Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?тек у консорцiум, що гальмуСФ, передусiм, одержання спiльного доступу до пакетiв електронних документiв та негативно позначаСФться на формуваннi регiонального iнформацiйного ресурсу власноСЧ генерацiСЧ.
Проблематичним залишаСФться вiдлагодження технiчного забезпечення, надiйностi збереження iнформацiСЧ, електронноСЧ обробки СЧСЧ, оскiльки фiнансовi спроможностi бiблiотеки не дають змоги через високi цiни на технiку своСФчасно оновлювати обладнання та здiйснювати його планову замiну.
Хотiлося б також зупинитись i на проблемах формування фондiв електронних документiв, якi потребують вирiшення на державному рiвнi, зокрема це стосуСФться:
) забезпечення унiфiкованого i простого iнтерфейсу;
) правових питань взаСФмовiдносин бiблiотек з власниками авторських прав, широти доступу i свобод копiювання, комерцiйне використання i т. iн.;
) оцифровки i архiвування стародрукiв, рiдкiсних дореволюцiйних видань;
) пiдготовки спецiалiстiв, якi б поСФднували базовi професiйнi знання, навички з умiнням обходитися з сучасними носiями iнформацiСЧ, базами даних, компютерними технологiями та забезпечення закрiплення таких кадрiв, в т.ч. i матерiальне;
) органiзацiйно-методичного та iнформацiйного забезпечення процесiв формування повнотекстових ресурсiв з боку нацiональних бiблiотек.
Висновок
Бiблiографiя надаСФ неоцiненну допомогу в ознайомленнi з iснуючою лiтературою у вiдшуканнi найбiльш потрiбних творiв. Вона даСФ можливiсть не заблудитися у дрiмучих лiсах книги, добре орiСФнтуватися у наявних книжкових багатствах, широко використовувати СЧх, цiлеспрямовано працювати.
Бiблiографiя покликана не безсторонньо реСФструвати новi книги й твори, а сприяти поширенню тих, якi дають правильне спрямування читачевi, будуть корисними в його читаннi.
Завданням бiблiографiчноСЧ роботи бiблiотекаря СФ складання рекомендацiйних спискiв лiтератури.
Складаючи рекомендацiйнi списки лiтератури, вибирають тему списку i детально вивчають СЧСЧ, звертаючи увагу читачiв на актуальнi за своСФю тематикою твори лiтератури.
Глобальний фактор - входження нашоСЧ краСЧни в новий етап соцiально-полiтичного розвитку, безумовно, безпосередньо i принципово впливаСФ на формування iнформацiйних ресурсiв бiблiотек. В державi поступово змiнюСФться тип суспiльства, змiстовно iншi iнформацiйнi ресурси починають користуватися попитом i входити до складу необхiдних для пiдтримки i розвитку модернiзацiйних тенденцiй. Отже саме цi ресурси повиннi бути передусiм доступнi населенню i саме СЧх необхiдно нарощувати у регiональних бiблiотеках у першу чергу.
Цей висновок пiдтверджують i результати аналiзу запитiв та вивчення потреб читачiв бiблiотек: все бiльше затребуваною стаСФ фактографiчна i повнотекстова, а не бiблiографiчна iнформацiя. Крiм того, нинi, в наш нелегкий час, вкрай важливо не лише забезпечити доступ до iнформацiСЧ, але й зберегти (чи вiдновити) особливо цiннi, рiдкiснi документи, iнтегрувати СЧх в нове iнформацiйне середовище без жодних втрат. Тому сьогоднi особливо актуальною стаСФ проблема переведення текстiв документiв, зокрема i в повному обсязi, в iнформацiйно-машинну форму.
Створюючи систему формування повнотекстового електронного ресурсу, ми зосередили своСЧ зусилля на двох моментах: збирання i створення електронних повнотекстових документiв, а також СЧх розмiщення в локальнiй мережi та органiзацiя доступу до них користувачiв через унiфiкований iнтерфейс.
Органiзацiя поповнення фонду електронними документами, як складовоСЧ частини документно-iнформацiйного ресурсу бiблiотеки, маСФ певнi вiдмiнностi, якi стосуються технологiСЧ оцифровування документiв, СЧх систематизацiСЧ та iн. Беручи до уваги необхiднiсть задоволення нових iнформацiйних потреб сучасних користувачiв за рахунок переваг нового електронного iнформацiйно-комунiкацiйного середовища, потрiбно постiйно розширювати замовлення та репертуар електронних повнотекстових документiв (до 100 назв на рiк).
Головним завданням тут СФ оптимiзацiя документiв для розмiщення СЧх в мережi i забезпечення внутрiшнiм дружнiм iнтерфейсом. Особливо це стосуСФться обСФмних документiв, наприклад: баз нормативно-законодавчих актiв тощо. Оскiльки йдеться про внутрiшню навiгацiю мiж частинами документу та необхiднiстю передачi через мережу великих обсягiв iнформацiСЧ.
На сучасному етапi значно складнiшим, проблематичним i вiдповiдальнiшим СФ створення повнотекстового електронного ресурсу, як невiдСФмноСЧ частини загального процесу формування загально бiблiотечного фонду та адаптацiСЧ його до нових iнформацiйних умов.
Технологiя формування та використання повнотекстових ресурсiв передбачаСФ два основних процеси: створення повнотекстових документiв та органiзацiя механiзму пошуку i доступу користувачiв до цих документiв.
Вибираючи документи для включення до складу електронних повнотекстових ресурсiв слiд використовувати одиничнi i низько тиражнi документи, малодоступнi з iнших джерел, видання, якi пiдлягають довгостроковому зберiганню та матерiали, що користуються пiдвищеним попитом у читачiв, але доступ до них лiмiтований, через обмежену кiлькiсть, матерiали, що перебувають у поганому фiзичному станi.
Процес створення електронних документiв значною мiрою залежить вiд типу, обсягу i якостi джерел вихiдних документiв, якi первiсно лежать в основi створюваних повнотекстових ресурсiв.
Термiн тАЮдокумент визначаСФ носiй iнф