Бiблiографiчна дiяльнiсть

Дипломная работа - Культура и искусство

Другие дипломы по предмету Культура и искусство



анти вищих навчальних закладiва) Студенти РЖ-РЖРЖРЖ (РЖ-РЖV) курсiв б) Студенти-дипломники, аспiрантиРЖРЖРЖФахiвцi середньоСЧ i вищоСЧ квалiфiкацiСЧа) З професiйним стажем до 5 рокiв б) З професiйним стажем понад 5 рокiвРЖVПрацiвники масових професiй рiзних галузей народного господарстваа) З незакiнченою середньою освiтою б) З середньою загальною освiтою в) З незакiнченою вищою освiтоюVКерiвнi працiвники, органiзатори виробництва, дiячi культури i науки, науковi працiвникиа) З середньою i вищою освiтою б) Тi, що мають винаходи, науковi працi

Водночас розрiзняють категорiСЧ читачiв:

) читачi, що не мають досвiду самостiйноСЧ роботи з книгою i не засвоСЧли мiнiмум бiблiографiчних знань;

) читачi, якi систематично працюють з книгою i мають певнi знання в галузi бiблiографiСЧ;

) читачi, що професiйно пов'язанi з книгою i систематично користуються бiблiографiчними посiбниками.

Цi категорiСЧ можуть бути в рiзних спiввiдношеннях в межах кожноСЧ iз зазначених груп.

Не тiльки кожна група, а й пiдгрупа вимагаСФ диференцiйованого пiдходу. Наприклад, у читачiв першоСЧ групи формування бiблiотечно-бiблiографiчноСЧ культури може вiдбуватися деякий час (до 8-го класу) за однiСФю й тiСФю ж програмою, прийнятою для середньоСЧ школи. Далi, однак, йде розмежування: учнi 9-10 класiв завершують програму середньоСЧ школи, учнi ж технiкумiв та ПТУ набувають бiблiографiчнi знання з урахуванням потреб своСФСЧ спецiальностi.

Другий приклад: обсяг бiблiографiчних знань i навичок у студентiв-дипломникiв i аспiрантiв маСФ бути ширшим, нiж у студентiв РЖ-III курсiв (друга група читачiв). Останнi нерiдко освоюють бiблiографiчнi знання в рамках програми середньоСЧ школи. Аспiранти ж i студенти-дипломники повиннi знати бiблiографiчнi видання з фаху, володiти методикою бiблiографування.

Пропаганда бiблiографiчних знань серед читачiв рiзних категорiй i груп маСФ iстотнi особливостi. Так, у читачiв, якi ще тiльки долучаються до самостiйноСЧ роботи з книгою, формування бiблiографiчноСЧ культури провадиться на основi керiвництва читанням. Провiдна форма роботи з ними - бесiди про бiблiографiчнi посiбники саме з тих питань, якi найбiльшою мiрою вiдповiдають iнтересам читачiв i тим цiлям, заради яких читачi звертаються до книги.

Бiльш рiзноманiтнi форми роботи з читачами, якi систематично працюють з книгою й мають певнi знання з бiблiографiСЧ. Це плановi консультацiСЧ з бiблiографiчних питань, огляди бiблiографiчних новинок, читацькi конференцiСЧ, тематичнi вечори, вечори запитань i вiдповiдей, уснi журнали типу: Що треба знати кожному читачевi про бiблiотеки i бiблiографiчнi центри нашоСЧ краСЧни, Мистецтво бути читачем тощо. Заходи такого характеру вимагають тривалоСЧ, копiткоСЧ пiдготовки, попередньоСЧ розробки оригiнальних iенарiСЧв i програм, кооперування бiблiотек. Тут необхiдна квалiфiкована допомога обласних наукових бiблiотек.

Для пiдготовлених читачiв, якi з свого боку можуть взяти участь у розповсюдженнi бiблiографiчних знань (наприклад, для керiвникiв шкiл, завiдуючих кабiнетами освiти, працiвникiв iнформацiйних служб, вчителiв, викладачiв середнiх i вищих навчальних закладiв), органiзуються бiблiографiчнi семiнари-практикуми i лекторiСЧ.

Основне завдання семiнару-практикуму - дати його учасникам прикладнi знання бiблiографiСЧ за певною програмою. Тому заняття тут мають здебiльшого практичний характер. Учасники семiнару вивчають конкретнi посiбники, до яких СЧм треба постiйно звертатися з метою само-iнформацiСЧ та виявлення потрiбноСЧ лiтератури, освоюють методику бiблiографiчного пошуку, описують твори друку й складають робочi картотеки. Вiдомостi ж загального характеру, такi як органiзацiя бiблiографiчноСЧ справи, типологiя бiблiографiчних посiбникiв, склад ДБА бiблiотеки тощо, даються керiвником семiнару в процесi вивчення окремих тем.

Особливе мiiе в формуваннi бiблiографiчноСЧ культури належить бiблiотекам для дiтей. Разом зi школами бiблiотеки розробляють тематичнi плани бiблiотечних урокiв (на 5-12 годин) для кожного класу, починаючи з першого. В сукупностi цi плани-програми становлять мiнiмум бiблiотечно-бiблiографiчних знань, необхiдних для самостiйноСЧ роботи з книгою. Уроки передбачають бесiди, практичнi заняття та виконання домашнiх завдань, що стосуються таких трьох основних тем:

) книги i бiблiотеки, СЧх значення в життi людини;

) шляхи самостiйного, цiлеспрямованого вибору книг;

) мистецтво читання й методика роботи з книгою, перiодичними виданнями та довiдково-бiблiографiчною лiтературою.

Для кращого засвоСФння матерiалу органiзуються навчально-методичнi консультацiСЧ, учнi залучаються до роботи в гуртках друзiв книги тощо.

Виховання у школярiв бiблiотечно-бiблiографiчноСЧ культури - невiд'СФмна складова частина керiвництва читанням. Воно провадиться силами учителiв i бiблiотекарiв, за участю центральних районних та мiських бiблiотек, центральних бiблiотек для дiтей, на якi покладено методичнi й координацiйнi функцiСЧ з цього питання. З переходом учнiв з класу в клас коло бiблiографiчних знань поширюСФться, поглиблюСФться СЧх програма.

Популярними формами пропаганди бiблiотечно-бiблiографiчних знань серед школярiв СФ екскурси до бiблiотеки, бiблiографiчнi вiкторини. ЕкскурсiСЧ передбачають знайомство читачiв з вiддiлами бiблiотеки, книжковим фондом, каталогами i картотеками, масовою роботою, широке використання усних i наглядних форм пропаганди книги й культури читання. Вiкторини провадяться з метою перевi