, хiмiчних, бiологiчних впливiв.
Варто дотримуватися вiдповiдностi лiсових культур природним умовам територiСЧ. За лiсогосподарським районуванням УкраСЧни територiя дослiдження належить до лiсогосподарськоСЧ областi Полiсся Захiдно i Центрально-Полiського лiсогосподарського округу. У вологих борах на вилугуваних пiщаних грунтах знижень i плакори рiвнин доцiльно вирощувати сосняки. У сирих та мокрих борах цi лiси зростають без домiшок на слабопiдзолистих пiщаних грунтах на пiвнiчних схилах та рiвнинах. Найвища продуктивнiсть суборiв у свiжому дубовому суборi, в дубово ялиновому суборi, а також у вологому та сирому. В сухих суборах на пiщаних терасах рiчкових долин, пiщаних та супiщаних грунтах на пiдвищених мiiях, а також на виходах вапнякiв та пiщаникiв найчастiше ростуть чистi сосняки. В мокрих суборах на торфових грунтах у перезволожених мiiях або по краю болiт прижилися сосняки з березою. У пiвденнiй частинi на родючiших супiщаних грунтах з близьким пiдстилянням суглинкiв у судiбровах добре ростуть сосновi насадження. В них сосни менше нiж дуба, але тут вони високобонiтетнi. Перший ярус складаСФ сосна, береза, осика, другий дуб, третiй граб з кленом гостролистим iнколи з липою. Лiси з переважанням дуба i iнших твердолистяних порiд займають родючi грунти супiщаного та суглинистого складу з близьким заляганням морени, або крейди. Дубово грабовi лiси добре ростуть на дерново пiдзолистих суглинистих чи сiрих опiдзолених грунтах на лесових островах. Березняки полюбляють вирубки або згарища соснови i дубових лiсiв, вiльшаники - зволоженнi дiлянки у заплавах та на знижених мiiях вододiлiв з дерново пiдзолисто глеСФвими грунтами.
В соснових борах з домiшкою берези для покращення якостi насаджень слiд вводити у СЧх склад горобину звичайну, березу бородавчасту i пухнасту, барбарис, вiльху чорну, грушу лiсову; в дубово-соснових суборах з домiшкою берези, осики, вiльхи акацiю, аличу, барбарис, бруслину, черемху, крушину, клен, лiщину; в ялиново-соснових судiбровах з домiшкою граба i чагарникiв калину, черемху, березу, липу, бузину, акацiю, клен, дуб, лiщину, вiльху; в чорновiльховий сугрудок калину, черемху, березу,граб, акацiю, смородину, крушину; в чорновiльховий груд з домiшкою осики, берези, чагарникiв лiщину, бруслину, свидину, крушину, калину, клен, черемху, смородину, бузину, липу, iльм, берест.
Ще одним шляхом збереження лiсових ландшафтiв у СЧх природному станi, СЧх позитивнi природнi властивостi впливу на навколишнСФ середовище СФ охорона й полiпшення рекреацiйних територiй i створення природно заповiдного фонду. На даний час створено багато нових заповiдних територiй i природоохоронних обСФктiв з метою збереження осередкiв непорушеноСЧ природи, та цiнних i рiдкiсних рослинних асоцiацiй, таких, як, наприклад, сосновий бiр ялiвцево лишайниковий, сосновий бiр ялiвцево зеленомоховий, сосновий бiр левкобрiСФвий, сосняк саротамнусово мiтлицевий, сосновий бiр хамедафново багновий, дубовий субiр рiзнотравно конвалiСФвий, грабова дiброва зiрочниковi, вiльшина iржаво осокова.
ОбтАЭСФкти природно-заповiдного фонду мають не лише високу природну цiннiсть, але й привабливiсть, пiзнавальний потенцiал. Тому вони використовуються для рекреацiйних цiлей.
ОднiСФю з основних форм охорони природи СФ заповiдна, яка полягаСФ в охоронi i збереженнi тих обтАЭСФктiв природи, якi iнтенсивно не використовуються у господарствi i мають наукове, естетичне та культурне значення. До таких обтАЭСФктiв належать заповiдники, заказники, памтАЭятки природи.
У Волинськiй областi на 01.01.97 р. Затверджено 382 природоохороннi обтАЭСФкти кiлькох категорiй. До ПЗФ областi вiднесено памтАЭятки садово-паркового мистецтва. Садово-парковi ландшафти областi використовуються з метою вiдпочинку, оздоровлення, туризму. На пiвнiчному заходi ВолинськоСЧ областi iснуСФ Шацький держвний природний нацiональний парк, площа якого на 1995 рiк становила 18,8 тис. га, в тому числi площа лiсiв 10,8 тис. га.
Природно-заповiдний фонд Камiнь-Каширського району на 1999 рiк становив 10587,02 га