Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
пiдготовки i розповсюдження бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ, пов'язаноСЧ за змiстом з певною мiiевiстю в краСЧнi. Бiблiографiя бiблiографiСЧ - це дiяльнiсть з метою орiСФнтацiСЧ суспiльства в бiблiографiчнiй продукцiСЧ.
Бiблiографiчнi комплекси призначаються для забезпечення специфiчних iнформацiйних потреб суспiльства, з яких немаСФ достатньо сконцентрованоСЧ iнформацiСЧ у виданнях державноСЧ бiблiографiСЧ. Наприклад, вiдомостi про краСФзнавчу лiтературу можна знайти в кожному випуску Лiтопису книг. Але виявити саме, те, що треба конкретному читачевi-краСФзнавцю, за лiтописом дуже важко, оскiльки вiдомостi про краСФзнавчi видання розпорошенi у всiх роздiлах лiтопису i нiчим не позначенi. Тому цю роботу бере на себе краСФзнавча бiблiографiя. Вона здiйснюСФ зрiз всiСФСЧ друкованоСЧ продукцiСЧ в краСФзнавчому аспектi, вiдбираСФ й систематизуСФ краСФзнавчий матерiал за читацьким i цiльовим призначенням. При цьому сама краСФзнавча бiблiографiя втiлюСФться в конкретнi форми видавничо - книготорговельноСЧ, науково-допомiжноСЧ та рекомендацiйноСЧ бiблiографiСЧ. Внаслiдок цього читач одержуСФ краСФзнавчу i видавничо-книготорговельнi, науково-допомiжнi та рекомендацiйнi посiбники, якi водночас можуть бути поточними, ретроспективними, перспективними, унiверсальними, галузевими i т. iн.
Аналогiчну роботу виконуСФ в своСЧй сферi бiблiографiя бiблiографiСЧ - органiзуСФ iнформацiю про бiблiографiчнi посiбники.
Суб'СФкти i об'СФкти бiблiографiСЧ
Бiблiографiя як галузь науково-практичноСЧ дiяльностi утворюСФ цiлiсну складно розвинуту систему, якiй притаманнi своСФрiдна внутрiшня структура, власнi закономiрностi розвитку i функцiонування. Ця система специфiчно об'СФднуСФ рiзнi компоненти (складовi частини), взаСФмодiя яких зумовлюСФ виконання бiблiографiСФю СЧСЧ суспiльних функцiй.
В ролi компонентiв будь-якоСЧ цiлiсноСЧ системи можуть виступати найрiзноманiтнiшi предмети i явища, вiдношення, процеси, а в складно розвинутих системах, пов'язаних з суспiльною дiяльнiстю, - i люди. Отже, компонентами бiблiографiСЧ СФ:
) суб'СФкти (люди, що забезпечують пiдготовку та розповсюдження бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ),
)об'СФкти (твори друку та споживачi iнформацiСЧ),
)бiблiографiчнi процеси, результати бiблiографiчноСЧ дiяльностi, 4)органiзацiйнi форми та засоби бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ.
Кожна система, як стверджують науковцi, завжди СФ компонентом iншоСЧ, бiльш високого рiвня системи, i сама, в свою чергу, утворена iз пiдсистем (компонентiв) нижчого рiвня. Стосовно до бiблiографiСЧ це положення виглядаСФ так: бiблiографiя в цiлому е частиною багато аспектноСЧ системи документальних комунiкацiй, до якоСЧ, крiм бiблiографiСЧ, входить система засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ, система НТРЖ тощо. Водночас сама бiблiографiя складаСФться iз пiдсистем (компонентiв) нижчого рiвня, якими СФ державна, видавничо-книготорговельна, науково-допомiжна i рекомендацiйна бiблiографiСЧ. В свою чергу, кожна пiдсистема може дiлитися на компоненти (пiдсистеми) ще нижчого порядку, - i так послiдовно доти, поки цей подiл не дiйде межi - до розкладу останнiх, найнижчих, ланок системного утворення на елементи. "астивiстю ж системних елементiв СФ те, що вони не дiляться далi без втрати основноСЧ якостi, яка визначаСФ сутнiсть, природу даноСЧ системи.
Головним компонентом бiблiографiСЧ як системного утворення СФ люди:
? бiблiографи-професiонали, якi займаються пiдготовкою, розповсюдженням та органiзацiСФю використання бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ,
? бiблiографознавцi, якi ведуть науково-дослiдну роботу в галузi бiблiографiСЧ,
? фахiвцi, що займаються бiблiографiСФю в зв'язку iз своСФю науково-творчою, лiтературною та пропагандистською дiяльнiстю. Як правило, найкрупнiшi вченi були й видатними бiблiографами, сприяли розвитку бiблiографiчноСЧ справи.
Бiблiограф СФ головним суб'СФктом бiблiографiчноСЧ дiяльностi насамперед тому, що саме через нього найбiльшою мiрою проявляСФться соцiальна сутнiсть бiблiографiСЧ. В кiнцевому пiдсумку якiсть i ефективнiсть бiблiографiчноСЧ дiяльностi забезпечуСФться бiблiографом, який перетворюСФ своСЧ знання, погляди, iдеСЧ, емоцiСЧ, пристрастi в конкретний продукт професiйноСЧ дiяльностi - бiблiографiчну iнформацiю.
Пiд об'СФктом розумiють те, на що спрямована дiяльнiсть людини (суб'СФкта) .
Завданням бiблiографiСЧ, як вiдомо, СФ усунення протирiч, якi виникають в системi книга - читач (документ - споживач iнформацiСЧ) внаслiдок невiдповiдностей мiж обсягом знань, сконцентрованих (i водночас розпорошених) в книгах, i можливостями СЧх виявлення та використання окремим читачем. Отже, об'СФктом бiблiографiСЧ СФ компоненти цiСФСЧ системи - твори друку i читачi, зв'язок мiж якими в сферi бiблiографiчного обслуговування здiйснюСФться опосередковано - через бiблiографiчнi посiбники. Твори друку (документи) сприймаються бiблiографом як безпосереднi об'СФкти його професiйноСЧ дiяльностi, читачi ж - як потенцiальнi (можливi) споживачi бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ. При цьому, однак, враховуються реальнi iнтереси конкретних категорiй i груп читачiв, i в широкому планi - iнтереси даного суспiльства.
Нинi бiблiографiя оперуСФ не тiльки текстовими документами у виглядi книг, журналiв, газет тощо, а й графiчними (образотворчими виданнями, кресленнями, схемами, картами) та аудiовiзуальними (звукозаписами, фотографiями, кiноплiвками, дiапозитивами тощо). Суть бiблiографiчних операцiй з документами полягаСФ в СЧх бiблiографiчнiй обробцi: описаннi, класифiкацiСЧ, р