Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
i. Переглядаючи картки алфавiтного каталогу, можна встановити наявнiсть i мiiезнаходження тих чи iнших видань у фондах ЦБС, виписати шифр видання i сигли бiблiотеки. Тому цi довiдки виконуються, як правило, самими читачами. Коли ж читач зустрiчаСФться з труднощами, на допомогу приходить бiблiотекар. Передусiм вiн уточнюСФ данi про книгу: прiзвище та iнiцiали автора, назву, мiiе i рiк видання, тип видання. Якщо в цих даних допущена помилка i СЧСЧ не вдаСФться вiдразу виправити (або якщо видання, потрiбне читачевi, не вiдбито в каталогах), виконуСФться довiдка на уточнення бiблiографiчних даних.
Початком роботи над довiдкою цього Виконання довiдок виду СФ розмова з читачем (прийняття запиту). Бiблiограф цiкавиться передусiм бiблiографiчного тими вiдправними даними (пошуковими ознаками), якi вiдомi читачевi i якими можна користуватися для контрольного бiблiографiчного пошуку. Такими даними можуть бути практично всi елементи бiблiографiчного опису (за винятком вiдомостей iз зони кiлькiсноСЧ характеристики), а також додатковi вiдомостi про автора (роки життя, фах, галузь дiяльностi), назви його творiв, змiст i особливостi видання (назва видавництва, серiя, мова, читацьке й цiльове призначення тощо).
Кожна деталь опиту, проведеного бiблiографом, уточнюСФ (звужуСФ) коло джерел, що пiдлягають обстеженню, i визначаСФ шляхи бiблiографiчного пошуку. Так, знаючи серiю видання, можна вiдшукати саме видання i всi данi про нього за допомогою Указателя серийннх изданий до Книжной летописи. За назвою твору, яка пiдказуСФ галузь знання, до якоСЧ вiдноситься твiр, можна вiдшукати автора твору, звернувшись для цього до систематичного каталогу або галузевих бiблiографiчних посiбникiв. Твiр про певну особу можна вiдшукати за картотекою Персонали та за бiблiографiчними словниками. Рiк видання i назва видавництва вимагають перегляду тематичних планiв видавництв.
З усiх даних, що сповiстив читач, бiблiограф вибираСФ найхарактернiшi, ймовiрнi i почергово перевiряСФ СЧх, звертаючись до вiдповiдних частин ДБА, до окремих довiдкових та iнформацiйно-бiблiографiчних видань, а iнколи безпосередньо до книжкового фонду. При цьому спочатку обстежуються джерела, якi прямо вiдповiдають на питання. В ходi обстеження бiблiограф не тiльки вiдкидаСФ неправильнi данi, неправильнi варiанти пошуку, а й виявляСФ новi, додатковi данi, за якими можна провести контрольну перевiрку, продовжуючи пошук у iншому напрямку.
Виконана довiдка на уточнення становить повний опис твору друку iз зазначенням джерела, в якому знайдена вiдповiдь. Якщо вiдповiдь не вдалося знайти, зазначаються переглянутi джерела. В такому виглядi довiдка передаСФться читачевi.
Базою для фактографiчного пошуку СФ найновiшi довiдковi видання - енциклопедiСЧ, словники, путiвники, статистичнi збiрники, хронiки подiй, допомiжнi покажчики у науково-оглядових працях та монографiях тощо. Для вибору конкретного джерела пошуку велике значення маСФ формулювання читацького запиту. Тому виконання фактографiчноСЧ довiдки також починаСФться уточненням цього запиту.
Слiд вiдрiзняти факти як реальнi, не видуманi явища, подiСЧ, процеси, що стали надбанням iсторiСЧ, науки i практики i зафiксованi в документах та лiтературi, вiд звичайних цифрових даних, що характеризують рiзнi сторони життя суспiльства (рiвень культури, розвиток науки й народного господарства тощо). Першi доцiльно шукати передусiм у енциклопедичних виданнях, у хронiках, пiдручниках, науково оглядних працях, тематичних збiрниках документiв, другi - в статистичних довiдниках, журнально-газетних статистичних публiкацiях (бiблiотека зберiгаСФ СЧх в спецiальнiй папцi), фактографiчних картотеках. Для з'ясування окремих термiнiв, виразiв i слiв використовуються термiнологiчнi, фразеологiчнi, тлумачнi та iншi словники.
Фактографiчнi довiдки нерiдко доповнюються тематичними з метою глибшого вивчення того чи iншого питання. Видаючи фактографiчну довiдку, бiблiограф сповiщаСФ читачевi про джерело, звiдки взята потрiбна йому iнформацiя.
Рiзновиднiстю фактографiчноСЧ довiдки СФ пошук першоджерела цитати, окремих висловлювань, крилатих слiв з метою перевiрки СЧх правильностi, встановлення авторства, назви твору, з якого вони взятi, та iнше.
Методико-консультативнi довiдки носять такий же iндивiдуальний характер, як i всi iншi довiдки. Тому в бесiдi з читачем з самого початку важливо встановити обсяг i характер консультацiСЧ. Виконання складних, багатотемних методичних довiдок доручаСФться досвiдченим бiблiографам; простi ж запити читачiв, що виникають в процесi бiблiотечно-бiблiографiчного обслуговування, практично виконуються кожним бiблiотекарем, компетентним в сутi питання.
Нерiдко читач сам звертаСФться за порадою або роз'ясненням певного питання, пов'язаного з використанням бiблiографiчних посiбникiв, i в такому випадку змiст методи-ко-консультативноСЧ довiдки визначаСФться запитом читача, а сама довiдка набуваСФ цiлком самостiйного характеру. Однак ще частiше методико-консультативнi довiдки виступають як супутницi бiблiографiчних та фактографiчних, якщо останнi виконуються в присутностi читача та за його участю. Тут змiст консультацiСЧ визначаСФться змiстом i характером основноСЧ довiдки. Консультацiя проходить у формi спiвбесiди з читачем, наглядного показу методики бiблiографiчного пошуку тощо. Доцiльно поiнформувати читача, в яких лiтературних джерелах можна почерпнути вiдповiднi знання з бiблiографiСЧ.
Облiк i аналiз д