Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
та i оперативнiсть iнформацiСЧ. Повнота досягаСФться ретельнiстю перегляду та розумним вiдбором iз документального потоку всього вартого уваги, оперативнiсть - максимальним скороченням iнформацiйного iнтервалу (тобто часу мiнi виходом документа i його вiдбиттям у бiблiографiчному виданнi).
Ретроспективною називаСФться бiблiографiя, призначенням якоСЧ СФ пiдготовка i розповсюдження iнформацiСЧ про твори друку за який-небудь чiтко визначений промiжок минулого часу (за винятком лiтератури поточного року). В СЧСЧ функцiСЧ входить:
) своСФрiдне пiдведення пiдсумкiв розвитку лiтератури з тiСФСЧ чи iншоСЧ галузi або того чи iншого виду за певний перiод,
) забезпечення ретроспективного пошуку в документальних масивах в процесi бiблiографiчного обслуговування.
Ретроспективнi покажчики складаються, як правило., з розрахунком на тривалий строк використання, мають науково-прикладний характер i належать здебiльшого - за суспiльною ознакою - до науково-допомiжноСЧ бiблiографiСЧ. Саме через ретроспективнi покажчики найбiльш рельСФфно розкриваСФться зв'язок, бiблiографiСЧ з наукою.
Перспективною прийнято називати бiблiографiю, яка забезпечуСФ iнформування населення, органiзацiСЧ та установи краСЧни про твори друку, що готуються до видання або виходять у найближчий час. Основна СЧСЧ функцiя - сприяння оперативному використанню творiв друку за СЧх прямим цiльовим та читацьким призначенням, привертання уваги читачiв до найважливiших видань суспiльно-полiтичноСЧ, науковоСЧ, художньоСЧ та iншоСЧ тематики.
Термiн унiверсальна бiблiографiя (вiд лат.universalis - всеосяжний, загальний) означаСФ створення бiблiографiчних посiбникiв, в яких представленi твори рiзного змiсту, виявленi за такими формальними ознаками, як вид видання, територiя, на якiй виходили твори друку, мова публiкацiй тощо. РЖнколи унiверсальнi покажчики носять репертуарний характер, тобто вiдбивають друковану продукцiю тiСФСЧ чи iншоСЧ краСЧни за певний iсторичний перiод з максимальною повнотою. Проте групування бiблiографiчного матерiалу в унiверсальних посiбниках не формальне, а систематичне (здебiльшого за галузями знань). Наприклад, в Лiтопису книг бiблiографiчнi записи розташованi за схемою класифiкацiСЧ, прийнятою для видань державноСЧ бiблiографiСЧ. Галузевою називаСФться бiблiографiя, призначенням якоСЧ СФ обслуговування окремих галузей знань i практичноСЧ дiяльностi.
На схемi Класифiкацiя бiблiографiчних явищ всi пять додаткових видiв бiблiографiСЧ - поточна, ретроспективна, перспективна, унiверсальна й галузева - показано всерединi великих кiл, якими позначено основнi види (державна, видавничо-книготорговельна, науково-допомiжна, рекомендацiйна). Це, однак, не означаСФ, що додатковi види СФ якимись складовими частинами основних. Схема показуСФ iнше: рiзнобiчнiсть бiблiографiчних явищ, СЧх взаСФмозв'язок i взаСФмопереходи в процесi функцiонування.
В класифiкацiСЧ кожен вид бiблiографiСЧ розглядаСФться як окремий структурний елемент, який може виступати як в ролi основного, так i другорядного, додаткового - залежно вiд того, за яким принципом розташовуються бiблiографiчнi явища. Так, державна бiблiографiя показана на схемi в формi першого кола як основний структурний елемент видовоСЧ класифiкацiСЧ, а унiверсальна та поточна (в формi малих кiл, по-рiзному заштрихованих) - як СЧСЧ сторони (гранi). Це означаСФ, що державна бiблiографiя в конкретних своСЧх проявах - в покажчиках лiтератури (див. третю частину схеми) - може бути одночасно унiверсальною за змiстом i поточною за хронологiчними рамками. Схема, таким чином, показуСФ один iз можливих варiантiв розташування бiблiографiчних явищ - саме той, котрий розкриваСФ мiiе кожного виду бiблiографiСЧ в класифiкацiйному ряду, побудованому за суттСФво-функцiональним принципом.
Але можна перекомбiнувати класифiкацiйний ряд за формальним принципом - наприклад, основними структурними елементами Схеми зробити поточну та ретроспективну бiблiографiю. Тодi державна, видавничо-книготорговельна, науково-допомiжна, рекомендацiйна, унiверсальна, галузева бiблiографiСЧ стануть уже вiдповiдними гранями (сторонами) поточноСЧ та ретроспективноСЧ бiблiографiй.
Отже, жоден вид бiблiографiСЧ не може бути однобiчним, надiленим лише однiСФю якоюсь властивiстю, хоч пiдставою для утворення кожного виду СФ якраз одна яка-небудь суттСФво-функцiональна або формальна ознака. Це зумовлено трьома обставинами:
) вiдмiнностями в характерi самого функцiонування бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ в суспiльствi;
) рiзноманiтнiстю суспiльних потреб в бiблiографiчнiй iнформацiСЧ;
) неоднорiднiстю документального масиву, з яким маСФ справу бiблiографiя.
Всi охарактеризованi види бiблiографiСЧ в сукупностi утворюють головну систему бiблiографiСЧ, завданням якоСЧ СФ максимально повне задоволення типових iнформацiйно-бiблiографiчних потреб радянського суспiльства.
Бiблiографiчнi комплекси
Бiблiографiчними комплексами прийнято називати особливi угрупування бiблiографiчних явищ, якi функцiонують нiби автономно, паралельно з головною бiблiографiчною системою i об'СФднують рiзнi види бiблiографiСЧ на основi ознак, притаманних тiльки цим угрупуванням. До них належать краСФзнавча бiблiографiя i бiблiографiя бiблiографiСЧ. (На схемi цi комплекси зображенi у виглядi умовних серповидних сегментiв i винесенi за межi головноСЧ бiблiографiчноСЧ системи).
КраСФзнавча бiблiографiя - це науково-практична дiяльнiсть з метою