Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?зкриттi змiсту. Нерiдко в бiблiографiчних посiбниках документ розглядаСФться аналiтичне, тобто кожна частина документа (роздiл, параграф, сторiнка книги, стаття iз збiрника, журналу, газети) характеризуСФться як самостiйне джерело iнформацiСЧ й описуСФться як окремий документ.
1.1 Процеси бiблiографiчноСЧ дiяльностi (загальна характеристика)
Бiблiографiчна дiяльнiсть бiблiотек зводиться в кiнцевому пiдсумку до двох основних процесiв, якi на практицi часто переплiтаються й поСФднуються мiж собою. Перший називаСФться бiблiографуванням творiв друку, або пiдготовкою бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ для розповсюдження та використання, другий - бiблiографiчним обслуговуванням, або доведенням БРЖ до споживачiв.
Бiблiографування творiв друку
Як процес бiблiографування носить дискретний (перервний, роздiльний) характер i складаСФться iз послiдовних, закiнчених дiй, якi в рядi випадкiв можуть набувати самостiйного значення i тому сприймаються як окремi види роботи. Такими вiдносно автономними процесами СФ:
а) бiблiографiчний пошук,
б) бiблiографiчний вiдбiр,
в) складання бiблiографiчних описiв,
г) анотування,
д) реферування,
е) бiблiографiчна систематизацiя,
СФ) бiблiографiчна предметизацiя,
ж) бiблiографiчне групування,
з) бiблiографiчне редагування.
Кожен вид роботи маСФ своСЧ особливостi i спрямований на рацiональне досягнення певного результату.
Бiблiографiчним пошуком називаСФться послiдовне, логiчно обТСрунтоване виявлення творiв друку (докладнiше - вторинно-документальних вiдомостей про них) за заздалегiдь визначеною групою пошукових ознак (чи за однiСФю ознакою) шляхом суцiльного або вибiркового перегляду лiтературних та бiблiографiчних джерел.
В ролi пошукових ознак виступають тi елементи бiблiографiчного запису, якi повнiстю чи найбiльшою мiрою вiдповiдають характеру читацького запиту на бiблiографiчну iнформацiю. Сам же процес пошуку складаСФться, як правило, з багатьох однотипних операцiй, спрямованих на виявлення вiдповiдностей мiж читацьким запитом на бiблiографiчну iнформацiю i змiстом або темою реальних творiв друку на пiдставi СЧхнiх бiблiографiчних описiв.
Розрiзняють два основних види бiблiографiчного пошуку:
) виявлення бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ про конкретнi твори друку з певного питання,
) уточнення (перевiрка помилкових) або пошук вiдсутнiх бiблiографiчних даних про якийсь конкретний твiр. Типовим i найбiльш поширеним е перший вид.
Бiблiографiчний пошук ТСрунтуСФться на професiйному знаннi змiсту i специфiки видань рiзних типiв, передусiм довiдкових та iнформацiйно-бiблiографiчних. Глибина i якiсть його забезпечуСФться рiвнем загальноосвiтньоСЧ та професiйноСЧ пiдготовки бiблiотекаря-бiблiографа.
Суть цього виду роботи полягаСФ у видiленнi iз загального масиву бiльш-менш однорiдного бiблiографiчного матерiалу, виявленого шляхом бiблiографiчного пошуку, творiв друку, якi найбiльшою мiрою вiдповiдають конкретним цiлям бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ.
Розрiзняють два етапи вiдбору - первiсний, або попереднiй, i остаточний. Перший здiйснюСФться на основi перегляду записiв у бiблiографiчних джерелах i практично невiддiльний вiд бiблiографiчного пошуку (обидва процеси вiдбуваються паралельно), другий - за принципом de visu (з лат. означаСФ: наочно, бачене власними очима) , тобто шляхом безпосереднього ознайомлення з творами друку.
З бiблiографiчним вiдбором пов'язанi такi поняття, як принципи i критерiСЧ добору, тобто тi основнi, вiдправнi вимоги щодо змiсту, форми, iдейного, наукового та естетичного рiвня творiв друку, за якими провадиться вiдбiр. Якiсний добiр лiтератури ТСрунтуСФться на загальноприйнятих в радянськiй бiблiографiСЧ принципах партiйностi, науковостi, народностi. Виключно важливе значення маСФ така вимога, як вiдповiднiсть лiтератури актуальним проблемам комунiстичного будiвництва.
Пiд складанням бiблiографiчних описiв розумiють письмово-документальне оформлення у строго визначенiй послiдовностi основних, заздалегiдь обумовлених вiдомостей про твори друку, виявлених шляхом вивчення титульних текстiв, випускних даних у книжкових виданнях (або шляхом перегляду змiсту перiодичних видань i збiрникiв, якщо описуються статтi чи частини друкованих творiв).
Процеси складання анотацiй та рефератiв називаються вiдповiдно анотуванням i реферуванням.
Бiблiографiчна систематизацiя - це бiблiографiчна спiввiднесення змiсту твору друку iз вiдповiдними роздiлами якоСЧ-небудь схеми класифiкацiСЧ для визначення класифiкацiйного iндексу або його словесного еквiвалента.
Бiблiографiчна предметизацiя - це формулювання предметноСЧ рубрики на основi визначення предмета (основного змiсту) твору.
Як елементи бiблiографiчного запису класифiкацiйний iндекс та предметна рубрика характеризують кожен по-своСФму той чи iнший твiр друку. Тому разом з бiблiографiчним описом, анотацiСФю та рефератом вони розглядаються як види i засоби бiблiографiчноСЧ характеристики. Вiдмiннiсть характеристики, що мiстить бiблiографiчний опис, вiд характеристики, зафiксованоСЧ iндексом чи рубрикою, не в сутi, а в формi.
Особлива роль у пiдготовцi бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ належить бiблiографу групуванню. Суть цього процесу полягаСФ у об'СФднаннi бiблiографiчних записiв у однотипнi групи за заздалегiдь визначеними ознаками.
Кожен твiр друку маСФ чимало ознак, якi дозволяють, будучи зафiксованими в