Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
План
Вступ
1.Основнi види бiблiографiСЧ
1.1 Процеси бiблiографiчноСЧ дiяльностi
.2 Поняття бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ
.3 Анотацiя: структура, методика анотування
2.Рекомендацiйно-бiблiографiчне обслуговування читачiв (РБО)
2.1Довiдково-бiблiографiчне обслуговування читачiв
2.2Види, форми й методи iнформацiйно-бiблiографiчного обслуговування
2.3Органiзацiя iнформацiйно-бiблiографiчного обслуговування
. Формування бiблiографiчноСЧ культури та пропаганда бiблiотечно-
бiблiографiчних знань
. Технологiчнi особливостi процесiв обробки документiв при переходi вiд ручноСЧ до автоматизованоСЧ технологiСЧ
Висновки
Додатки
Використана лiтература
Вступ
Дiм, в якому немаСФ книг, подiбний до тiла, позбутого душi. Цицерон
Довгий iсторичний шлях розвитку книжковоСЧ справи привiв до вiдокремлення бiблiографiчноСЧ дiяльностi у самостiйну галузь суспiльноСЧ практики. Якщо в античному свiтi бiблiографiя мала синкретичний характер (тобто була нерозчленованою, мало розвинутою), виступала як похiдне, супровiдне явище iсторико-лiтературних занять з книгою, то в епоху повсюдного запровадження книгодрукування (XV-XVI ст.) вона стаСФ фактором загального пiднесення нацiональних культур. У XVIII-XIX ст., у звязку з промисловою революцiСФю та iнтенсивним розвитком науки, вiдбуваСФться диференцiацiя (дiлення) бiблiографiСЧ на види i на сфери застосування, формуСФться професiя бiблiографа-фахiвця, зароджуСФться наука про бiблiографiю.
Революцiя в свiтi книг, що прийшлася на XX ст., надала бiблiографiчнiй роботi риси масовостi.
Пiдвищення ролi й значення бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ в соцiалiстичному суспiльствi, особливо в сучасних умовах науково-технiчноСЧ революцiСЧ, послужило стимулом для загальнодержавноСЧ перебудови бiблiографiчноСЧ служби в нашiй краСЧнi. Вiдбулося переосмислення самого термiну бiблiографiя. Нинi бiблiографiя розглядаСФться як дiяльнiсть (органiзацiйно-управлiнська, виробнича, науково-методична та науково-дослiдна) по забезпеченню функцiонування (дiСЧ) бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ в суспiльствi.
Основними напрямами бiблiографiчноСЧ дiяльностi СФ:
) створення бiблiографiчноСЧ (вторинно-документальноСЧ) iнформацiСЧ всiх видiв i форм,
) доведення БРЖ до споживачiв,
) науково-теоретичне осмислення бiблiографiСЧ як суспiльного явища.
Бiблiографiя, таким чином, СФ закономiрним, органiчним сполученням науки i практики.
Бiблiографiя як специфiчна форма дiяльностi виникла у вiдповiдь на потребу суспiльства в iнтенсивному використаннi знань, сконцентрованих у книгах.
Винахiд книгодрукування в серединi XV ст. вiдкрив книзi широкий шлях до людей всiх краСЧн i континентiв. Водночас вiн поклав початок прискореному зростанню друкованоСЧ продукцiСЧ. Якщо в XVIII ст. в усьому свiтi було видано 1,6 млн. назв книг, в XIX - 6,1 млн., то XX ст., за попереднiми пiдрахунками, маСФ принести людству не менше 50 млн. назв книг. Лише в нашiй краСЧнi щороку виходить понад 80 тис. книг i брошур, бiльше 1300 журналiв i близько 8 тис. газет.
РЖнтенсивнiсть книгодрукування вступила в наш час у протирiччя з фiзичними можливостями людини в сприйманнi й переробцi iнформацiСЧ. Саме тому соцiальне важливим е питання про те, як виявляти потрiбнi публiкацiСЧ i що вiдбирати для читання з величезного масиву друкованоСЧ продукцiСЧ. Ця проблема розв'язуСФться за допомогою бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ.
1. Основнi види бiблiографiСЧ
Вид бiблiографiСЧ - це насамперед вид дiяльностi, спрямованоСЧ на пiдготовку та доведення до споживачiв певного роду бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ. Через це поняття розкриваються характер, особливостi та специфiка функцiонування бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ в суспiльствi.
До введення в дiю державного стандарту на бiблiографiчну термiнологiю (1971 р.) види бiблiографiСЧ ототожнювали з видами бiблiографiчних посiбникiв. Цього не слiд робити хоча б тому, .що посiбники виступають як один iз результатiв i засобiв бiблiографiчноСЧ дiяльностi, вони лише частина цiлого, яким СФ бiблiографiя. На схемi Класифiкацiя бiблiографiчних явищ (дод.1) це принципове положення пiдкреслено тим, що зображення видiв бiблiографiСЧ розташовано в зонi бiблiографiчноСЧ дiяльностi, в той час як бiблiографiчнi посiбники - в зонi бiблiографiчних реалiй (предметiв).
Види бiблiографiСЧ прийнято дiлити на основнi й додатковi. Основними вважаються тi види, функцiСЧ яких найбiльшою мiрою вiдповiдають суспiльному призначенню бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ. Такими СФ державна, видавничо-книготорговельна, науково-допомiжна i рекомендацiйна бiблiографiСЧ. Основнi види розвиваються вiдповiдно до своСЧх внутрiшнiх закономiрностей i дiють в суспiльствi вiдносно самостiйно, що також свiдчить про СЧх особливе положення серед спорiднених бiблiографiчних явищ.
Кожен вид бiблiографiСЧ маСФ своСФ специфiчне суспiльне призначення, зумовлене конкретизацiСФю тих завдань, що стоять перед бiблiографiСФю в цiлому. Так, головними завданнями державноСЧ бiблiографiСЧ СФ реСФстрацiя всiх творiв друку, якi вийшли на територiСЧ краСЧни; видавнича-книготорговельноСЧ - iнформування населення, працiвникiв бiблiотек i книготорговельних органiзацiй про лiтературу, яка щойно вийшла або незабаром вийде в тих чи iнших видавництвах; науково-допомiжноСЧ - сприяння науковiй та професiйно-виробничiй дiяльностi; рекомендацiйноСЧ - сприяння освiтi, самоосвiтi, кому