Бiблiографiчна дiяльнiсть

Дипломная работа - Культура и искусство

Другие дипломы по предмету Культура и искусство



ому вiдношеннi бiблiотеки виконують в днi бiблiографiСЧ, пiд час консультацiй та обговорення бiблiографiчних питань на конференцiях читачiв.

Будь-яке вивчення ефективностi бiблiотечно-бiблiографiчноСЧ роботи ТСрунтуСФться на наукових засадах, провадиться диференцiйовано, з постановкою точних i конкретних цiлей. Яснiсть цiлей зумовлюСФ правильнiсть методичних рiшень.

4. Технологiчнi особливостi процесiв обробки документiв при переходi вiд ручноСЧ до автоматизованоСЧ технологiСЧ

Процеси технiчноСЧ та технологiчноСЧ революцiСЧ, якi переживають сучаснi бiблiотеки, найбiльшою мiрою вплинули на сферу каталогiзацiСЧ та обробки лiтератури. Протягом всiСФСЧ своСФСЧ iсторiСЧ бiблiотечнi каталоги пережили не одну змiну форм i засобiв органiзацiСЧ, але нi одна з них не здiйснила такого впливу на принципи каталогiзацiСЧ, як електронна форма. Адже активне впровадження компютеризацiСЧ в бiльшостi бiблiотек почалось зi створення електронного каталогу.

Електронний каталог СФ найголовнiшою базою даних бiблiотеки i включаСФ записи на всi види документiв: книги, брошури, методичнi посiбники, перiодичнi видання, автореферати дисертацiй.

В наш час практично не можна назвати сферу людськоСЧ дiяльностi, яка не зазнала б залежностi вiд ринку iнформацiСЧ i не мала б потреби у використаннi новiтнiх iнформацiйних технологiй. Все це в значнiй мiрi змiнюСФ уявлення, погляди, поведiнку, спосiб життя i мислення сучасноСЧ людини i ставить до неСЧ новi вимоги, найважливiшою серед яких СФ опанування iнформацiйною грамотнiстю, iнформацiйною культурою.

Пiд iнформацiйною культурою треба розумiти такий рiвень iнформацiйноСЧ пiдготовки, який дозволяСФ людинi не тiльки вiльно орiСФнтуватися в потрiбному iнформацiйному середовищi, а й брати участь у його формуваннi та перетвореннi, сприяти iнформацiйним контактам.

Категорiями iнформацiйноСЧ культури особистостi можна вважати СЧСЧ вмiння формулювати свою потребу в iнформацiСЧ, ефективно здiйснювати пошук необхiдноСЧ iнформацiСЧ в усiй сукупностi iнформацiйних ресурсiв, переробляти i створювати якiсно нову iнформацiю, вести iндивiдуальнi iнформацiйно-пошуковi системи, вiдбирати та оцiнювати iнформацiю, а також - здатнiсть до iнформацiйного спiлкування i комп'ютерну грамотнiсть.

Останнiм часом стверджуСФться погляд на бiблiотеки як на органiчну частину iнформацiйного середовища суспiльства. До СЧх величезних iнформацiйних ресурсiв додаються комп'ютери, програмнi засоби, машиночитанi джерела iнформацiСЧ, а можливiсть пiдключення до мiжнародних комп'ютерних мереж збагачуСФ СЧх ще й свiтовими iнформацiйними ресурсами. Формування iнформацiйноСЧ культури читачiв, яка включала б не тiльки традицiйну бiблiотечно-бiблiографiчну культуру, але й вмiння оперувати iнформацiСФю з використанням сучасних комп'ютерних засобiв, тобто поСФднувала б традицiйний бiблiографiчний iнструментарiй з комп'ютерними засобами, СФ однiСФю з головних функцiй сучасноСЧ бiблiотеки. Для СЧСЧ реалiзацiСЧ бiблiотеки повиннi перейти вiд традицiйноСЧ пропаганди бiблiотечно-бiблiографiчних знань серед читачiв до СЧх цiлеспрямованоСЧ iнформацiйноСЧ освiти.

Виховання iнформацiйноСЧ культури особистостi взагалi СФ суспiльною проблемою. Тому при органiзацiСЧ цiСФСЧ роботи обов'язково треба враховувати ступiнь розвитку науково-iнформацiйних та бiблiотечно-бiблiографiчних ресурсiв мiста (району) в цiлому, а також кожного окремого закладу, причетного до цiСФСЧ справи; брати до уваги розгалуженiсть системи iнформацiйноСЧ освiти та СЧСЧ спадковiсть; наполегливо розвивати координацiйнi та кооперацiйнi внутрiшньовiдомчi i мiжвiдомчi зв'язки.

Процес формування iнформацiйноСЧ культури СФ комплексним i маСФ здiйснюватися в бiблiотецi у п'ятьох взаСФмозв'язаних напрямах:

) робота з удосконалення комплектування та розкриття бiблiотечних фондiв;

) систематичне вивчення динамiки iнформацiйних потреб читачiв, особливо пов'язаних з цiннiсно-орiСФнтацiйною, пiзнавальною, виробничою дiяльнiстю;

) створення комфортних умов для задоволення iнформацiйних потреб читачiв;

) удосконалення роботи по пiдвищенню рiвня бiблiотечно-бiблiографiчних та iнформацiйно-комп'ютерних знань;

) популяризацiя та реклама iнформацiйних послуг бiблiотеки серед населення.

Таким чином, вся дiяльнiсть бiблiотеки направлена на пiдвищення iнформацiйноСЧ освiти суспiльства. Проте суто iнформацiйна грамотнiсть та СЧСЧ розповсюдження серед користувачiв бiблiотеки передбачаСФ: ознайомлення читачiв з можливостями та iнформацiйно-документальними ресурсами бiблiотеки; виховання довiрливого ставлення до неСЧ; бажання стати СЧСЧ постiйними вiдвiдувачами; формування у читачiв знання основних iнформацiйних джерел та навичок СЧх використання; формування навичок у сферi бiблiотечно-бiблiографiчних та iнформацiйно-комп'ютерних знань; ознайомлення з iнформацiйними послугами бiблiотеки; ознайомлення з провiдними книгосховищами свiту, архiвами, музеями, центрами iнформацiСЧ та документацiСЧ, банками даних i базами знань, iснуючими iнформацiйними системами, вiртуальними бiблiотеками глобальноСЧ комп'ютерноСЧ мережi; можливостями використання iнформацiйних ресурсiв за межами бiблiотеки; навчання читачiв користуванню iнформацiйно-пошуковою системою (РЖПС) в традицiйному та автоматизованому режимах; СЧх ознайомлення з методами аналiтико-синтетичноСЧ обробки документiв i переробки iнформацiСЧ.

Процес формування iнформацiйноСЧ культури читачiв потребуСФ диферен