Бiблiографiчна дiяльнiсть

Дипломная работа - Культура и искусство

Другие дипломы по предмету Культура и искусство



?ауковiй та професiйно-виробничiй дiяльностi; рекомендацiйними - посiбники, якi включають твори друку на допомогу освiтi, самоосвiтi, вихованню та пропагандi знань.

Для бiблiографiСЧ iстотне значення маСФ визначення типiв за будовою посiбника. Звичайно в посiбниках розрiзняють двi основнi частини - бiблiографiчний текст i допомiжний довiдковий апарат. Бiблiографiчний текст - це сукупнiсть усiх бiблiографiчних записiв у посiбнику. У великих покажчиках бiблiографiчнi записи, як правило, об'СФднуються в однотипнi групи - рубрики й пiдрубрики, а тi, в свою чергу, - у роздiли й пiдроздiли. Отже, в багатьох випадках бiблiографiчний текст маСФ свою автономну, яскраво виявлену i чiтко оформлену внутрiшню структуру.

Допомiжний довiдковий апарат утворюють книговидавничi анотацiСЧ, передмови, поради читачевi або бiблiотекаревi, супровiднi лiтературно-текстовi матерiали (iсторичнi й бiографiчнi довiдки, хронiка життя та дiяльностi особи, якiй присвячено покажчик, попереднi уваги до окремих роздiлiв, пiдрядковi примiтки тощо), допомiжнi покажчики, або ключi (iменнi, предметнi, географiчнi, хронологiчнi та iн.). Залежно вiд того, в якому спiввiдношеннi знаходяться в посiбнику бiблiографiчний текст та допомiжний довiдковий апарат, як вони сполучаються мiж собою, наскiльки складна чи, навпаки, проста будова посiбника, вiдрiзняють покажчик, список i огляд лiтератури.

Бiблiографiчний покажчик - це посiбник iз складною структурою бiблiографiчного тексту i нерiдко розгалуженим довiдковим апаратом. У покажчиках, як правило, подаються вiдомостi про досить значну кiлькiсть лiтератури (звичайно бiльше 50 назв), яка потребуСФ саме тому, що СЧСЧ багато, додаткового розкриття свого змiсту i складу за допомогою вiдповiдних ключiв. Покажчик неодмiнно маСФ передмову, детальний змiст тощо.

Бiблiографiчним списком називаСФться посiбник з простою будовою бiблiографiчного тексту, без допомiжного апарата, з невеликою кiлькiстю бiблiографiчних записiв (до 50). Якщо в посiбнику менше 20 записiв, його називають коротким бiблiографiчним списком.

Бiблiографiчний огляд - посiбник, побудований у формi послiдовноСЧ, внутрiшньо органiзованоСЧ розповiдi про твори друку. В таких посiбниках лiтературно-оповiдальний текст переважаСФ над суто бiблiографiчним, описи творiв подаються в лiтературному текстi, а допомiжний апарат зведено до мiнiмуму самих необхiдних покажчикiв (найчастiше це алфавiтний покажчик творiв, включених до огляду).

Особливе мiiе в систематизацiСЧ бiблiографiчних посiбникiв належить iменним, географiчним, предметним та iншим покажчикам до книжкових видань i таким же допомiжним покажчикам до бiблiографiчних посiбникiв. Цi покажчики не СФ самостiйними посiбниками, а розглядаються як довiдковий апарат або як частина довiдкового апарата лiтературного або бiблiографiчного видання. Покажчики до книжкових видань розкривають змiст лiтературно-документального тексту, покажчики ж у бiблiографiчних посiбниках - змiст бiблiографiчного тексту. За цими покажчиками можна наводити певнi довiдки. Наприклад, за iменним - виявити вiдомостi й матерiали про осiб, що згадуються в книзi чи бiблiографiчному посiбнику; за географiчним - фактографiчний i бiблiографiчний матерiал про окрему мiiевiсть та населенi пункти; за предметним - лiтературний i бiблiографiчний матерiал з конкретних, нерiдко дуже вузьких, питань з певноСЧ галузi знань.

Види посiбникiв. В основi видовоСЧ систематизацiСЧ бiблiографiчних посiбникiв лежать додатковi ознаки й властивостi, притаманнi тим чи iншим посiбникам. Кожна ознака об'СФднуСФ кiлька видiв посiбникiв, якi у сукупностi охоплюють всю систему бiблiографiчних видань i публiкацiй, всi iснуючi бiблiографiчнi посiбники.

Оскiльки кожен посiбник надiлений рiзними ознаками, видовi групи можуть перехрещуватися мiж собою, тобто один i той же посiбник може належати за рiзними ознаками до рiзних видiв. Наприклад, унiверсальний за змiстом Лiтопис книг СФ одночасно реСФстрацiйним за повнотою охоплення творiв друку, сигнальним - за способом бiблiографiчноСЧ характеристики, республiканським - за сферою розповсюдження, систематичним - за способом групування бiблiографiчного матерiалу, первинним - за походженням бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ i т. д.

Основнi види посiбникiв показано в таблицi, СЧх, звичайно, могло б бути й бiльше, оскiльки бiблiографiчнi посiбники надiленi безлiччю рiзних ознак i за кожною ознакою можна утворити ту чи iншу видову групу. Робиться це, однак, лише тодi, коли в цьому СФ практична необхiднiсть.

Систематизацiя бiблiографiчних посiбникiв i видова класифiкацiя бiблiографiСЧ (див. схему Класифiкацiя бiблiографiчних явищ) - явища не одного й того ж порядку, хоча мiж ними СФ багато спiльного. Класифiкацiя бiблiографiСЧ - це розмежування видiв дiяльностi, спрямованоСЧ на забезпечення суспiльства бiблiографiчною iнформацiСФю; систематизацiя ж посiбникiв - це розмежування конкретних бiблiографiчних творiв за СЧх iндивiдуальними змiстовими й формальними ознаками. Тому й поняття вид бiблiографiСЧ i вид бiблiографiчного посiбника неоднозначнi.

Жанри посiбникiв. Слiд вiдрiзняти жанр посiбника вiд виду. Рiзниця мiж ними полягаСФ у тому, що за жанровою ознакою, на вiдмiну вiд видовоСЧ, не можна роздiлити на групи всю сукупнiсть бiблiографiчних посiбникiв. РЖснуСФ багато посiбникiв, у яких немаСФ жанрових особливостей.

Видiляються такi бiблiографiчнi жанри:

) репертуарнi пок