Бiблiографiчна дiяльнiсть

Дипломная работа - Культура и искусство

Другие дипломы по предмету Культура и искусство



ти iнформацiю про довiдкову лiтературу з рiзних галузей.

Процес створення тематичного каталогу нiколи не вичерпаСФ себе, тому що завжди будуть виникати новi поняття, ускладнюватись запити наших читачiв. З часом наш тематичний каталог стане бiльш досконалим.

Наступним напрямком по наповненню ЕК СФ ретроспективне введення фондiв. При виборi методики проведення ретроконверсiСЧ слiд зупинились на методi набору iнформацiСЧ безпосередньо з документiв, що вiдкриваСФ нам такi можливостi:

здiйснювати бiблiографiчний опис документiв згiдно ГОСТУ, який дiСФ на сьогоднiшнiй день;

правильно визначати предметнi рубрики;

виявляти помилки в систематизацiСЧ;

вказати адресу мiiе находження кожного примiрника.

Основна мета при цьому СФ усунення помилок при систематизацiСЧ в попереднi роки. Успiх роботи значною мiрою залежить вiд контролю за обсягом та якiстю роботи. Контроль ранiше здiйснювався щотижня, а зараз - щомiсяця. Перiодично пiдсумки обговорюються на методнарадах.

Впровадження iнформацiйних технологiй в роботу бiблiотеки суттСФво змiнило процес обробки документiв. При переходi вiд ручноСЧ до автоматизованоСЧ технологiСЧ деякi процеси обробки документiв лишились без змiн. Такi, наприклад, як технiчна обробка документiв, передача СЧх до вiддiлу книго збереження та вiддiлiв обслуговування, робота з картковими каталогами. Але деякi операцiСЧ доповнились або ускладнились. Такi, наприклад, що повязанi з лiнгвiстичним забезпеченням документiв (формування тематичноСЧ рубрики). Цi операцiСЧ вимагають вiд працiвникiв додаткових iнтелектуальних затрат, що в свою чергу, збiльшуСФ працезатрати. Крiм того, електронний каталог вимагаСФ постiйного редагування, внесення змiн, якi вiдбуваються в книжковому фондi, що вимагаСФ також додаткового робочого часу. Спрощено процес перевiрки на дублетнiсть: електронний каталог даСФ вiдповiдь про наявнiсть документа у фондi бiблiотеки. Електронний варiант алфавiтно-предметного покажчика (АПП) допомагаСФ нам пiд час систематизацiСЧ. Компютеризацiя вiддiлу дала змогу спростити процес друку каталожних карток, книжкових формулярiв.

При переходi до автоматизованоСЧ технологiСЧ, кожний систематизатор повинен бути унiверсалом. Тобто: документ потрiбно за систематизувати, внести бiблiографiчнi данi в ЕК, розкрити тематику документа, здiйснити друк каталожних карток, книжкових формулярiв. В звязку з цим зростаСФ роль бiблiотекаря. Працiвник повинен вмiти працювати на компютерi, досконало знати систему, по якiй iндексуСФться документ, вмiти грамотно розкрити змiст кожного документу. Кожний систематизатор повинен постiйно вдосконалювати свою майстернiсть, працювати над розширенням свого свiтогляду.

Застосування новiтнiх технологiй вимагаСФ вiд нас бути в постiйному пошуку, удосконалювати всi своСЧ процеси. Але поки що автоматизованi технологiСЧ ще не витiснили традицiйнi. РЖ тому наявнiсть карткових каталогiв вимагаСФ друк карток, розстановку СЧх та редагування каталогiв. Традицiйна видача документiв потребуСФ друку книжкових формулярiв. ПоСФднання цих видiв робiт займаСФ багато часу. А в майбутньому достатня кiлькiсть електронноСЧ технiки, оптимальна кiлькiсть спiвробiтникiв i постiйне вдосконалення СЧх майстерностi, консервацiя карткових каталогiв суттСФво вплинуть на якiсть обробки документiв i скоротять працезатрати.

Сьогоднi особливо актуальною стаСФ проблема переведення текстiв документiв, зокрема i в повному обсязi, в iнформацiйно-машинну форму.

Для бiблiотеки це досить новий напрямок, який ще остаточно не сформований нi органiзацiйно, нi технологiчно. Створюючи систему формування повнотекстового електронного ресурсу, слiд зосередитися на двох моментах: збирання i створення електронних повнотекстових документiв, а також СЧх розмiщення в локальнiй мережi та органiзацiя доступу до них користувачiв через унiфiкований iнтерфейс.

Органiзацiя поповнення фонду електронними документами, як складовоСЧ частини документно-iнформацiйного ресурсу бiблiотеки, маСФ певнi вiдмiнностi, якi стосуються технологiСЧ оцифровування документiв, СЧх систематизацiСЧ та iн. Вiдзначу, що в останнi два роки, враховуючи збiльшення вдвiчi асигнувань на комплектування та беручи до уваги необхiднiсть задоволення нових iнформацiйних потреб сучасних користувачiв за рахунок переваг нового електронного iнформацiйно-комунiкацiйного середовища, ми постiйно розширюСФмо замовлення та репертуар електронних повнотекстових документiв (до 100 назв на рiк).

Головним завданням тут СФ оптимiзацiя документiв для розмiщення СЧх в мережi i забезпечення внутрiшнiм дружнiм iнтерфейсом. Особливо це стосуСФться обСФмних документiв, наприклад: баз нормативно-законодавчих актiв тощо. Оскiльки йдеться про внутрiшню навiгацiю мiж частинами документу та необхiднiстю передачi через мережу великих обсягiв iнформацiСЧ.

На сучасному етапi значно складнiшим, проблематичним i вiдповiдальнiшим СФ створення повнотекстового електронного ресурсу, як невiдСФмноСЧ частини загального процесу формування загально бiблiотечного фонду та адаптацiСЧ його до нових iнформацiйних умов.

Технологiя формування та використання повнотекстових ресурсiв передбачаСФ два основних процеси: створення повнотекстових документiв та органiзацiя механiзму пошуку i доступу користувачiв до цих документiв.

Вибираючи документи для включення до складу електронних повнотекстових ресурсiв ми намагаСФмося, в основному, використовувати одиничнi i низько тиражнi