Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ди знайомлять читачiв здебiльшого iз структурою ДБА бiблiотеки i ЦБС, з методикою бiблiографiчного пошуку (Як користуватися систематичним каталогом та картотекою журнальних i газетних статей, Допомiжний алфавiтно-предметний покажчик - ключ до систематичного каталогу), пропагують культуру читання, джерела поточноСЧ БРЖ, окремi бiблiографiчнi й довiдковi видання. Цiлям пропаганди бiблiографiчних знань служать також плакати-написи на стелажах i полицях, призначених для вiдкритого доступу. Здебiльшого це рекомендацiСЧ окремих посiбникiв, лаконiчнi поради, як вибрати й читати книгу.
На стелажах для вiдкритого доступу оформляються також роздiльники з бiблiографiчними посиланнями до каталогiв, картотек РЖ покажчикiв лiтератури, СЧх мета - забезпечити комплексну пропаганду лiтератури з найважливiших тем i роздiлiв книжкового фонду.
Наочна пропаганда лише тодi ефективна, коли вона сполучаСФться з живим словом бiблiотечного працiвника, використовуСФться як iлюстративний матерiал в усiх масових заходах бiблiотеки.
Формами усноСЧ пропаганди бiблiографiчних знань СФ бесiди про окремi бiблiографiчнi посiбники, колективнi консультацiСЧ, огляди бiблiографiчних видань.
Бесiди про посiбники - невiд'СФмна частина рекомендацiйно-бiблiографiчного обслуговування читачiв. Завдання СЧх - викликати у читачiв iнтерес до бiблiографiСЧ. Тому пропаганда посiбникiв, як правило, сполучаСФться з пропагандою лiтератури з теми, якiй присвячено посiбник.
Колективнi консультацiСЧ застосовуються тодi, коли створюСФться бiльш-менш однорiдний склад читачiв: наприклад, при проведеннi днiв iнформацiСЧ, днiв фахiвця, бiблiографiчних семiнарiв тощо. На консультацiях порушуються такi питання, як методика бiблiографiчного пошуку, правила бiблiографiчного описання й оформлення бiблiографiчних спискiв, органiзацiя робочих бiблiографiчних картотек, особливостi роботи з РЖ та iншими виданнями iнформацiйно-бiблiографiчних центрiв краСЧни. КонсультацiСЧ провадяться у визначенi календарнi днi, про що читачiв повиннi постiйно iнформувати спецiальнi оголошення.
Особливiстю оглядiв бiблiографiчних видань СФ те, що вони носять не тiльки рекомендацiйний характер, а й навчально-методичний, особливо тодi, коли провадяться для читачiв, малопiдготовлених у бiблiографiчному вiдношеннi.
До огляду включаються переважно найновiшi покажчики лiтератури, в тому числi й тi, що опублiкованi в книгах, журналах та газетах. За змiстом добiр посiбникiв може бути тематичним i рiзноаспектним. Для бiблiотечних працiвникiв найчастiше провадяться огляди нових бiблiографiчних надходжень, якi за своСЧм змiстом, як правило, рiзноаспектнi, тобто торкаються рiзних тем i по-рiзному СЧх розкривають.
Тематичнi огляди готуються для читачiв. До них включають не бiльше 2-3 видань, якi не втратили своСФСЧ актуальностi й практичного значення. Потрiбно, щоб вiд кожного огляду кожен читач мав реальну користь. Тому при пiдготовцi оглядiв враховуються не тiльки груповi, а й iндивiдуальнi iнтереси читачiв.
Композицiйний огляд будуСФться так. У вступi пiдкреслюСФться перш за все значення бiблiографiСЧ для пiдвищення культури читання й поширення кругозору читачiв, наводяться приклади й факти уважного ставлення до бiблiографiСЧ вчених, громадських дiячiв, характеризуСФться бiблiографiчна дiяльнiсть установ, що пiдготували видання, включенi до огляду. (При творчому ставленнi до огляду сам характер, змiст i особливостi тих чи iнших видань пiдказують, в якому напрямку слiд вести про них розмову.) В основнiй частинi даСФться вичерпна характеристика кожного видання. В першу чергу звертаСФться увага на склад лiтератури в посiбнику, на СЧСЧ хронологiчнi рамки, принципи розташування, на особливостi допомiжного апарату. Видання порiвнюСФться з iншими однотемними посiбниками. Кожен посiбник передаСФться читачам для розгляду.
Ще одна форма усноСЧ пропаганди бiблiографiчних знань - лекцiСЧ на бiблiографiчнi теми. Вони органiзуються для широкоСЧ аудиторiСЧ читачiв за СЧх заявками. Записанi на магнiтну стрiчку, лекцiСЧ можуть повторно використовуватися в фiлiалах ЦБ, на заняттях в унiверситетах культури.
Особливостi роботи з окремими групами читачiв
Пропаганда бiблiографiчноСЧ культури провадиться диференцiйовано, з урахуванням рiвня пiдготовки читачiв, СЧхнiх професiйних, вiкових та iнших даних. Вiд бiблiотекаря вимагаСФться не тiльки досконале знання методики iндивiдуальноСЧ роботи з читачем, а й дiСФвостi кожного методу й кожноСЧ форми бiблiографiчноСЧ пропаганди.
Вiдповiдно до завдань i особливостей диференцiацiя читачiв бiблiографiчноСЧ пропаганди можна видiлити такi основнi групи читачiв:
) учнi загальноосвiтнiх шкiл, середнiх навчальних закладiв, професiйно-технiчних училищ;
) студенти i аспiранти вузiв;
) фахiвцiв середньоСЧ i вищоСЧ квалiфiкацiСЧ;
) працiвники масових професiй рiзних галузей народного господарства;
) керiвнi працiвники партiйних i радянських органiв, органiзатори виробництва, дiячi науки i культури, науковi працiвники.
В межах кожноСЧ групи може бути своя диференцiацiя, зумовлена рiзницею у вiцi, освiтi та професiСЧ читачiв (див. схему 7).
Схема 2
Диференцiацiя читачiв за рiвнем бiблiографiчноСЧ пiдготовки
ГрупиПiдгрупиРЖУчнi загальноосвiтнiх шкiл, середнiх спецiальних закладiв, професiйно-технiчних училища) Учнi 1-4 класiв б) Учнi 5-9 класiв в) Учнi 10-11 класiв, середнiх спецiальних закладiв, ПТУРЖРЖСтуденти i аспiр